Війна відрізала Україну від моря, а металургів і аграріїв майже від всього експорту. Як тепер вивозити товар за кордон /Shutterstock
Категорія
Картина дня
Дата

Війна відрізала Україну від моря, а металургів і аграріїв майже від всього експорту. Як тепер вивозити товар за кордон

Shutterstock

Морські порти – основний канал експорту за кордон місцевих продуктів. Але тепер усі вантажі йдуть залізницею. Чи витримає вона і що буде з економікою країни, якщо ні

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про "Нову пошту".

Як везти товар на експорт

Фермери та металурги – основні експортери країни. Із $68 млрд експорту України минулого року $41 млрд заробили саме вони. І майже все, що вони продавали за кордон, йшло через морські порти – 160 млн тонн вантажів на рік. Для прикладу: порти Одеси та Миколаєва вивозять понад 90% зернових, 70% залізної руди та 85% чорних металів.

Російські військові кораблі заблокували порти, залишивши країні функціонуючими залізницю та три порти на Дунаї: Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайський. У звичайний час залізницею йшло всього 11% експорту, а цими портами – ще 10%.

«[Це] крихти пропускної спроможності», – каже заступник директора з комерційної роботи «Укрзалізниці» Валерій Ткачов.

Основний шлях на експорт зараз – через 11 залізничних прикордонних пунктів на кордонах із Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою. До війни лише один із них, в Ізові, працював на 100%, решта – на 50–80%.

Фермери вже надіслали перші вагони через ці пункти. Через перевантаження на деяких місцях вздовж кордону вони стоять у заторі на 10–14 діб уперед, каже Ткачов.

Ті, кому вдалося перевезти свою продукцію, не приховують емоцій. «Нарешті ми уклали перші експортні контракти після початку війни, – каже менеджерка з розвитку брокерської компанії Maxigrain Олена Нероба. – Перше зерно вже навіть потрапило до Польщі».

Війна відрізала Україну від моря, а металургів і аграріїв майже від всього експорту. Як тепер вивозити товар за кордон /Фото 1

Інфографіка: Леонід Лукашенко

За місяць залізницею Україна може експортувати близько 0,5 млн тонн зерна та продуктів його переробки, це в 10 разів менше, ніж до війни, каже заступник міністра агарної політики Тарас Висоцький. Зараз залізничним транспортом перевозять до 20 000 тонн зерна на день. Для порівняння: через порти зазвичай проходило близько 150 000 тонн.

«Ці коридори [через пропускні пункти] поки що сирі, конкретики щодо них немає», – каже директор «Волинь Агро» Євген Дудко.

З такими темпами вивезення продукції на складах під питанням, каже Нероба. Зараз в Україні вільні до експорту 6,5 млн тонн пшениці та приблизно 15 млн тонн кукурудзи, і невідомо, куди продавати майбутній урожай. Восени фермери засіяли 6,5 млн га озимої пшениці, на якій зросте близько 14 млн тонн зерна, каже Нероба.

Зараз на експорті зерна Україна недозаробляє $1,5 млрд на місяць, вважає Висоцький. До кінця року через проблеми з логістикою експорт зерна може скоротитися на 85%, до близько $2,4 млрд, вважає віцепрезидент Київської школи економіки Олег Нивʼєвський. Упʼятеро впаде й експорт олії.

Одна з найбільших металургійних компаній «АрселорМіттал Кривий Ріг» також частково відновила експорт залізорудного концентрату та продукції із залишків на складах, на заводі та в порту, каже директор компанії з продажу в Україні та СНД Євген Чумаченко. «Поки морські порти не будуть розблоковані, ми покладаємося на залізницю», – каже він.

Але проблеми ті самі – низька пропускна спроможність. За словами аналітика Concorde Capital Дмитра Хорошуна, потужності ГЗК «Метінвесту» через проблеми з експортом працюють на 30-40%. ГЗК Ferrexpo теж скоротили виробок, але наскільки – не зрозуміло. За його підрахунками, продажі металургів можуть впасти в три-шість разів, до $3,6–7,2 млрд.

З минулорічних $68 млрд Україна може недорахуватися $30-40 млрд валютної виручки за експорт, каже голова департаменту з корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко. Щоб утримати економіку в таких умовах, за словами Нивʼєвського, Україні доведеться сподіватися на «багатомільярдну допомогу» Заходу.

Наростити обсяги можна, головне – гроші

Щоб трохи виправити ситуацію, за словами Висоцького, зараз усі працюють над збільшенням темпів. «Якщо ми залишимося на нинішніх показниках, то три роки вивозитимемо накопичену на складах продукцію», – каже він.

Основна проблема логістики на залізниці – нестача перевантажувальних пунктів, вагонів та локомотивів. Через три місяці «Укрзалізниця» планує збільшити кількість переправок через кордон майже в чотири рази – із 300 до 1100 вагонів в день, каже Ткачов.

Залізниці, на відміну від портів, також не вистачає підʼїзних колій, складів та перевалочних пунктів, які потрібно будувати майже з нуля. Для будівництва УЗ проситиме допомоги в самого бізнесу та міжнародних партнерів.

Збудувати інфраструктуру за три місяці можна, головне – фінансування, вважає Висоцький. У кого точно проситимуть гроші і скільки потрібно, поки що не зрозуміло.

Паралельно Міністерство інфраструктури хоче розширити пропускну спроможність Дунайських портів удвічі; в ідеалі, вони перевозитимуть у два рази більше, каже заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков.

Ще одна ініціатива міністерства: страхувати іноземні вагони та судна, щоб вони могли заходити на територію України без ризиків. «Ми компенсуватимемо вартість вагона чи судна, якщо його пошкодять», – каже Васьков. Ціна одного зерновоза в Польщі: близько $120 000.

Що спрацює, а що ні, судити зарано, каже Висоцький. «Щоб повністю побачити картину, має пройти три-чотири місяці», – каже він.

Матеріали по темі
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні