Категорія: Компанії
Дата: 14 квітня 2022 14:30

ВВП впаде не менше, ніж на 30%. Томаш Фіала про майбутнє української економіки та інвестиції під час війни (і після)

Іра Крицька

Forbes

8 хв читання

Томаш Фіала, 47, генеральний директор української інвестиційної компанії Dragon Capital. Фото Антон Забєльський для Forbes Україна

Опівночі 24 лютого Томаш Фіала надіслав листа співробітникам Dragon Capital: уряд контролює ситуацію з російськими військами на кордоні, і бізнес повинен працювати далі. Цей меседж він отримав кілька годин тому в офісі президента.

Через п'ять годин Фіала прокинувся у своїй київській квартирі від звуків вибухів, і вже 50 днів його Dragon Capital бореться з руйнівними наслідками війни та збитками у десятки мільйонів доларів

Як Dragon Capital бореться з колосальними збитками, чи не перестане вкладати в нерухомість і чого інвестори очікують від повоєнного уряду. Це скорочена та відредагована для зрозумілості версія інтервʼю.

Перший місяць війни

Де вас застала війна, опишіть свій день 24 лютого?

23 лютого я був на зустрічі, яку Офіс президента організував для великого бізнесу. Це була спроба згуртувати та заспокоїти бізнес. Нам сказали, що ситуація є складною, але все під контролем. Розмов про те, як працювати за умов війни, не було.

Після зустрічі я зайшов до офісу. Останні місяці я провів на роботі багато часу, іноді залишався до півночі. Була напружена ситуація, ми прораховували різні моменти, дивилися у якому стані наші активи.

Близько 00:00 я написав e-mail усім співробітникам компанії, де розповів, як пройшла зустріч в ОП і що турбуватися нема про що, ситуація контрольована.

24 лютого о 05:00 прокинувся від вибухів, переглянув новини, зрозумів, що почалася війна. Вранці приїхав до офісу, протягом дня я зустрівся із 10 співробітниками з нашої команди, обговорили робочі моменти. О 20:00 я повернувся додому.

Близько 22:00 виїхав на захід України.

Чому вирішили повернутись до Києва?

Я повернувся до Києва на початку квітня. Мені здалося, що у місті вже безпечно. Я хотів повернутися додому і до нашого центрального офісу, тут працювати продуктивніше.

Як ви жили цей час, над чим працювали?

У Львові ми створили офіс, поступово там зібралося близько 20 осіб із нашої команди, решта співробітників підключалася до роботи дистанційно з різних локацій.

Ми постійно аналізували кожну окрему інвестицію, замовлення, персонал, фінансову ситуацію. Ми приймали десятки рішень, як переорієнтувати роботу в умовах війни і ситуації, що постійно змінюється.

Нам потрібно було зрозуміти, чи вистачить резервів, щоб підтримувати бізнес в умовах війни і перезапустити його після закінчення. Роботи вистачало.

Виходячи із наших розрахунків, ми можемо підтримувати бізнес кілька років.

Що вам допомагає відновитися під час війни?

Спорт. Перші два тижні я майже не займався спортом. Але потім повернувся, почав бігати вранці, займався плаванням. Це допомогло відновитися та увійти в ритм.

Реорганізація компанії

Як і коли ви почали готувати свій бізнес до роботи в умовах війни? Ви скорочували інвестпортфель?

Ми не надто встигли провести реорганізацію бізнесу. В Офісі президента нас заспокоїли, що ситуація контрольована. Я й сам думав, що повномасштабного вторгнення Росії не буде.

Ціни на українські активи впали в жовтні на 30% і цей показник протримався до 23 лютого. Ми намагалися бути обережними у цьому питанні. Ми продали ліквідні цінні папери, близько 5% від загальних активів компанії. Мабуть, треба було продати більше.

До війни в Dragon Capital та компаніях, що знаходилися під керівництвом, працює понад 15 000 осіб. Як сильно ви скоротили штат?

Ми не скорочували людей. Можливо, скорочення були у наших підрядників, оскільки більшість будівництв зупинилася. Я не маю цих даних, але сподіваюся, що скорочень не було.

У головному офісі у нас працює 200 осіб, а адміністративний персонал компаній, якими володіємо – 800 осіб. Більшість із них залишилася в Україні, близько 5% виїхали за кордон. Ми скоротили високі заробітні плати менеджерам, рядові співробітники залишилися з колишнім окладом або мали мінімальні зміни залежно від їхніх завдань.

Втрати бізнесу

У скільки ви оцінюєте загальні втрати під час війни? Із чого вони складаються?

Загалом у Києві та Київській області було 2 млн кв.м складської нерухомості. Згоріло 11 складів, або 400 000 кв.м. Ми втратили у цьому регіоні 1/3 наших складів.

