Доступні кредити подорожчають. Урядова програма «5-7-9» загальмувала після буму кредитів на посівну та готується до рестарту. Яким він буде /Фото Getty Images
Категорія
Картина дня
Дата

Доступні кредити подорожчають. Урядова програма «5-7-9» загальмувала після буму кредитів на посівну та готується до рестарту. Яким він буде

Роботи на одному з полів у Одеській області, червень 2022 року Фото Getty Images

Приватні банки майже зупинили видачу нових кредитів за програмою «5-7-9». Вона дозволяла бізнесу отримувати дешеві кредити на відновлення після воєнних збитків і рефінансувати отримані раніше, більш дорогі кредити. Через затримку компенсацій від уряду та підвищення облікової ставки НБУ участь у програмі стала для банків збитковою. Вихід – підвищення вартості кредитів. Ймовірно, за рахунок позичальників

Фонд розвитку підприємництва (ФРП) готує пропозиції для уряду щодо трансформації державної програми доступних кредитів «5-7-9», розповів представник фонду Валерій Майборода. Вже цього тижня документ буде фіналізовано. Далі – погодження з Міністерством фінансів та затвердження урядом.

Причина – необхідність адаптувати програму до нових умов: через різке підвищення облікової ставки НБУ з 10% до 25% участь у ній стала збитковою для банків. До того ж ФРП почав із великою затримкою виплачувати фінустановам компенсацію відсоткової ставки, на чому базується «5-7-9».

Якщо в перші місяці війни програма мала значний попит, особливо серед аграріїв, то зараз банки мінімізують активність, говорить начальник управління розвитку кредитного бізнесу ПУМБ Віктор Харковець. ПУМБ входить до пʼятірки найбільших учасників програми.

Як уряд та банки вирішуватимуть проблему «5-7-9»?

Більше роботи – менше заробітку

З початком війни уряд суттєво розширив програму «5-7-9», додавши державні гарантії та супер-пропозицію для аграріїв і середнього бізнесу, говорить керівниця управління розробки продуктів та послуг для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кредобанку Наталя Згоба.

Програма дозволяла агрокомпаніям залучити до 60 млн грн під 0% на період дії воєнного часу плюс один місяць із гарантією від уряду на рівні 80%. За даними Кабміну, до 31 травня, останнього дня приймання заявок, цими умовами скористалися 18 078 аграріїв, які залучили 36,5 млрд грн. 80% суми видали держбанки.

У червні програма почала гальмувати, особливо в банках із приватним капіталом. Окрім завершення посівної (за даними Майбороди, на це пішло близько 80% кредитів, виданих під час війни), одна з суттєвих причин – затримка виплат банкам із ФРП. Наприклад, Кредобанк не отримував компенсацій із лютого. Станом на травень затримка окремим банкам сягала по пів року, розповідає Згоба. Фонд пояснював це затримками платежів Держказначейством, для якого пріоритетними були оборонні та соціальні видатки.

У травні фонд почав перераховувати кошти – 1,5 млрд грн. Ще стільки ж, каже Майборода, планує перерахувати у найближчі два тижні. Перерахованих коштів вистачило, щоб закрити відсотки за кредитами за лютий–травень, каже Згоба. Залишок покриє лише третину відсотків за червень, які мають бути сплачені за кілька днів, хоч зазвичай фонд надавав кошти авансом.

Майборода визнає, що минулорічної динаміки, коли фонд сплачував банкам кошти за пів року наперед, уже не буде. На поточний рік на компенсації відсотків банкам було заплановано 3 млрд грн, але програму розширили і суму збільшили до 5,3 млрд грн, пояснює він. Потім у програму впустили великий бізнес, і її бюджет уже виріс більш ніж удвічі. Держбюджет у сьогоднішніх умовах не безмежний, нагадує Майборода. 

Стане дорожче

Більш фундаментальна проблема – підвищення облікової ставки до 25% річних. Це створило радикальний розрив між умовами «5-7-9» та тим, що відбувається на ринку. Максимальна ставка за кредитом, яку банк може встановити за програмою, визначається за формулою «Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб UIRD+7%». Зараз це близько 13% річних, каже Згоба з Кредобанку.

UIRD залежить від ставок за депозитами. Банки їх підвищувати не поспішають, маючи достатньо ліквідності. Ставки за кредитами поза межами «5-7-9» у Кредобанку після підвищення облікової злетіли до 20-20,5% річних. Нижче – це робота у збиток, пояснює Згоба, адже ресурси для банків дорожчають, як і вартість рефінансування НБУ.

Банкіри кажуть, що після рішення Нацбанку, який таким чином стримує інфляцію, доведеться інакше стимулювати кредитування. «Держава хоче, щоб банки у подальшому надавали дешеві кредити, – каже Харковець із ПУМБ. – Це протирічить одне одному». За його словами, банки взяли паузу, щоб зрозуміти, як далі працювати з кредитами в нових реаліях.

Є нарікання на програму і в українського бізнесу. Пільгові кредити переважно доступні лише аграріям, констатують у «Спілці українських підприємців», тому програму має бути розширено. З цим згоден і Національний банк – відповідна рекомендація для уряду є в останньому звіті регулятора про фінансову стабільність. Фокус на аграріїв був зумовлений посівною, і зараз тривають дискусії про розширення програми на інші галузі, розповіла директорка департаменту фінстабільності НБУ Первін Дадашова.

Нові умови

Пропозиція ФРП, як адаптувати «5-7-9», – дати банкам більше простору для встановлення маржі за кредитами, говорить Майборода. За його оцінками, до чинної формули треба додати близько семи відсоткових пунктів. Це означає, що максимальна вартість кредиту у «5-7-9» може підскочити до 20% річних. Щоправда остаточного рішення, на чиї плечі ляже це підвищення – позичальників чи платників податків, – ще немає.

Теоретично позичальники, які досі активно залучали кошти через «5-7-9», мають можливість оплатити різницю, вважає Згоба з Кредобанку. За статистикою банку, у програмі брали участь досвідчені компанії з обширною кредитною історією. «Якби цим клієнтам довелось заплатити 5–10%, вони б їх заплатили», – каже Згоба. Якщо ставку за «5-7-9» не відпустити, фінустанови не зможуть конкурувати, додає вона. В такому випадку у програмі залишаться тільки державні банки.

Попит на кредити серед аграріїв спав, і банки вже активніше працюють із позичальниками з інших галузей, говорить Харковець із ПУМБ. Позичальників при цьому вже не цікавлять інші варіанти кредитування, додає Згоба. «Ніхто не хоче платити 20% річних, якщо можна платити 0%», – зазначає вона. На «5-7-9» припадають половина кредитів юридичних осіб Кредобанку, або 4 млрд грн.

Зараз банки шукатимуть шляхи розширення програми на інші галузі, окрім АПК. Після того як уряд оголосив про три грантові програми для підтримки малого бізнесу з фокусом на переробну промисловість, подібний бум може статись у харчовій та легкій промисловості, припускає Майборода.

Матеріали по темі