Внаслідок війни українська металургія вже скоротила понад 50% виробництва. Знищені маріупольські заводи виробляли майже половину метпродукції, а через заблоковані нині порти вивозили 85% чорних металів.
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
За пʼять місяців 2022 року Ferrexpo Костянтина Жеваго скоротив виробництво залізорудних котунів на 8%, до 4,4 млн т, порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Основна причина поганих результатів – логістичні перебої. Після того як Росія заблокувала більшість українських портів наприкінці лютого, Ferrexpo перенаправив продажі котунів на європейські ринки через сухопутні залізничні переходи, а також баржами через дунайські порти.
До війни через порти Одеси та Миколаєва український бізнес вивозив понад 70% залізної руди та 85% чорних металів. Проте навіть зараз Ferrexpo постійно стикається із логістичними проблемами через обстріл російською армією української залізничної інфраструктури.
Доки не буде погоджено альтернативний логістичний маршрут або не будуть знову відкриті українські порти, компанія знизила обсяги виробництва на літні місяці. Щоб збільшити перевезення вантажів, Ferrexpo домовляється з портовими операторами в Центральній Європі.
Найкращий рік в історії
2021-й був найуспішнішим роком в історії «Метінвесту» і Ferrexpo. Високі світові ціни на руду принесли надприбутки українським металургійним компаніям. За девʼять місяців виторг «Метінвесту» збільшився на 78%, до $13,6 млрд, EBITDA – у 4,4 раза, до $6,1 млрд. У першому півріччі 2021 року Ferrexpo звітував про збільшення виторгу на 74,3%, до $1,4 млрд, EBITDA підскочила в 2,5 раза – до $868 млн. За підсумками року Concorde Capital очікує зростання EBITDA металургійної групи Жеваго на 58%, до $1,36 млрд.
Ferrexpo plc – третій за величиною у світі експортер високоякісних залізорудних котунів для світової металургійної промисловості з капіталізацією £903,5 млн. Після оголошення новини щодо скорочення виробництва ціна акцій компанії на Лондонській фондовій біржі впала на 6,6%, до £1,535. На піку перед війною ціна акцій компанії сягала £2,93, а на мінімумі після початку війни – £1,16.
«Практично повна відсутність можливості експорту означає для Ferrexpo втрату виторгу, потенційні збитки та руйнування звичної моделі ведення бізнесу», – говорить директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін. Навіть незважаючи на високі ціни на залізорудну сировину на світовому ринку, контракти на руду із вмістом заліза 62% торгуються на рівні $140/т.
Що чекає на інших металургів
У січні – травні 2022 року виробництво чавуну, сталі та прокату в Україні впало на більш як 50%, повідомляє обʼєднання «Укрметалургпром». Падіння виробництва пояснюється трьома причинами, каже старший аналітик Dragon Capital Денис Саква.
По-перше, російські війська захопили та знищили маріупольські «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча – на них припадало 40% усього довоєнного українського виробництва метпродукції, каже Саква. У 2021 році ці заводи виробили 8,6 млн т сталі, або 90% всієї сталі групи «Метінвест» Ріната Ахметова. Загалом металургійний сектор забезпечував майже 80% доходів «Метінвесту».
По-друге, такі метпідприємства, як «Запоріжсталь» та «АрселорМіттал Кривий Ріг», зупинялися через розрив виробничих ланцюжків. Крім того, вони побоювалися, що влучання снаряда у працююче підприємство може зашкодити виробництву, пояснює Саква.
По-третє, після відновлення виробництва метпідприємства не можуть вивозити свою продукцію через морські порти України, які були основним каналом експорту. Вивезти великі обсяги залізницею неможливо через затори на прикордонних переходах, каже Саква.
«В умовах дефіциту сталі на європейському ринку Україна не може скористатися цим шансом для заробітку. Українська продукція пропала через блокування портів, а російська – під санкціями», – каже Денис Саква.
Війна та втрата активів відчутно вдарили по капіталізації «Метінвесту». Напередодні російського вторгнення Forbes оцінював його у $11,4 млрд. Поточна оцінка майже в чотири рази нижча – $3 млрд.
АМКР Лакшмі Міттала наразі виробляє 90 000 т стальної продукції, що дорівнює 20% потужності підприємства, каже начальник виробничого управління «АрселорМіттал Кривий Ріг» Микола Галушкін. У 2021 році найбільший гірничо-металургійний комбінат України експортував через порти 80% з 5 млн т виробленої сталі. Тепер він шукає нові ринки й маршрути. Минулий рік був найкращим з 2008 року для АМКР, розповідав Forbes його СЕО Мауро Лонгобардо. «Результат 2022 року буде, найімовірніше, від’ємним, але ми сподіваємося принаймні вийти в нуль», – говорив він.
Негативний ефект від скорочення виробництва та експорту української металургії вплине на всю систему ділової активності України, каже Дмитро Чурін. У 2022 році надходження валютного виторгу від експорту сталевої продукції впаде майже на 67% – з $15,7 млрд за підсумками 2021 року до $5,5 млрд за підсумками 2022 року, оцінює він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