Це три склади. Найбільший – у Стоянці (Київська область) площею майже 100 000 кв.м, з них уціліло 7500 кв.м., але також є пошкодження.

Побудувати такий склад з нуля – це $600 за кв.м, тобто близько $50 млн. Приблизно така сама сума – товари орендарів. Лише один магазин Goodwine втратив товарів на $15 млн.

Згоріла половина нашого складу у Бучі, його загальна площа 30 000 кв.м. 9 квітня ми дізналися, що згоріла орендована Unilever чайна фабрика – це ще 10 000 кв.м.

Загальні втрати по складській нерухомості – десь $70 млн. Ми найняли профільну компанію, яка оцінить точні збитки.

Усі конструкції підуть на металобрухт. Потрібно зрозуміти чи можемо ми використовувати основу підлоги або її потрібно буде робити з нуля.

Після закінчення військових дій плануємо відновити ці склади, оскільки попит на них буде. Зараз починати будувати ризиковано, бо будь-якої миті може прилетіти ракета, а страховка під час війни не працює. Будівництво складу триватиме близько одного року.

Чи втратили ви клієнтів, які орендують у вас нерухомість?

Будемо оцінювати за результатами березня, ще не рахували. Більшість орендарів сплачували оренду зі знижками. Все залежало від обʼєкту. Є міжнародні компанії, які хочуть підтримати Україну та повністю сплачують оренду.

У Києві торгові центри поступово відновлюються, у воєнний час працювали лише продовольчі магазини та аптеки.

У Львові в нашому ТРЦ Victoria Gardens магазини почали відкриватися після двох тижнів війни. Зараз 90% магазинів відкрито, а відвідуваність лише на рівні 80-90% від довоєнного часу.

ТРЦ та склади відновляться швидко, а от офісні центри можуть вийти на довоєнні показники не скоро.

Які механізми відшкодування активів ви розглядаєте – міжнародні суди, компенсація із бюджету?

Єдиний спосіб повернути ці гроші – це подавати до суду на Російську Федерацію. Але це дуже довга процедура.

Ми судимося за свої втрати у Криму кілька років. У 2017 році ми подали позов до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), але ще чекаємо на розгляд.

Зараз є російські активи, які заморожені в Європі та США, але поки що їх не конфіскують, ініціювати якісь процеси зарано. Тим паче, що першими відшкодування з конфіскованих російських активів отримають люди, які втратили нерухомість і держава, а потім уже бізнес.

Ніхто нічого россіянам не пробачить, ми намагатимемося ці гроші рано чи пізно повернути.

Інвестиції та нові проєкти

Більшість вашого інвестпортфеля — нерухомість. В умовах війни вона страждає і втрачає ціну. У майбутньому ви перестанете інвестувати так багато у цю сферу?

Ні, ми маємо велику експертизу в нерухомості. Ми будемо продовжувати в неї інвестувати.

Звичайно, ринок зміниться. Наприклад, попит на житлову нерухомість у Києві буде невеликим і на його відновлення може піти три роки. Але на заході країни попит на нерухомість зросте.

Після війни, коли запрацює страховка, плануємо збудувати індустріальний парк у Львові. А ось традиційні офіси найближчим часом будувати не будемо – попит на них упаде.

У які галузі ще плануєте інвестувати?

Насамперед у весь наш сьогоднішній портфель. Будемо відновлювати бізнес до довоєнних обсягів.

Міністерство фінансів відкрило можливість придбати військові облігації. Наскільки це хороший інструмент для вкладень?

Якщо гроші лежать в Україні, то є два варіанти їх зберегти – покласти на депозит чи купити військові облігації. Ми всім клієнтам радимо купувати військові облігації. Ми також у них інвестували.

Переконати клієнтів завести валюту та купити гривневі військові облігації складніше, але ми над цим працюємо.

Як побудовані відносини з інвесторами у фонді, чи готові вони поділити військові збитки. Чи плануєте ви повернути їм весь обсяг інвестицій?

Як правило, інвестиції – це 50 на 50. Половина наші гроші, а половина – співінвесторів.

Вони акціонери разом із нами, тому всі втрати зазнаємо разом. Втрати співінвестора відповідають частці у компанії. Нині всі ставляться до цього з розумінням. Ми пройшли багато криз і здебільшого змогли відновити вартість інвестицій та забезпечити дохід клієнтам. Цього разу це буде, звісно, складніше і може забрати більше часу.

Чи продовжуєте ви працювати з інвестпортфелями українських клієнтів, які вклали у папери західних ринків?

Наразі цю можливість заблоковано Національним банком, виводити гроші з України не можна. Навіть після війни лібералізація цих операцій відбуватиметься поступово.

