Енергетична криза в Європі вдарила по сільському господарству: мінеральні добрива стали дорожчими і фермери вже роздумують змінювати плани на весняну посівну кампанію, обираючи культури, які потребують менше добрив. Потенційно ситуація загрожує скороченням фізичних поставок і зростанням цін на продовольство
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Постпандемічний сплеск споживання газу в Азії, низькі запаси в європейських сховищах після холодної зими і спекотного літа, а також небажання Росії збільшити поставки газу до Європи спровокували енергетичну кризу. Ціни на енергоносії, в першу чергу газ, вугілля та нафту, побили всі рекорди. Газ, наприклад, коштує близько $1000 за 1000 кубометрів, мінімум втричі дорожче, ніж зазвичай.
Для виробників азотних добрив газ – це 70–80% собівартості продукції. І світові компанії з цієї індустрії вже відчули на собі його високу ціну: Норвезька Yara International, на яку припадає третина світового виробництва аміаку, знизила виробіток на третину; CF Industries Holdings зупинила роботу заводу в Великій Британії.
Ціни на добриво підскочили втричі, до понад 20 000 грн за тонну. Фермери з Франції, найбільшого виробника пшениці, б'ють на сполох, пише Bloomberg. Ситуація створює ризик подальшого зростання глобальної продовольчої інфляції. Світові ціни на продовольство вже найвищі за останні 10 років. «Ціни на сировину і агропродукцію зростають, і цей тренд зберігатиметься мінімум півроку», – каже Дмитро Дерев'янко, директор з економіки «Ерідон», дистриб'ютора засобів захисту рослин, насіння й добрив.
В Україні найбільший виробник азотних добрив – компанія Дмитра Фірташа Group DF. Її заводи щорічно споживають до 2,5 млрд кубометрів газу. Через аномальну ціну на газ підприємства змушені скорочувати обсяги виробництва, каже Олег Арестархов, директор з комунікацій Group DF. Зберегти маржу компанія не зможе, тому що продає її за спотовими цінами, а вони йдуть угору не так швидко, як ціна на газ. «Попит на добрива з боку аграріїв не такий еластичний», – каже Арестархов.
У структурі витрат аграріїв мінеральні добрива в середньому займають 25–40%, говорить Євген Дудка, засновник агрокомпанії «Волинь-Зерно». Зазвичай навесні фермери сіють соняшник, кукурудзу, пшеницю, ячмінь; рідше – сою та горох. Кукурудза найбільш витратна в плані добрив. За словами Дудки, якщо газова криза збережеться до весни, аграрії можуть відмовитися від кукурудзи й перейти на сою.
Математика така: у вартості вирощування кукурудзи добрива займають 40%, а сої – 25%. Фінальна вартість тонни першої в середньому 7000 грн, а другої – 20 000 грн. І хоч бобові коштують дорожче за тонну, врожайність кукурудзи в три рази вища, каже Дудка. Без урахування нової ціни на добрива вирощувати кукурудзу вигідніше на 10 000 грн із гектара.
Кукурудза – найпопулярніша зернова культура серед українських фермерів. Всього в 2020 році вони експортували зернових на 9,4 млрд, із них кукурудзи на $4,9 млрд. Утім, за словами Дерев'янка, ще передчасно казати про відмову від цієї культури – фермери можуть просто перенести збільшені витрати на вартість продукції. Кінцеве рішення залежатиме від ціни на добрива і основні культури до початку весняної посівної, впевнені обидва експерти.
З проблемами стикаються не тільки українські аграрії. Наприклад, у Бразилії, яка займає друге місце після США з експорту кукурудзи, фермери розглядають можливість проведення весняної сівби без використання мінеральних добрив, пише Bloomberg. У такому випадку врожайність може знизитися на 30%. Бразильські аграрії розраховують компенсувати падіння врожаю збільшенням цін. Як пише видання, деякі з них можуть навіть зіграти на кризі і збільшити маржинальність.
Газова криза б'є по сільському господарству не тільки через ціни на добрива. Зібраний урожай фермери сушать за допомогою газу. Continental Farmers Group, наприклад, яка вирощує озимі та ярі культури, витрачає близько 4 млн кубів газу на рік. «Ефект від високих цін на газ виражається в десятках мільйонів додаткових витрат», – каже Георг фон Нолкен, генеральний директор компанії.
«Волинь-Зерно» вже запустила в роботу старі сушарки, які працюють на дизелі. Сьогодні ними сушити вдвічі дешевше, ніж газом, стверджує Дудка. Завдяки цим заходам його компанія планує використовувати газ на 30% менше звичайного. «Якщо навесні ситуація з цінами не стабілізується, то будемо переводити всі наші потужності на дизель», – каже він. Частина кукурудзи буде також закладатися на зберігання в полімерні рукави – у них вона не зіпсується до весни. Аграрій розраховує, що після опалювального сезону ціни на газ упадуть і урожай можна буде висушити дешевше.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
