Українські компанії на межі виживання через заборони на імпорт. Як врятувати бізнес та отримати дозвіл на ввезення товарів /Фото Getty Images
Категорія
Картина дня
Дата

Українські компанії на межі виживання через заборони на імпорт. Як врятувати бізнес та отримати дозвіл на ввезення товарів

Getty Images

У березні імпорт в Україні впав утричі, і причина не лише у заблокованих портах та проблемній логістиці – щоб зберегти валюту в країні, уряд обмежив імпорт товарів. Але Міністерство економіки йде на зустріч і поступово дозволяє компаніям знову завозити товари з-за кордону

Частина виробництва української компанії «Ергопак», яка продає товари для будинку на кшталт губок та пакетів для сміття, може зупинитися за три тижні. Компанія через обмеження імпорту не може придбати хімічні інгредієнти для виробництва поролону та барвників, необхідних для виготовлення губок, сказав генеральний директор компанії Андрій Дикунов. «Ми використовуємо запаси сировини, але скоро почнуться проблеми», — каже він.

Цех із виробництва губок — найбільший у компанії, тут працює близько 100 осіб і на нього припадає близько 30% доходу. Доходи «Ергопака» у 2021 році – 905 млн грн, а прибуток – майже 115 млн грн. Продукцію компанії замовляли магазини з Німеччини, Англії та Польщі.

Співробітників треба буде скорочувати. «У нас немає фінансової подушки, щоб виплачувати зарплати, якщо виробництво зупиниться», — каже Дикунов.

Кабінет Міністрів обмежив імпорт 24 лютого – з першого дня війни можна було завозити лише товари для армії: озброєння, паливо, медикаменти. Бізнес не зміг виводити валюту з країни та держава змогла зберегти постачання найважливіших товарів під час війни, каже виконавчий директор Спілки українських підприємців Катерина Глазкова.

І хоча бізнес із розумінням поставився до заборони від початку, тепер деякі компанії на кшталт «Ергопака» перебувають на межі виживання через неможливість закуповувати сировину та компоненти з-за кордону.

Чим допомогла заборона і що буде далі

Обмеження імпорту потрібно було для того, щоб утримати курс гривні і зберегти баланс між експортними та імпортними надходженнями. У березні експорт скоротився майже вдвічі до $2,7 млрд, а імпорт – у три, з $5,9 млрд до $1,8 млрд. «Програма досягла своєї мети і нам вдавалося балансувати валютні потоки», – каже перший заступник міністра економіки Денис Кудін.

У перші тижні війни експорт практично завмер. Та ми не були певні, наскільки швидко вдасться його відновити, каже Кудін. Головна проблема – логістика. Російські війська заблокували українські морські порти, через які йшло понад 90% всього експорту. «Спільно з Міністерством інфраструктури нам довелося вибудовувати логістику з нуля здебільшого через залізницю», — каже Кудін.

Поступово уряд почав розширювати список товарів, можливих для ввезення. За час війни мінекономіки вже 15 разів вносило зміни до переліку критичного імпорту. За словами Кудіна, практично всі зміни було зроблено на підставі звернень українських компаній.

Як отримати дозвіл на імпорт

  • Скласти лист, у якому вказати код потрібної позиції відповідно до УКТЗЕД та чіткий опис товарів, що до нього входять; знайти код товару можна тут.
  • Прописати аргументацію чому цю продукцію необхідно імпортувати.
  • Надіслати листа на електронну або поштову адресу Міністерства економіки – [email protected].

Компанії, що входять до бізнес-асоціації чи інших спілок підприємців, можуть подати колективний лист, їх розглядають швидше.

У перші тижні війни Мінекономіки розглядало зміни до переліку критичного імпорту щодня. Зараз, коли кілька сотень заявок опрацьовано, їх розглядають двічі на тиждень. Дикун з «Ергопака» подав заявку на включення до критичного імпорту 6 днів тому, але ще чекає на результат.

Шлях від написання листа до внесення змін до списку критичного імпорту можна пройти за тиждень, каже співвласник компанії «Кормотех» Ростислав Вовк, яка виготовляє корм для домашніх тварин. Три тижні тому він звернувся до Держпродспоживслужби із заявкою на внесення до списку критичного імпорту тваринних компонентів для виробництва корму, аналогів яких в Україні немає. «Для того, щоб їх виробляти, потрібно будувати окремий завод», – каже він.

Держпродспоживслужба переадресувала заявку до Міністерства економіки, її затвердили у повному обсязі. «Якби цього не зробили, компанія б зупинилася», – каже Вовк.

Кому відмовляють

Міністерство дає позитивну відповідь майже всім. «З необхідних нашим компаніям 15 позицій критичного імпорту урядом було враховано 14», — говорить Глазкова. Але так не завжди. Одна українська меблева компанія зі Спілки українських підприємців подала заявку на включення до критичного імпорту, але із 43 кодів товарів прийняли лише 34, каже Глазкова.

Чому їм відмовляють? За словами Глазкової, однією з причин є те, що деякі компанії просто не розуміють, що можна зарахувати до критичного імпорту, а що – ні.

До того ж є кейси, коли компанії подають заздалегідь непрохідні позиції. «Нам повідомляли про випадки, коли компанія не могла провести імпорт пива, що, очевидно, не така вже нагальна потреба», – каже Глазкова.

Міністерство економіки також може відхилити заявку, якщо аналогічну продукцію можна придбати в Україні або вона не є критичною для потреб населення чи армії. Наприклад, це стосується імпорту легкових автомобілів та деякої текстильної промисловості.

Розширення списку товарів критичного імпорту, за словами Кудіна, безпосередньо залежатиме від зростання експортних показників. «Наша мета — швидко зняти ці обмеження», — говорить він.

Матеріали по темі