Клієнти поставилися до цього з розумінням, бо це рішення не наше, а НБУ. Я вважаю, що це рішення є правильним. З інвестиціями, які були зроблені до війни, інвестори можуть працювати без обмежень.

Що зараз відбувається з вашими медіа-активами, чи плануєте їх зберегти?

Звісно. Це єдині активи, які виросли під час війни, звичайно, не в грошах, а в охопленнях. На сайтах «Української правди» та «Нового часу» відвідуваність понад 10 млн людей на місяць.

Поки що мені не довелося збільшувати фінансування: вдалося знайти підтримку у вигляді міжнародних грантів. «Новий час» та «Українська правда» запустили англійську версію, є навіть невеликий дохід від реклами. Ми плануємо розширювати ці активи. Незалежні медіа наразі грають велику роль.

Як Dragon працює по інвестбанкінгу: які є операції зі злиття-поглинання та з ким, у яких галузях?

Скажу так: я не очікував би тут сплеску, потрібно 1-2 роки, щоб ринок відновився до довоєнних показників. Така динаміка була після 2014 року, тоді масовості не було.

Як правило, потенційні покупці хочуть купити все дуже дешево, а власники компанії рідко йдуть на такі умови.

Рік тому у квітні 2021 року ви купили Юнекс Банк. Наскільки це вдала інвестиція і що чекає на український фінансовий ринок після війни?

Ми задоволені цією інвестицією. Наш партнер та голова правління Іван Світек, який зміг запустити на базі «Юнекс» новий технологічний банк.

Банківський сектор був у дуже хорошому стані, дохід на капітал був лише на рівні 30%. Я не думаю, що варто чекати у цій сфері кризи.

Чи плануєте інвестувати в нові проєкти?

Так, ми розглядаємо запуск соціального проєкту будівництва нерухомості на заході країни для людей, які змушені були виїхати за кордон.

Місцеві органи допомагають нам знайти забудовників, які мають недобудовані обʼєкти. Ми хочемо їх викупити, добудувати, обставити меблями та здавати на пільгових умовах людям, які втратили житло. Ми вже виявили близько 1000 таких квартир. Наразі шукаємо співінвесторів для цього проєкту.

У перспективі ми зможемо продати це житло або його куплять люди, які вирішать у ньому жити. Поки що проєкт на стадії розробки.

Майбутнє української економіки

Чи є план Офісу президента, як допомогти бізнесу?

Важливо, щоб держава зберегла макроекономічну стабільність. Поки що це виходить. Нам головне, щоб держава не заважала. Фінансова допомога нам не потрібна.

Я вважаю, що зниження податків – це не завжди правильна ідея. Тут я солідарний із головою податкового комітету Верховної Ради Данилом Гетьманцевим: це не змусить бізнес працювати під час війни. Якщо бізнес почувається безпечно, то він працюватиме, а якщо ні – не буде навіть із низькими податками.

Наразі доходи бюджету впали більш ніж на 50%, а надходження від податків знизилися на 80%. Україна просить у міжнародних партнерів щомісяця $7 млрд, щоб покрити дефіцит бюджету та витрати на війну. Цю суму не так просто отримати, але гадаю нам це вдасться зробити.

Зберегти стабільність виходить у банківського сектора, і це хороший сигнал для бізнесу.

Нацбанк анонсував, що готовий викупити військові облігації на 400 млрд грн, зараз використано близько 40 млрд грн. Важливо, щоб це не переросло у масове друкування грошей, оскільки це загрожує девальвацією та інфляцією.

Що має зробити держава після війни, який ваш базовий пакет економічних реформ?

Потрібно максимально лібералізувати бачення бізнесу, ціноутворення, тарифи, ринок землі. Запустити приватизацію. Відновити логістику та експортні потоки.

Важливо, щоб антикорупційні органи були незалежними і добре виконували свою функцію. Ми поступово будемо отримувати міжнародні гранти на відновлення країни. Якщо будуть корупційні ризики, то гроші можуть швидко скінчитися.

Світовий банк вважає, що українська економіка у 2022 році впаде на 45%. Ви вважаєте, це реальний прогноз чи ситуація може бути кращою?

Все залежить від того, наскільки затягнеться війна; коли ми зможемо відновити логістику та експорт через порти. Думаю, показників краще за мінус 30% не буде.

Що може стати драйвером української економіки після війни?

Приплив зовнішнього фінансування через план Маршалла та євроінтеграція.

Коли інвестори зрозуміють, що Україна – майбутній член Європейського союзу та процес євроінтеграції запущено, то інвестори почнуть масово вкладати гроші, а люди повертатися до країни.

Матеріали по темі