Не SWIFT’ом єдиним. Які санкції проти Росії найболючіші? Рейтинг Forbes /Getty Images/Shutterstock
Категорія
Картина дня
Дата

Не SWIFT’ом єдиним. Які санкції проти Росії найболючіші? Рейтинг Forbes

Getty Images/Shutterstock

Засуджуючи війну, санкції проти РФ ввели десятки країн, десятки міжнародних організацій та сотні компаній. Які з них найбільше вдарять по економіці Росії?

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про ХЕРСОН після окупації

Forbes опитав думку провідних економістів та сформував консенсус-оцінку топ-10 найдієвіших санкцій.

Найболючіші санкції. 1–5 місце.

1. Заморожування активів Центробанку РФ.

Євросоюз запровадив низку економічних санкцій, серед яких заборона на використання всіх активів і резервів Центрального банку Росії. Схожі санкції ввели й США, Канада, Велика Британія та Японія. 

Росія втратила доступ до 70–75% золотовалютних резервів – все, що зберігалось у активах номінованих у доларах, євро, фунтах, йенах та іншій валюті, які на початок війни складали майже $650 млрд. 

У золоті Росія тримала близько $130 млрд резервів, але продати ці активи буде складно, сказав під час стріму на YouTube колишній головий економіст ЄБРР Сергій Гурієв. Ніхто з фінустанов не захоче купувати це золото, бо це створює для них ризик попасти під санкції американського Мінфіну.

Так Центробанк втратив левову частку резервів, які б міг використати для підтримки курсу рубля. З моменту нападу на Україну рубль офіційно знецінився на 42% до 116 рублів за долар, на ринку Forex за один долар дають майже 140 рублів.

2. Ембарго на купівлю у Росії нафти та газу.

Президент США Джо Байден 8 березня оголосив про ембарго на поставку енергоресурсів із РФ. За словами Байдена, США відмовляються від російських нафти та газу, щоб не фінансувати «путінську машину війни». Російську нафту більше не будуть приймати в портах США.

У 2021 році частка російської нафти в імпорті США була близько 3%, а з урахуванням нафтопродуктів, переважно мазуту, – близько 8%.

Також повністю позбавитись від російської нафти планує Велика Британія, яка споживає 146 000 барелів російських нафтопродуктів на добу. Для порівняння: у 2021 році США за добу споживали 199 000 барелів сирої нафти.

Європа поки не змогла доєднатися до ембарго через значну залежність від російських енергоресурсів.

3. Бойкот з боку лідерів світового ринку морських контейнерних перевезень (Maersk, MSC та CMA CGM, Hapag-Lloyd, Oсean Network Express, Yang Ming).

Група судноплавних компаній Maersk тимчасово припинила усі контейнерні перевезення в Росію та з Росії. Призупинення не не стосується лише перевезення харчових продуктів, медичних та гуманітарних товарів. Maersk володіє 31% російського портового оператора Global Ports, який управляє шістьма терміналами в Росії і двома у Фінляндії.

До бойкоту приєдналися й інші судоплавні компанії. Загалом, пʼять з шести найбільших судноплавних компаній світу перестали приймати заявки на перевезення контейнерів в та із Росії. Це включає Maersk, MSC, CMA CGM, Hapag-Lloyd и Ocean Network Express.

Шоста найбільша компанія, китайська COSCO, продовжує працювати з Росією.

4. Авіаційні санкції – закриття повітряного простору та вихід Boeing, Airbus.

38 країн, включаючи США, Канад та Євросоюз, закрили свій повітряний простір для російських літаків. ЄС також зобовʼязав лізингодавців повернути літаки, які були надані російським компаніям.

Один із двох найбільших світових виробників літаків – Boeing – призупинив постачання запчастин, технічне обслуговування і технічну підтримку для російських авіакомпаній, а також припиненив роботу свого московського навчального центру.

Аналогічне рішення прийняв і другий найбільший світовий виробник літаків – Airbus. Фірма призупинила техпідтримку російських авіакомпаній і постачання запчастин, а також роботу свого інженерного майданчика в Росії. 

Це може призвести до нищівних наслідків у цивільній авіації, до 75% літаків російського флоту побудовані європейськими, американськими та канадськими компаніями. У лізингу європейських компаній знаходиться приблизно 515 сучасних цивільних літаків (це дві третини всіх літаків). 

«Російські авіакомпанії просто до кінця місяця перестануть літати, – каже Андрій Гук, партнер юридичної фірми «Анте», яка спеціалізується на авіації. – Без міжнародних рейсів вижити буде неможливо. Це потягне на дно й інфраструктуру, яку не зможуть утримувати. Буде втрата багатьох робочих місць вузькоспеціалізованого персоналу».

5. Відключення від SWIFT семи російських банків.

Євросоюз, США, Велика Британія та Канада відключили деякі російські банки від SWIFT (не найбільш жорсткий варіант).

Через SWIFT щодня відправляють понад $330 млрд. Відключення обмежує доступ РФ до фінансових ринків у всьому світі. Російські компанії зіштовхнуться зі складнощами під час експорту та імпорту товарів, отримання кредитів та інвестування за кордоном.

«Ефект від цього обмеження – фактично тимчасова ізоляція Росії від фінансового світу», – говорить Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту ІК Concorde Capital. За його оцінками, якщо РФ зможе швидко побудувати свою альтернативну систему, то втрати складуть 1–3% ВВП. Якщо роботу цієї системи буде ускладнено, витрати будуть більш суттєвими.

Глобальний трафік SWIFT у 2020 році, за даними «Россвіфт», перевищив 9 млрд повідомлень, з яких 143 млн відправлено російськими користувачами. РФ займає у світовому трафіку 13-те місце. Найбільшу вагу займають платежі – 87,4%, і за цим показником Росія посідає шосте місце у світі.

6–10 місце

6. Конфіскація закордонних активів що належать Росії та російським олігархам, які вважаються пов’язаними з російською владою.

7. Бойкот з боку виробників комп’ютерів та комплектуючих до них (Apple, AMD, Dell, HP, Intel, Lenovo).

8. Припинення роботи платіжних систем (VISA, Mastercard, PayPal, Apple Pay, Google Pay).

9. Бойкот з боку світових лідерів авторинку (Volkswagen, General Motors, Mercedes-Benz, Toyota, Volvo, BMW, Mitsubishi, Ford, Porsche, Renault, Daimler Truck AG, Harley Davidson, Honda, Jaguar).

10. Бойкот з боку виробників програмного забезпечення (Microsoft, Oracle, Adobe, Autodesk).

Як ми рахували

Експерти, що взяли участь у складанні консенсус-прогнозу:

  • Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU;
  • Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії;
  • Валерія Гонтарева, Голова Національного банку України у 2014–2018 рр.;
  • Єгор Григоренко, партнер, керівник департаментів консалтингу та управління ризиками Deloitte в Україні;
  • Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора МВФ по Україні.
  • Сергій Фурса, заступник директора з питань торгівлі цінними паперами Dragon Capital.

Forbes запропонував кожному експерту оцінити ефективність санкцій за 10-бальною шкалою. Список відсортований за середнім балом за експертними оцінками, а при рівності цього показника — за кількістю експертів, що вважають санкцію більш дієвою.

Матеріали по темі
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні