Категорія
Картина дня
Дата

«У певному сенсі він уже програв». Борис Джонсон про Путіна, його блеф і прорахунки. Інтерв'ю The Economist

2 хв читання

Президент України Володимир Зеленський 15 березня виступає перед представниками та лідерами країн Об'єднаного експедиційного корпусу, включаючи Бориса Джонсона, прем'єрміністра Британії.

Президент України Володимир Зеленський 15 березня виступає перед представниками та лідерами країн Об'єднаного експедиційного корпусу, включаючи Бориса Джонсона, прем'єрміністра Британії.

Чому Росії не вдалося швидко перемогти Україну? Чи блефує Путін, погрожуючи ядерною зброєю? Прем'єрміністр Великої Британії Борис Джонсон відповідає на ці питання в інтерв'ю The Economist. Forbes публікує скорочену версію

Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?

Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!

Увечері 14 березня, доки російські війська бомбили Україну, лідери та представники Данії, Фінляндії, Естонії, Ісландії, Латвії, Литви, Голландії, Швеції та Норвегії зібралися вдома у прем'єра Британії Бориса Джонсона. «Ми домовилися, що Путін не повинен досягти успіху», – каже Джонсон, описуючи розмову.

Вони погодилися «координувати, постачати та фінансувати» додаткове озброєння та іншу техніку, яку запросила Україна.

Об'єднаний експедиційний корпус, куди входять ці країни, існує вже 10 років. На відміну від НАТО, його членам не потрібен консенсус для розгортання військ у кризовій ситуації: Британія, «рамкова» нація, може почати операцію з одним або кількома партнерами.

Корпус «складається з країн, які разом із Британією найшвидше… відправили пряму військову допомогу Україні», – каже Джонсон. Дев'ять із десяти членів нині поставляють зброю (виняток Ісландія, вона не має постійної армії). На останній зустрічі 14 березня, за словами Джонсона, країни скоординувалися, щоб не постачати одне й те саме озброєння.

Що думає Джонсон про війну в Україні та Путіна?

  • Наш союз поза НАТО суперважливий, після того як справдилися гірші побоювання щодо Путіна. Усі наші ілюзії розвіялися. Усі згодні, що вторгнення в Україну – поворотний момент нашої колективної безпеки.
  • Путін грубо прорахувався в тому, наскільки велике в Україні почуття національної гордості та бажання захищати себе. Він зробив абсолютно катастрофічну помилку. Це гірше, ніж просто злочин. Ми не бачили нічого подібного на нашому континенті вже 80 років.
  • Ми маємо озброїти Україну, зробити все можливе, щоб Путін зазнав невдачі, щоб йому не вдалося підкорити собі народ України і щоб він пішов якнайшвидше – назавжди.
  • Розмови про використання Росією ядерної зброї потрібні Путіну, щоб відволікати увагу.
  • Чи готова Британія втрутитися, якщо РФ застосує хімічну зброю? Важливо, щоб ми не вторили риториці Путіна про те, що йде прямий конфлікт між Заходом та Росією. Саме так Путін хоче це піднести світу – як боротьбу між ним і НАТО. Це не так. Йдеться про український народ та його право на самооборону.
  • Путін більше схильний ризикувати, ніж Захід. У будь-якій подібній ситуації, як правило, перемагає найжорстокіша людина. Але я не думаю, що це буде така ситуація, тому що Путін фатально недооцінив рішучість українців і недооцінив єдність Заходу.
  • Що б не сталося на полі бою найближчими тижнями, у певному сенсі Путін уже програв. Росія може спустошити міські центри України та заявити про своєрідну піррову перемогу. Усі бачать, що б Путін не робив з інфраструктурою, будинками, дитячими садками чи лікарнями України, він ніколи не підкорить серця українців.
Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд