Пропозиція про співпрацю із брендом Dior застало українську художницю Олесю Трофименко на Київщині на городі, де мисткиня відволікає себе від думок про війну. Наступні три місяці Трофименко працювала над проєктом «Потік» із 32 вишитих полотен, що прикрасили сеттінг показу Dior. Як вдалось реалізувати масштабний проєкт за короткий період?
Показ нової кутюрної колекції бренду Dior відбувся 4 липня в музеї Родена. Стіни будівлі прикрасили масштабні вишиті полотна Олесі Трофименко. Лише на ескізи художниця витратила місяць.
Креативна директорка Dior Марія Грація К’юрі вперше побачила роботи Трофименко у Національному музеї мистецтва XXI століття в Римі. Експозицію із близько 200 робіт у 2014 році готувала координаторка мистецьких проєктів Соломія Савчук. У ній були представлені полотна розміром 10х15 см.
Традиційний стиль художниці — поєднання живопису з елементами вишивки. За основу робіт вона бере фото друзів та знайомих із власного архіву. На реалізацію проєкту для Dior було надто мало часу, тому живопис Трофименко замінила на колажі.
Обговорення співпраці з Dior почались на початку квітня. Тоді ж мережею ширилися новини про звірства російських окупантів у Бучі та Ірпені. «Це дуже боліло, – ділиться Трофименко. – А Соломія мені пише з Парижу: вони хочуть щось життєствердне. Я запитала, чи вони знають, що у нас відбувається, і у відповідь почула: так, і вони вірять у нашу перемогу».
Проєкт «Потік» відображає українські традиції та культуру. Звідки назва? «Спочатку прийшло слово «безперервність» – життя, традицій, культури, яка виживає протягом століть існування України, незалежно від намагань її знищити», – пригадує Трофименко. Втім, англійського відповідника, який передавав би усі варіанти сенсів, знайти не вдалось. Обрали «The Flow» – потік.
Обираючи образи для експозиції, Трофименко вивчала козацьку вишивку початку XVII – XVIII століть, українські весільні вінки, що силуетом нагадують корону, та дерево життя – один з елементів вишитого рушника, притаманного Чернігівщині. Останній образ виявився настільки влучним, що став центральним не лише у експозиції, а й у самій колекції Dior.
Джерело: Dior
Джерело: Dior
Перед Трофименко стояла задача прикрасити полотнами дві стіни шириною 150 метрів і центральну частину шириною 45 метрів. Висота однієї роботи – 4,2 метри. Результат — 32 полотна із квітковими елементами, деревами життя і силуетами вінків, що вкрили стіни зали музею Родена в Парижі.
Вишивкою за ескізами української мисткині займались 470 майстринь зі школи ремесел Chanakya, розташованої в Мумбаї. На виконання було три тижні. «У них класний підхід, – каже Трофименко. – Я уявляла собі ці роботи, вишиті хрестиком і гладдю. А вони зробили це за допомогою своїх національних технік вишивки, чим збагатили експозицію».
Dior запросили українську художницю невипадково. «Їм було важливо зробити проєкт для України та розкрити нашу історію, – каже Трофименко. – У Dior мене запевнили, що не вірять російській пропаганді та не сумніваються у нашій правоті. Вони підтримують нас. Для мене це дуже важливо».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
