Технологічні компанії в Україні процвітали до війни. Тепер 285 000 українських айтішників шукають різні способи використати технології для опору і протидії російській пропаганді. Переклад тексту з Forbes.com
Під українським прапором: співробітник Railsware працює у бомбосховищі під час повітряної тривоги
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 всього чотири дні. Оформлюйте зараз за цим посиланням
В середу, 6 квітня, очікується вихід нового застосунку для створення і поширення мемів про війну, який розробив Reface. Українці першими зможуть скористатися новим застосунком під назвою Memomet, який, за задумом засновників, допоможе воювати на інформаційному фронті, а також стане невеликою підтримкою в часи війни росіян проти України.
«Ми зрозуміли, що меми допомагають боротися із тривожністю, – каже Антон Воловик, головний операційний директор Reface і учасник списку «30 до 30. Європа» від Forbes у 2021-му. – Гумор допомагає підтримувати український наратив».
Цей застосунок стане одним із нових антивоєнних проєктів київського Reface. Українські підприємці, які отримали $5,5 млн під час посівного раунду інвестицій, який очолила фірма Andreessen Horowitz, раніше додали push-сповіщення, що інформували 200 мільйонів користувачів застосунку про вторгнення і заохочували їх підтримати Україну. Стартап також додав український прапор і хештег #StandWithUkraine до всіх відео, які створюють у застосунку.
Самостійно Memomet – це невеличкий проєкт. Але у всій Україні, де до війни було дуже багато технологічних компаній і де кількість айтішників виросла до 285 000, такі невеликі ініціативи, що починаються самостійно або в складі волонтерської «ІТ-армії», перетворюються на щось більше.
Вони особливо добре себе проявили в інформаційній війні і в організації гуманітарних фондів і допомоги. Серед проєктів, якими зайнялися українські технологічні компанії, гугл-док, що автоматично оновлюється і додає найновіші дані про кількість людей на кордонах, нова програма, яка шукає цифрові звʼязки із Росією і Білоруссю, та багато зборів коштів для армії і цивільних.
«Українці дуже, дуже добре вміють самоорганізовуватися під тиском, – говорить Ігор Жаданов, гендиректор одеської компанії Readdle, яка створює застосунки для продуктивності. – Протягом перших 48 годин після вторгнення у нас були десятки, якщо не сотні, ініціатив від так званої ІТ-армії, яка їх координує. Але на чолі ІТ-армії не стоїть якась одна людина. Різні групи намагаються знайти способи максимально ефективного опору».
Антивоєнні меми: застосунок Memomet від Reface скоро буде доступний для користувачів
Після того як Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації, на початку війни закликав цивільних громадян, які знаються на цифрових технологіях, приєднатися до ІТ-армії країни, українці відгукнулися у телеграмі. На одному з каналів месенджера українці почали постити завдання і заохочували учасників каналу поширювати DDoS-атаки на російські сайти.
«DDoS відбувається без упину. Ми намагаємося вдосконалити цей процес, але це не єдине наше завдання, – розповідає один з анонімних адміністраторів групи в телеграмі. – У нас є окрема група для DDoS-атак, яка вирішує на що нападати і визначає пріоритети».
Але для більшості технокомпаній та айтішників опір означає створювати застосунки, викладати відео та інформацію у соцмедіа, відкривати очі американським і європейським споживачам і збирати гроші. Групи цивільних волонтерів обʼєдналися, адже у них є спільні цілі, а члени одних груп часто входять до інших.
«Якщо ви робите щось, що допомагає людям, і використовуєте технології, то можна сказати, що ви в лавах ІТ-армії, – каже Денис Жаданов, член ради Readdle (і брат Ігора). – Ця армія децентралізована і хаотична. Одні компанії переходять у воєнний режим роботи, а інші намагаються продовжити вести справи, бо саме так ми фінансуємо свої операції, платимо зарплати і сплачуємо податки».
Українці дуже, дуже добре вміють самоорганізовуватися під тиском.
За останні вісім років, з часу Революції Гідності, коли протестувальники виступили проти проросійського уряду і згодом скинули його, українська індустрія технологій, яка складається переважно з консалтингових послуг з питань ІТ-технологій і розробників ПЗ, росте із вражаючою швидкістю. Це призвело до створення нового класу молодих, заможних працівників зі звʼязками із Заходом через клієнтів у США і Європі.
«Тут відбувається щось дуже динамічне, – каже Андреас Флодстрьом, співзасновник і гендиректор шведсько-української фірми Beetroot, яка надає консультації в питаннях інформаційних технологій і розробки ПЗ. – Ти є частиною трансформації суспільства, а також трансформації економіки та індустрії, які йдуть пліч-о-пліч із цінностями свободи і демократії. Це майже можна відчути це на дотик, коли ти там».
Отож, айтішники і їхні компанії показали свою підтримку охопленій війною країні.
На початку війни майже всі чули про кампанію із відгуками: користувачі інтернету закидали російські ресторани відгуками на гугл-мапах і російському сайті Afisha.ru, в яких вони описували деталі війни в Україні.
Українська фірма Railsware, яка займається консультуванням і розробками у сфері ІТ, також намагалася використати соцмедіа, щоб достукатися до звичайних російських громадян, спростовуючи пропаганду російського уряду і поширюючи інформацію про руйнування, які спричинило вторгнення путінської армії в Україну.
