Величезні пакети, мобільні склади та заміна кукурудзи. Як Україна зберігатиме своє зерно, яке не може вивезти /Фото Shutterstock
Категорія
Картина дня
Дата

Величезні пакети, мобільні склади та заміна кукурудзи. Як Україна зберігатиме своє зерно, яке не може вивезти

Shutterstock

Експорт під час війни – це непроста справа, а коли немає місця для зберігання нового врожаю, то стає ще складніше. The Economist у своєму матеріалі розглянув варіанти вирішення проблеми зі зберіганням українського врожаю. Forbes переклав публікацію і обрав головне.

Україна постачає 10% світової пшениці, 16% кукурудзи і приблизно половину соняшника на олію. Але через війну експортувати всі ці товари дуже важко. У мирні часи країна відправляла за кордон 6 млн т зерна щомісяця – переважно Чорним морем.

Проте російська блокада морських шляхів і українські оборонні міни заважають торгівлі. Залізничними шляхами, автодорогами і річками можна відправляти менше 2 млн т на місяць.

Здається, що великі запаси зерна – це добре, але не тоді, коли його ніде зберігати. Одну пʼяту українських елеваторів пошкоджено російськими ракетами або вони знаходяться під російською окупацією.

За словами Тараса Висоцького, першого заступника міністра з питань аграрної політики, в Україні застрягло понад 20 млн т зерна з минулого сезону. За даними Української зернової асоціації, цього року в країні хоч і очікують зниження врожаю на третину, але й він обіцяє бути немалим: 26 млн т кукурудзи, 19 млн т пшениці, 7 млн т ячменю і 13 млн т олійних культур.

Деякі фермери притримують зерно, сподіваючись на відкриття портів, і не відправляють його втричі дорожче до Польщі чи Румунії, адже такий транзит зʼїдає їхню маржу. Уряд вважає, що Україні забракне місця для зберігання 10–15 млн т врожаю. Зернова асоціація прогнозує, що ніде буде зберігати до 25 млн т.

Урожай, який не зберігається у належних умовах, може зіпсуватися чи його можуть вкрасти. Щоб цього уникнути, фермери шукають силосні рукави – довгі поліуретанові пакети, кожен з яких може зберігати до 200 т зерна. Висоцький каже, що на покриття проблем із місцями для зберігання може знадобитися близько 50 000 таких силосних рукавів. 

Крім того, уряд замовляє мобільні склади, які можна розташовувати в полях і які захищатимуть зерно від впливу різних погодних умов і шкідників.

Менші виробники вдаються до оренди складів. Але такі склади часто не мають державної сертифікації, і зазвичай на них немає індустріальних зерносушарок, що може підвищити ризик псування врожаю. Кукурудзу теж можна залишити в полях взимку, але це може вплинути на якість і врожайність.

Західні союзники бачать усе вищі ціни на продовольство в світі, тому запропонували допомогти Україні. 14 червня Джо Байден пообіцяв збудувати тимчасові силоси на польському кордоні з Україною. Це дасть трохи часу до збору врожаю кукурудзи, який почнеться у вересні.

Всі ці заходи допоможуть лише частково та й стануть у копієчку. Прогнозуючи вищі ціни на логістику, деякі українські фермери думають про зміну своїх посівних культур на ті, що будуть більш рентабельними.

За словами засновника київської консалтингової фірми Barva Invest Богдана Костецького, фермери вже замінили близько третини невигідної кукурудзи на ріпак і соняшник. Інші взагалі можуть вирішити пересидіти цей сезон.

Іван Мірошниченко, фермер з Олександрії, каже, що надії в нього майже немає. «Коли фермер бачить, що працює собі у збиток, що зерносховища заповнені вщент і що немає світла в кінці тунелю…він двічі подумає, чи взагалі варто засівати поля». 

Матеріали по темі