Війна проти України вдарить не тільки по російській економіці, а й нашкодить іншим країнам колишнього СРСР, які свого часу вирішили зробити ставку на надмірно тісні торгові зв'язки з РФ. Як їм здатна нашкодити дружба з Росією після того, як вона напала на Україну?
На початку березня казахстанський мільярдер Канат Копбаєв закликав владу країни до виходу з Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), до якого країна входить разом з Росією, Білоруссю, Вірменією та Киргизстаном.
Холдинг Копбаєва Kusto Group зіткнувся з повною блокадою грузів: через участь Казахстану у ЄвразЕС, місцеві товари прямо асоціювалися з Росією, яка вже в перші дні війни з Україною потрапила під важкі міжнародні санкції.
Копбаєв також згадував про те, що європейські та американські банки блокують платежі на користь місцевих компаній. Про схожу проблему розповідає на правах анонімності і співрозмовник Forbes у топ-менеджменті однієї з найбільших технологічних компаній країни.
З того часу, каже казахстанський фінансист Андрєй Чеботарьов, ситуація суттєво не змінилася. Якщо раніше близькі економічні контакти з Росією могли видаватися дуже вигідними для багатьох пострадянських країн, то зараз ці звʼязки вииявились токсичними. Через це РФ все важче утримувати у сфері свого впливу навіть найближчих партнерів по ЄАЕС. Цей геополітичний проєкт свого часу позиціонувався як конкурент Євросоюзу. Але тепер членство у ньому може стати проблемою.
«Весь світ зараз проти Росії і ми також у цьому човні», – написав казахстанський бізнесмен Копбаев у відкритому листі до бізнес-спільноти та уряду. Його пропозиція – відв’язатися від рубля та подумати, щоб хоча б тимчасово вийти з ЄАЕС.
Чи підтримають таку ідею інші пострадянські країни та кому економічна дружба з РФ нашкодить найбільше?
Рикошет війни
Про вихід з союзу у часи свого депутатства агітував і нинішній прем’єр Вірменії Нікол Пашинян, згадує співзасновник «Export Armenia» Нарек Алексанян.
Вірменія, яка хоча й не має сухопутних кордонів з іншими членами ЄАЕС, є однією з найбільш залежних від торгівлі з Росією країн пострадянського простору. На РФ припадає пʼята частина її експорту та понад 30% імпорту. За останні 20 років обсяги вірменського експорту до РФ зросли у понад 20 разів. Більш сильний зв’язок – лише у Білорусі.
Згідно прогнозу МВФ, Вірменія збільшить ВВП цього року лише на 1,5%, утричі нижчі темпи росту 2021-го, Білорусь очікує падіння щонайменш на 6,5%.
Після того як Білорусь фактично підтримала агресію Росії, український ринок, що до війни охоплював 14% експорту країни, стане для неї недоступним, каже директорка білоруського дослідницького центру Beroc Катерина Борнукова. Сукупно Білорусь втратить цього року до 40% експорту, додає економістка. Причини – у втраті українських та балтійських портів, через які працював один з ключових експортерів «Бєларуськалій», а також у ембарго на поставку білоруської деревини до Євросоюзу.
За оцінками Борнукової, падіння білоруської економіки 2022 року може буде навіть більшим, ніж прогнозує МВФ та масштабнішим за сдавлену міжнародними санкціями економіку РФ та може сягнути 10-15%.
Білоруський бізнес вже відчуває перші прояви майбутньої кризи: масових звільнень поки немає, але через падіння доходів населення попит, наприклад у ресторанах впав на 30% у порівнянні з довоєнним часом, розповідає топ-менеджер великої західної компанії, що співпрацює з сектором horeca у Білорусі. Він попросив не згадувати свого імені та назви компанії у цій статті. «Думаю, далі нас чекає стагнація, – каже співрозмовник. – Або роками будемо бовтатися біля нульового зростання».
Казахстан цього року втратить половину економічного зростання – за умови, якщо загальна ситуація не погіршиться, каже Чеботарьов.
Проблема, повʼязана із близькістю до РФ, за його словами, зачепила й казахстанську нафту, левова частина якої постачається до Європи через трубопровід «КТК-Р». Наприкінці березня на російському кінці «труби» у Новоросійську сталася аварія, що за оцінкою Міненерго Казахстану, вже коштувала країні у понад $300 млн.
