Чи повернуться українці після війни? Як збільшаться перекази від заробітчан? Що втратила економіка? Пояснює експертка з ринків праці
Категорія
Картина дня
Дата

Чи повернуться українці після війни? Як збільшаться перекази від заробітчан? Що втратила економіка? Пояснює експертка з ринків праці

Через вторгення Росії в Україну, за даними ООН, близько 10 млн людей покинули свої домівки. Про те, що втратила економіка України, скільки українців повернуться після війнии та як збегегти звʼязки з переселенцями, розповідає професорка KSE та експертка з міграції та економіки праці Ганна Вахітова

3,5 млн українців виїхали за кордон: що втратила українська економіка

Значна частина людей виїжджає з регіонів, охоплених війною, де вже не було значної економічної активності. На цих територіях вони більше не відігравали економічної ролі.

Якщо б ці люди виїхали не за кордон, а на Захід України, чи було б більше користі для економіки 

Ці області не готові до того, щоб швидко задіяти переселенців в економічних процесах. Самі люди також не готові. Близько 50% тих, хто виїхав — діти, люди похилого віку та хворі на хронічні захворювання. Ці громадяни і до війни не були на ринку праці та не створювали економічний продукт. 

Частина жінок може шукати роботу, але більшість з них доглядають дітей та батьків. Тому зараз виїзд цих людей не має великого впливу на економіку України.

Минулого року заробітчани переслали в Україну рекордні $15 млрд. Чи можна розраховувати на збільшення цих надходжень завдяки переселенцям

До війни 70% заробітчан складали чоловіки. 30% жінок, які виїжджали, також працювали повний робочий день. Зараз виїжджає інша категорія, і наскільки вони матимуть надлишок коштів, які можна вислати — велике питання.

Якщо йдеться про те, що жінки виїжджають до своїх чоловіків, які були за кордоном, то їм вже немає потреби надсилати гроші в Україну — сімʼя возєдналася. З іншого боку тепер з-за кордону надсилають багато грошей на армію та волонтерів, ці кошти можуть збалансувати надходження. 

Слід зважати на те, що люди виїжджають в стресі, деякі з травмами. Їм потрібен час, щоб адаптуватися. Не варто очікувати на великі надходження саме від цієї категорії населення. 

Як задіяні в економічних процесах чоловіки, які залишилися і переїхали в інші регіони

ООН та Світовий Банк дає оцінку, що 6,5 млн людей переселилися на території України, де немає війни. Більша частина з них втратила чи в майбутньому втратить роботу. З досліджень випливає, що ці люди матимуть нижчеоплачувану роботу, ніж та, що в них була до війни. 

Наприклад, у 2014-2016 роках КШЕ (у співавторстві з Павлом Яворським) робила дослідження, під час якого зʼясувалося, що зайнятість тих, хто переселився з окупованих територій Луганської та Донецької області на неокуповані території цих областей була на 9-15% нижча у порівнянні з місцевими мешканцями. Зайнятість була нижчою навіть враховуючи, що вимушені переселенці мали кращу освіту та більшу активність на ринку праці. Навіть через два роки після переселення, ці люди не мали переваги, вони були на 15% менше працевлаштовані. 

Це пояснюється тим, що інфраструктура тих регіонів, де працювали люди, була зруйнована. В інших регіонах ця інфраструктура менш придатлива для їхньої зайнятості. Не варто очікувати, що зайнявши цих людей на інших територіях Україна повернеться до ВВП минулого року. 

Але безумовно їх треба займати, це як мінімум допоможе їм вийти зі стресу та допоможе уникнути 90% бідності, які пророкує ООН. До того ж жодна армія не зможе виграти війну, якщо за нею немає потужного тилу. 

Чи повернуться українці після війни? Як збільшаться перекази від заробітчан? Що втратила економіка? Пояснює експертка з ринків праці /Фото 1

Ганна Вахітова, фото з особистого архіву

Як війна вплинула на ринок праці

Поки таких оцінок не було, але вони мають зʼявитися через певний час. Тут варто врахувати, що поки ці люди офіційно не шукають роботу, вони не є безробітними. Діти, люди похилого віку і не були на ринку праці. Іншу частину людей компанії продовжують утримувати на зменшену аба мінімальну зарплату, на неповний день або тиждень. Для ринку праці ці люди працевлаштовані, тому порахувати їх неможливо.

