Морські порти – основний канал експорту за кордон місцевих продуктів. Але тепер усі вантажі йдуть залізницею. Чи витримає вона і що буде з економікою країни, якщо ні
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Як везти товар на експорт
Фермери та металурги – основні експортери країни. Із $68 млрд експорту України минулого року $41 млрд заробили саме вони. І майже все, що вони продавали за кордон, йшло через морські порти – 160 млн тонн вантажів на рік. Для прикладу: порти Одеси та Миколаєва вивозять понад 90% зернових, 70% залізної руди та 85% чорних металів.
Російські військові кораблі заблокували порти, залишивши країні функціонуючими залізницю та три порти на Дунаї: Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайський. У звичайний час залізницею йшло всього 11% експорту, а цими портами – ще 10%.
«[Це] крихти пропускної спроможності», – каже заступник директора з комерційної роботи «Укрзалізниці» Валерій Ткачов.
Основний шлях на експорт зараз – через 11 залізничних прикордонних пунктів на кордонах із Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою. До війни лише один із них, в Ізові, працював на 100%, решта – на 50–80%.
Фермери вже надіслали перші вагони через ці пункти. Через перевантаження на деяких місцях вздовж кордону вони стоять у заторі на 10–14 діб уперед, каже Ткачов.
Ті, кому вдалося перевезти свою продукцію, не приховують емоцій. «Нарешті ми уклали перші експортні контракти після початку війни, – каже менеджерка з розвитку брокерської компанії Maxigrain Олена Нероба. – Перше зерно вже навіть потрапило до Польщі».
Інфографіка: Леонід Лукашенко
За місяць залізницею Україна може експортувати близько 0,5 млн тонн зерна та продуктів його переробки, це в 10 разів менше, ніж до війни, каже заступник міністра агарної політики Тарас Висоцький. Зараз залізничним транспортом перевозять до 20 000 тонн зерна на день. Для порівняння: через порти зазвичай проходило близько 150 000 тонн.
«Ці коридори [через пропускні пункти] поки що сирі, конкретики щодо них немає», – каже директор «Волинь Агро» Євген Дудко.
З такими темпами вивезення продукції на складах під питанням, каже Нероба. Зараз в Україні вільні до експорту 6,5 млн тонн пшениці та приблизно 15 млн тонн кукурудзи, і невідомо, куди продавати майбутній урожай. Восени фермери засіяли 6,5 млн га озимої пшениці, на якій зросте близько 14 млн тонн зерна, каже Нероба.
Зараз на експорті зерна Україна недозаробляє $1,5 млрд на місяць, вважає Висоцький. До кінця року через проблеми з логістикою експорт зерна може скоротитися на 85%, до близько $2,4 млрд, вважає віцепрезидент Київської школи економіки Олег Нивʼєвський. Упʼятеро впаде й експорт олії.
Одна з найбільших металургійних компаній «АрселорМіттал Кривий Ріг» також частково відновила експорт залізорудного концентрату та продукції із залишків на складах, на заводі та в порту, каже директор компанії з продажу в Україні та СНД Євген Чумаченко. «Поки морські порти не будуть розблоковані, ми покладаємося на залізницю», – каже він.
Але проблеми ті самі – низька пропускна спроможність. За словами аналітика Concorde Capital Дмитра Хорошуна, потужності ГЗК «Метінвесту» через проблеми з експортом працюють на 30-40%. ГЗК Ferrexpo теж скоротили виробок, але наскільки – не зрозуміло. За його підрахунками, продажі металургів можуть впасти в три-шість разів, до $3,6–7,2 млрд.
З минулорічних $68 млрд Україна може недорахуватися $30-40 млрд валютної виручки за експорт, каже голова департаменту з корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко. Щоб утримати економіку в таких умовах, за словами Нивʼєвського, Україні доведеться сподіватися на «багатомільярдну допомогу» Заходу.
Наростити обсяги можна, головне – гроші
Щоб трохи виправити ситуацію, за словами Висоцького, зараз усі працюють над збільшенням темпів. «Якщо ми залишимося на нинішніх показниках, то три роки вивозитимемо накопичену на складах продукцію», – каже він.
Основна проблема логістики на залізниці – нестача перевантажувальних пунктів, вагонів та локомотивів. Через три місяці «Укрзалізниця» планує збільшити кількість переправок через кордон майже в чотири рази – із 300 до 1100 вагонів в день, каже Ткачов.
Залізниці, на відміну від портів, також не вистачає підʼїзних колій, складів та перевалочних пунктів, які потрібно будувати майже з нуля. Для будівництва УЗ проситиме допомоги в самого бізнесу та міжнародних партнерів.
Збудувати інфраструктуру за три місяці можна, головне – фінансування, вважає Висоцький. У кого точно проситимуть гроші і скільки потрібно, поки що не зрозуміло.
Паралельно Міністерство інфраструктури хоче розширити пропускну спроможність Дунайських портів удвічі; в ідеалі, вони перевозитимуть у два рази більше, каже заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков.
Ще одна ініціатива міністерства: страхувати іноземні вагони та судна, щоб вони могли заходити на територію України без ризиків. «Ми компенсуватимемо вартість вагона чи судна, якщо його пошкодять», – каже Васьков. Ціна одного зерновоза в Польщі: близько $120 000.
Що спрацює, а що ні, судити зарано, каже Висоцький. «Щоб повністю побачити картину, має пройти три-чотири місяці», – каже він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
