Українська «Дарниця» стала однією з 15 світових фармкомпаній, які отримають від Всесвітньої організації охорони здоров’я технології виробництва мРНК вакцин від COVID. Саме на ній базуються вакцини Pfizer та Moderna. Це допоможе в боротьбі з «вакцинним націоналізмом», коли багаті країни скуповують більшу кількість обсягів, не залишаючи вакцин для бідних
Звичайні вакцини виробляють, вирощуючи вірус усередині інших клітин. Віруси інактивуються й обробляються для перетворення на вакцини.
Технологія мРНК дозволяє «друкувати» будь-яку генетичну послідовність віруса або його окремої частини. Це надзвичайно пришвидшує процес розробки за умови наявності потрібного обладнання для виробництва. В звичайних умовах на виробництво та сертифікацію вакцин може піти до 10–15 років, а компанія Moderna розробила дизайн вакцини проти COVID усього за два дні.
Вакцинний націоналізм
На версень 2021 року Pfizer/BioNTech та Moderna поставили до країн із високим та середнім рівнем доходу 98% і 88% своїх вакцин. Трохи кращі показники в Johnson & Johnson – 79% та AstraZeneca – 34%. Такий підхід призвів до того, що в країнах із низьким рівнем доходу повністю вакцинованними виявилися менш як 1% проти 55% у багатих країнах, свідчать дані Amnesty International. Україну теж відносять до таких, напередодні війни в країні було вакциновано 33% населення.
Вакцина та таблетки від COVID принесли Pfizer у 2021 році $36,9 млрд виторгу. Продажі вакцини Moderna скалали $17,7 млрд. Через рекордні прибутки вони не поспішають ділитися технологією. Попри тиск з боку Білого дому і світової спільноти, лише Moderna пішла на деякі поступки. 8 березня 2022 року компанія повідомила, що не вимагатиме дотримуватися своїх патентів у виробників вакцин із 92 країн із середнім та низьким доходом, пише Time. Втім їм ще потрібно відтворити технологію. Pfizer поки що ігнорує заклики.
Така позиція фармкомпаній призвела до створення у липні 2021 хабу з трансферу технології мРНК-вакцин під керівництвом Всесвітньої організації охорони здоров’я. Вчені в Південно-Африканській республіці почали вивчати технологію та відтворювати COVID-вакцину Moderna самостійно. Щоб дійти до виробництва першої партії в лютому 2022 року, знадобилося вісім місяців.
Вакцини та COVID в Україні
Паралельно з розробкою, ВООЗ оголосила про програму трансферу технологій мРНК-вакцин до фармкомпаній з країн із середнім та низьким рівнем доходу. «Дарниця» подалася на програму восени минулого року.
Умови відбору
Кого та як обирали для виробництва вакцин
- виробник вакцин або лікарських препаратів із країн із середнім та низьким рівнем доходу;
- можуть виробляти медпродукцію в середніх та великих масштабах;
- розташування в регіонах, де не вистачає значних потужностей із виробництва вакцин проти COVID-19;
- компанія, яка може стати національним або регіональним виробником вакцини мРНК за підтримки уряду.
19 квітня її та ще 14 фармкомпаній із різних країн ВООЗ обрала для навчання. Згодом вони «зможуть виробляти та продавати продукти на комерційній основі», йдеться в заяві ініціативи Medicines Patent Pool (MPP) від ВООЗ. У «Дарниці» певні, що у відборі їм допомогло сертифіковане виробництво та його обсяги. У 2021 році, за даними Proxima Research, компанія виробила 181 млн упаковок лікарських засобів – найбільше в Україні. «І ми маємо підтримку МОЗ», – додає директор із регуляторних питань Олександр Торгун.
Наразі в Україні не виробляють жодних вакцин, проте й лікування коронавірусу відійшло на другий план. «Пандемія продовжується, просто ми зараз нічого не можемо знати на рівні статистичних даних», – розповідає Forbes Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоровʼя (UHC). З початку вторгнення уряд не оновлює статистику, а зайняті ліжка – більше не репрезентативні. Так, за даними Центру громадського здоров’я, наразі зайнято 2303 ковідних ліжка проти 23 754 станом на 23 лютого. Зниженню у 10-15 разів сприяє розповсюдження штаму «Омікрон», пояснює Ковтонюк. Він переноситься легше та набагато рідше призводить до госпіталізації.
Скільки коштуватиме «Дарниці» новий напрям, у компанії поки що відмовилися коментувати. Будівництво та амортизація виробництва для однієї вакцини може коштувати від $50 млн до $700 млн, стверджує в статті Стенлі Плоткін з Університету Пенсильванії та інші експерти. Витрати на персонал становлять близько 25% загальної вартості виробництва. При цьому виробництво мРНК вакцин обходиться дешевше, ніж традиційних векторних. Воно також потребує менших виробничих потужностей, розповіла NYT голова з досліджень та розробки вакцин Pfizer Кетрін Янсен.
«Дарниця» інвестує в розвиток близько 300 млн грн щороку, стверджують у компанії. Час в українських спеціалістів є. До кінця цього року вони пройдуть спеціальну підготовку. На першому етапі вивчать теоретичну частину в Південній Кореї. Потім ознайомляться з виробничим процесом у Південній Африці.
За планами ініціативи MPP, комерційне виробництво почнеться не раніше 2024–2025 років. До цього часу вакцина, вироблена в ПАР, має пройти клінічні дослідження та отримати схвалення.
Чи не буде запізно? МРНК відкрили на початку 1960-х у США. Досліди технології тривали постійно, проте її вважали занадто нестабільною й дорогою, щоб застосовувати в ліках чи вакцинах. COVID допоміг здійснити прорив у напрямку. Вчені працюють над розробкою мРНК-вакцин від Еболи, віруса Зіка, сказу, грипу та раку. «Інвестиції в навчання для використання технології мРНК-вакцини від COVID матиме довгострокові переваги для регіонів, де буде базуватися виробництво», – каже Олександр Торгун.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