Як тимчасові переселенці впливають на місцеві ринки праці

В економіці міграції перевіряється гіпотеза про те, чи становлять вимушені переселенці конкуренцію місцевим мешканцям на ринку праці. Проте під час війни зʼявилися додаткові сфери зайнятості, на які зріс попит. Наприклад, логістика, перевезення продуктів, ліків. Часто за цю роботу пропонується оплата. Тобто не обовʼязково переселенці створюють конкуренцію, вони можуть бути задіяні у додаткових сферах. 

У Іспанії було проведене дослідження про те, як приплив мігрантів впливає на місцевий ринок праці. Вони зʼясували, що мігранти можуть бути комплементарною робочою силою. Тобто займати ті ніші, де не вистачає людей, наприклад, догляд за дітьми, людьми похилого віку, робота у дитячих садках. Це дозволяє місцевим мешканцям вивільнити руки та час та вийти на ринки праці. 

Чи допоможуть заощадження вимушених переселенців підживити економіку регіонів, де немає активних бойових дій

Значна частина людей виїжджає з дому із заощадженнями. Там, де вони зупиняються, зростає схильність до споживання та витрачання, бо люди залишили або втратили речі, і їм доведеться їх купувати, облаштовувати життя. Тому попит на товари першої необхідності — ліки, їжу, одяг зросте. Але на інші категорії товарів (наприклад, техніку, меблі) попит знизиться. 

Як впливає тривалість війни на кількість людей, які повернуться після її закінчення

В 2016 році 22% переселенців Донбасу казали, що вони не збираються повертатися додому, 78% збиралися повернутися, як тільки війна закінчиться. А в 2020 році готові були повернутися тільки 60% людей.

Чи плануєте ви після війни жити в іншій країні?

Опитування соціологічної групи «Рейтинг» за 23 березня свідчить: абсолютна більшість українців переконана у тому, що вони не будуть переїжджати до іншої країни (95%) або навіть до іншого міста (90%).

Якщо шукати міжнародні приклади, можна провести аналогію з війною в Югославії. Під час війни з країни виїхало 1,3 млн людей з 4,3 млн, тобто майже третина населення. Після закінчення конфлікту, який тривав два роки, додому повернувся приблизно 1 млн переселенців. 

Якщо адаптувати цей приклад на Україну, з 13 млн людей, які можуть переміститися всередині країни та поїхати за кордон, додому повернеться 10 млн (на 22 березня за розрахунками ООН Україну покинуло 3,5 млн людей, внутрішньо періщеними особами стали 6,5 млн). Не применшуючи наслідки війни в Югославії, там не було таких значних руйнувань (за винятком Белграду) як в Україні. Це означає, що домівки цих людей переважно не були зруйновані і їм було куди повертатися. В Україні вже зараз зруйновані не тільки цілі райони, як наприклад, у Харкові, а цілі міста — Маріуполь та Волноваха. Для цих людей вирогідність повернутися набагато менша. 

Чи повернуться люди, якщо їм пообіцяють відбудувати домівки

Позитивом є те, що від самого початку війни вже говорять про репарації та відшкодування збитків, завданих Україні. Але на це потрібен час. Зараз є нові технології, які допомагають будувати швидше, ніж було після Другої Світової війни, але на відбудову міста може піти до 5 років, і весь цей час людині доведеться облаштовуватися на іншому місці.  

На нашу користь працює великий патріотизм, який може спонукати людей повертатися. 

Одним з найуспішніших факторів повернення біженців є підтримка соціальних звʼязків між тими, хто залишився в окупації, хто переїхав в інші регіон та тими, хто виїхав за кордон. Якщо підтримуються соціальні звязки між цими трьома категоріями, то верогідність їх повернення дуже висока. Такими звʼязками можуть стати українська онлайн школа, транслювання новин з України, не засудження цих людей через втечу. 

Наразі держава підтримує вимушених переселенців і навпаки закликає виїжджати, якщо вони у небезпеці. Так уряд говорить: ми боремося за кожне життя. Це тест на соціальну політику держави, зараз держава поводиться правильно і не ділить людей на патріотів — тих, хто залишився і непатріотів, тих, хто поїхав. 

Матеріали по темі