Її досі не усунули. Одна з причин, яку офіційно озвучив російський менеджмент компанії «КТК-Р» – необхідне для ремонту обладнання важко закупити через санкції. Через це, каже Чеботарьов Казахстану вже довелося скоротити видобуток нафти на 25%.
Втекти від Росії
Країнам, що до війни найбільше орієнтувалися на російських покупців не варто розраховувати на хороші результати бізнесу у РФ цього року: через санкції, додає Борнукова з Beroc, купівельна спроможність росіян може скоротитися на 10%.
Приклад Білорусі – яскраве свідчення проблем, які країна отримала через надто сильне зближення з Росією. Окрім політичних наслідків та втрати альтернативних ринків, Білорусь свідомо пожертвувала частиною економічного суверенітету, сподіваючись натомість отримати дешеві енергоносії, розповідає Борнукова. Поки цей принцип працює, але країні все одно доводиться щороку домовлятися про новий контракт – довгострокових гарантій низьких цін не існує.
У білоруських експортерів немає особливих преференцій при доступі на російський ринок, зазначає Борнукова: через членство РФ у ВТО, машинобудівна галузь країни поступилася часткою у РФ китайським конкурентам.
Білорусі не вдалося суттєво зарабити навіть на санкційній війні між РФ та Євросоюзом після анексії Криму. Тоді як економіка РФ 2015-го скоротилася на 3%, нагадує Борнукова, Білорусь два роки знаходилася у рецесії, втративши близько 6% ВВП.
За словами Алексаняна з «Export Armenia», вірменський бізнес давно намагається диверсифікувати покупців, намагаючись переорієнтуватися, зокрема, на Близький Схід. Однак поки це не надто вдається навіть усередині самої РФ: основна частина вірменської продукції, каже Алексанян, продається у Москві.
Суттєва проблема, за його словами, – у вартості логістики. «Для порівняння, поставити товар із Вірменії у Катар коштує утричі дорожче, аніж, наприклад з Молдови», – зазначає Алексанян.
Інша причина – суттєвіша конкуренція на більш розвинених, ніж РФ ринках. Перед очима у вірменських експортерів багаторічні намагання виноробів із Грузії, які інвестували суттєві кошти у спробу освоїти європейські ринки, однак не змогли навязати конкуренції місцевим постачальникам. «Вони показали суперрезультат по якості та наростили поставки, але російський ринок все одно домінує», – розповідає Алексанян.
Виробники з Кахастану хочуть використати міжнародну ізоляцію Росії, яка посилюється, на свою користь, каже Чеботарьов, зокрема забравши до себе деякі виробництва або навіть окремі галузі, де РФ раніше була нетто-експортером. Зокрема йдеться про автопром. «Заводи у РФ закрилися, тож є великий інтерес на те, щоб замістити їхні потужності поставками з Казахстану», – каже Чеботарьов.
Наприкінці квітня про переїзд до Казахстану оголосив відомий російський мотовиробник Ural Motorcycles. У компанії не приховують, що причина у санкціях: приналежність до РФ не дозволяє їй купувати необхідні комплектуючі.
Що далі
Постійне бажання Росії, як найбільшого члена ЄАЕС, навʼязувати свої правила та свою валюту, завжди нервувало інші країни, каже казахстанський фінансист Чеботарьов. Але подальша доля союзу, вважає він, залежить від політичних рішень.
Для керівництва Вірменії питання членства у союзі особливо чутливе. Країна постачає 80% своєї сільгосппродукції на ринки ЄАЕС, зазначає Алексанян, у цій індустрії зайнято 40% населення. «Коли політики говорять про такі питання, як вихід із ЄАЕС, вони не можуть не думати про майже половину своїх громадян», – каже він.
З політичним підтекстом майбутнього ЄАЕС погоджується і Борнукова з Beroc. Вона не вірить у розпад союзу, але вважає, що обʼєднання поступово втратить актуальність. «ЄвразЕС завжди був політичним проєктом, учасників якого приваблювали обіцянками або залякуваннями, – каже економістка. – Тепер подальша інтеграція у його межах вже навряд чи можлива».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.