«Російська пропаганда стверджує, що у них немає втрат, що все йде добре і не треба хвилюватися; у нас же є сотні відео зі знищеними танками, технікою і мертвими солдатами на дорогах», – розповідає Сергій Корольов, керівний директор Railsware, українець, який останні вісім років живе у Кракові.
Але ця кампанія не спрацювала («Вони просто не хочуть знати правду», – пояснює він.), тому вони переключилися на поширення інформації серед західних клієнтів про те, як вони можуть допомогти Україні. «Це інформаційна війна».
Олександр Холодов, гендиректор дніпровської фірми Yalantis, яка займається аутсорсингом і має близько 500 співробітників, теж розповів, що його компанія взялася за поширення інформації в LinkedIn та інших медіаресурсах, а також зібрала близько $150 000 пожертв. «Наша кампанія спрямована на Захід, – пояснює він. – Більшість наших клієнтів у Штатах, тому ми звертаємося до них».
MacPaw, яка робить ПЗ для Mac (ноутбуки від Apple), серед яких їхній головний проєкт CleanMyMac, вдалася до кількох підходів. Київська компанія розмістила всередині своїх продуктів банери із посиланнями на ресурси про Україну, які користувачі, серед яких і російські, можуть переглянути.
Представниця MacPaw Юлія Петрик розповіла, що вже за кілька днів до фірми звернувся «Роскомнагляд», повідомивши, що її можуть внести до списку заборонених в Росії. «Це сталося до того як там заблокували Meta та Instagram, – каже вона. – Ми були серед перших заблокованих».
Робота триває: співробітники MacPaw працюють з укриттів під час війни
Після цього, додає вона, компанія вирішила відмовити у послугах російським і білоруським користувачам MacPaw. «Це наші власні санкції, – пояснює вона. – Це лицемірство надавати послуги країнам, які вчиняють агресивні дії на території України». Так, 14 500 російських і 450 білоруських користувачів не зможуть оновити свої річні підписки на CleanMyMac.
Потім інженерам компанії спало на думку відслідковувати, чи є якісь фонові застосунки російського чи білоруського походження на компʼютерах їхніх клієнтів. Результатом цієї ідеї став застосунок Spybuster, який запустили наприкінці березня і який можуть безкоштовно завантажити всі власники «маків».
Ще один інструмент, який називається Together App, дає змогу співробітникам підтримувати звʼязок одне з одним, адже багато хто розʼїхався по різним містам і часовим зонам.
SoftServe, українсько-американська аутсорсингова компанія, також використала свої технологічні знання для гуманітарних потреб. Зі свого дому у Львові керівник інженерного відділу SoftServe Тарас Кльоба створив «живий» документ, щоб слідкувати за чергами на кордоні.
Цей документ регулярно оновлюється на основі інформації, яка надходить через телеграм-канал і включає деталі, такі як «черга автомобілів у кілометрах» і «орієнтовний час очікування», щодо всіх кордонів України із сусідніми країнами, окрім Росії.
Кльоба, який останні десять років живе у Львові, каже, що перед ним стоїть велика відповідальність працювати особливо наполегливо, щоб замінити тих колег, які взяли до рук зброю для захисту України.
«Думаю, що це те, в чому я маю досвід і чим я можу допомогти нашій країні краще, ніж зброєю, – розповідає він. – Дуже важливо реалізовувати схожі проєкти, щоб допомагати моїй країні і щоб пояснювати собі, чому я вдома, а не пішов у армію».
SoftServe, клієнтами якої є такі великі компанії як IBM і Cisco, почала свою роботу невдовзі після здобуття Україною незалежності. Гендиректор компанії Кріс Бейкер, який живе в Аннаполісі, Меріленд, говорить, вони зобовʼязані якомога більше допомогти українській економіці.
«Ми щомісяця приносимо в країну долари, – пояснює він. – Те, що наші люди працюють, значною мірою підтримує економіку, адже економіка важлива не лише зараз, а й після війни. Ми наперед сплатили наші податки, 24 мільйони гривень, адже знали, що українському уряду і міністерству економіки знадобляться ресурси».
Корольов з Railsware запевняє, що вони платять не лише податки, а й допомагають із витратами на перевезенням співробітників і їхніх родин у безпечні місця. Він пояснює, що з початком війни багато працівників облаштували собі «кабінети» у підвалах, де безпечніше, особливо під час повітряної тривоги. У Кракові він тим часом організував волонтерський центр і шукає ліки, щоб відправляти їх в Україну.
«Нам треба більше виторгу, щоб ми могли допомагати своїм співробітникам і їхнім родинам, платити податки в Україну і підтримувати волонтерські ініціативи», – каже він.
Флодстрьом і Beetroot також вже міркують про те, як підготуватися до відбудови. Він змінив Beetroot Academy, яка підготувала понад 4700 українців до карʼєри в сфері ІТ з 2014-го; тепер академія працює із українськими біженцями в Швеції. Понад 4 мільйони українців виїхали з України від початку війни.
«Один в полі не воїн, але ми точно можемо стати одним з потужних воїнів великої армії, – каже він. – Індустрія технологій відіграє зараз важливу роль, і ця роль стане ще більшою під час відбудови країни після війни».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
