«Здебільшого попит на печиво, шоколад не купують». Як постраждала від війни найбільша кондитерська компанія України Roshen /Фото Олександр Медведєв/НВ
Категорія
Компанії
Дата

«Здебільшого попит на печиво, шоколад не купують». Як постраждала від війни найбільша кондитерська компанія України Roshen

В'ячеслав Москалевський Фото Олександр Медведєв/НВ

Колишній президент України Петро Порошенко до війни мав $1,6 млрд статків. Зараз, за попередніми підрахунками Forbes, він «коштує» $0,7 млрд.

Головна причина стрімкого обесцінення – війна в Україні. Через неї виробник солодощів зупинив дві фабрики – в Києві та Борисполі. Інші – у Вінниці та Кременчуці – працюють частково. Фабрики в Угорщині та Литві не припинили роботу.

Forbes поговорив з генеральним директором та співвласником Roshen Вʼячеславом Москалевським, 54, про те, як в умовах війни функціонує найбільша кондитерська компанія країни. За даними галузевого рейтингу Candy Industry, її виручка у 2021 році сягнула $800 млн. 

Як працює Roshen в умовах війни?

Що зараз говорити… Ми намагаємося відтворити себе.

Дві фабрики – у Києві та Борисполі – не працюють, ще дві – у Вінниці та Кременчуці – не на повних потужностях. Реально ми тільки цього тижня почали відвантажувати товар. І намагаємося виконати план виробництва на квітень.

Чому закрили фабрики?

У Борисполі фабрика знаходиться на околиці міста. У Києві завод здебільшого виробляв торти, але зараз фірмові магазини працюють нестабільно, бо попит упав. Ми намагаємося скоротити асортимент і насамперед зрозуміти, яким він має бути під час війни. Він потрібний інший. Ще на київській фабриці виготовляли мармелад, а також цукерки, наприклад, «Київ вечірній». Вони є на складі, але їх продано за місяць 100 кг.

У нас два склади – у Вінниці та Яготині. Останній намагаємось максимально спустошити. 

Сировини достатньо, можливо, немає лише кількох позицій. Усе зупинилося. Ми зазвичай продавали 16 000–17 000 тонн продукції на місяць, а зараз – близько 3000 тонн. Наше завдання зараз – розібратися з попитом. Коли люди в шоковому стані, він змінюється кардинально.

Ми відновили постачання в АТБ на тих же умовах (напередодні війни Roshen та АТБ припинили співпрацю через розбіжності. – Forbes). Єдине, що відтермінування платежу стало меншим. Зрозуміло, що АТБ страждає через відсутність постачальників. Ми знову їм поставляємо, але тепер проблема знайти водіїв, щоб відправляти продукцію.

Чому у Вінниці підприємство працює частково?

Частково, оскільки нічого нікому не потрібно. Цього тижня ми відновили експорт на Захід. У країни СНД та Ізраїль нічого не йде. У нас залишився лише один канал продажу товару – в європейські країни.

Магазин Roshen /Фото УНІАН

Магазин Roshen Фото УНІАН

Що саме Roshen випускає зараз?

Поки що ми не можемо продати все те, що є на складах. Коли почалася війна, на ринку утворилася така тенденція – ритейлери продавали товар, але не замовляли новий. 

Зараз виробляємо печиво, оскільки попит здебільшого на нього. У Кременчуці більше виготовляємо сировину. Це карамель. Але зараз великі залишки, і фабрика почне повноцінно працювати в квітні. У Вінниці також виготовляємо шоколад, але його під час війни не купують. Трохи продаємо печива з карамеллю та вафлі.

Тобто ви зосередитеся на виробництві печива та вафель?

Так. Печиво також можемо виробляти в Борисполі, але поки що лінії не запускаємо.

Ви казали, що деякі магазини не працюють. Де?

У Харкові не працюють та в Києві деякі, оскільки люди поїхали з міст. Немає ні продавців, ні покупців. Але ми знайдемо себе. Частина співробітників допомагають армії – краще вони будуть корисні в теробороні, ніж виготовлятимуть цукерки, які зараз нікому не потрібні.

Ми рахуємо гроші, щоб зрозуміти, як довго зможемо виплачувати зарплати своїм співробітникам. За лютий вони отримали зарплати, а що буде з виплатами в березні, ще не зрозуміло.

Ви відправляли когось у відпустку?

Немає стільки відпусток. Людям потрібні гроші, і тому ми зараз рахуємо, скільки можемо заплатити з огляду на те, що підприємства простоюють. Ми точно не скорочуватимемо людей, їм нікуди йти (у компанії працює 8500 людей. – Forbes). Зарплати скоротимо, але не настільки, що співробітники не змогли на них прожити.

Ви говорили про проблему з водіями. Як її вирішуєте?

Ми змінили систему оплати. Раніше їхня зарплата залежала від кількості кілометрів, які вони проїхали. Тепер швидкість впала через блокпости та інші причини. Їхня зарплата залишилася такою самою – 30 000–35 000 грн. Але вони менше їздитимуть.

З продавцями нескладно, складно з покупцями. У мирний час фірмова мережа існує, а у воєнний час нам потрібні такі магазини, як АТБ, «Сільпо» та інші. Проте ми маємо зберегти свою мережу магазинів, а також запустити фабрики та змінити асортимент. Поки що збитки ще не оцінювали – це ще не кінець.

Матеріали по темі