Категорія
Картина дня
Дата

Мільйонери шукають шляхи, як не потрапити до реєстру олігархів. Чи можливо його обійти

Найбагатші українці, які в попередні роки заробили мільйонні статки завдяки впливу на ЗМІ та політиків, щосили намагаються не потрапити до реєстру олігархів. Чи є в них для цього реальні можливості

Як реєстр обмежує олігархів

Найближчим часом в Україні має запрацювати реєстр олігархів. Це викликало хвилювання серед найбагатших українців – включення до реєстру значно обтяжує бізнес-можливості.

Наприклад, вони не зможуть потайки лобіювати свої інтереси. Тепер олігархам буде складніше зустрічатися з політиками та чиновниками, щоб домовлятися щодо вигідних рішень – такі зустрічі державні службовці мають декларувати. За приховування – звільнення. Небагато чиновників забажають зустрічатися з олігархами, щоб потім отримувати звинувачення в лобіюванні.

Ще один негатив від потрапляння до реєстру – заборона на участь у великій приватизації. Хоча держава продала більшу частину свого майна, найбагатші бізнесмени все ще сподіваються купити цінні залишки, наприклад обленерго чи залізницю.

Може постраждати бізнес олігархів і за кордоном. Після потрапляння до реєстру вони підпадуть під додатковий фінансовий моніторинг іноземних банків і фінансових установ. Враховуючи, що в них мільйонні активи за кордоном, рух капіталів опиниться під пильною увагою і додатковими перевірками їхнього походження. Банки не захочуть зв’язуватися з олігархами, які можуть мати проблеми з законом на батьківщині.

Тому вони включили на повну потужність свої юридичні ресурси, щоб не потрапити до реєстру.

Санкції проти олігархів

Після визнання особи олігархом та включення до реєстру їй забороняється:

  • здійснювати внески на підтримку політичних партій;
  • бути покупцем, бенефіціарним власником покупця під час приватизації обʼєктів великої приватизації – державних підприємств, балансова вартість яких перевищує 250 млн грн;
  • фінансувати будь-яку політичну агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.

Чи є в олігархів можливість не потрапити до реєстру

Сам реєстр буде наповнюватися на підставі прийнятого в 2021 році Закону «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархи)». 

Він чітко визначає критерії, за наявності яких особа підпадає під визначення «олігарх». Їх чотири:

  • участь у політичному житті;
  • значний вплив на ЗМІ;
  • наявність у власності компанії, яка є суб’єктом природної або набутої монополії;
  • вартість активів приблизно 2,5 млрд грн.

Більшість із потенційних олігархів почали юридичну роботу задля того, щоб уникнути потрапляння до реєстру через доведення відсутності юридичних зв’язків з політиками та ЗМІ. 

Зараз вони намагаються якнайшвидше вийти з керівництва партій, перереєструвати права власності на медіаресурси, розділити й відчужити корпоративні права на ЗМІ тощо. Однак це навряд чи допоможе – норми закону гнучкі та дозволяють широко трактувати ці чотири критерії.

Наприклад, яким чином українські правоохоронці зможуть встановити, що олігарх «здійснює значний вплив на медіа»?

Під це визначення підпадає не лише пряме володіння медіаресурсом, яке можна довести через державні реєстри Мінюсту, а й опосередковане, наприклад, олігарх є бенефіціаром чи здійснює контроль над власником ЗМІ.

Законодавці заклали в антиолігархічний закон термін не «кінцевий бенефіціарний власник», а саме «бенефіціар». На відміну від першого визначення (інформація, яку офіційно вносять до публічного Реєстру юросіб), друге – більш широке поняття, це взагалі будь-яка форма опосередкованого володіння активом. Воно може відбуватися через родичів, партнерів, найманих працівників або взагалі ніяк не пов’язаних осіб. Тому це ефективний інструмент для того, щоб правоохоронці змогли довести фактичний значний вплив олігарха на ЗМІ.

Приблизно така сама ситуація з визначенням контролера засобу масової інформації. Відповідно до антиолігархічного закону, контролер – це особа, яка може самостійно або через інших осіб здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність ЗМІ, незалежно від свого юридичного статусу щодо права власності.

Що це все означає де-факто? Як би олігархи не приховували свої юридичні зв’язки власності з медіа, закон дає механізми застосування своїх норм до них.

Проте є сумніви, що українські правоохоронці зможуть використати цей інструмент, оскільки вони звикли працювати, спираючись на офіційні реєстри. А якщо цих даних немає в таких джерелах, то вони не зможуть довести звʼязок?

Одним з ініціаторів подання особи до реєстру олігархів може бути Служба безпеки України. Цей правоохоронний орган має необхідні аналітичні, оперативні негласні можливості, щоб встановити прямі та опосередковані зв’язки олігарха з його активами. У спецслужбі є вже підготовлені аналітичні звіти щодо кожної великої фінансово-промислової групи, де вказані її зв’язки з медіа й політиками.

Правоохоронцям не буде важко на підставі цих звітів підготувати подання до РНБОУ з пропозицією включити ту чи іншу особу до реєстру олігархів. Тим паче, що таке рішення – це, в першу чергу, політичне рішення, а не судове.

Аналогічні інструменти є в Кабміну, який також має право ініціювати включення особи до реєстру, оскільки може користуватися можливостями МВС для отримання інформації.

Навіть якщо олігарх позбувся впливу на медіа, це не заважає РНБОУ включити його до реєстру олігархів. Підставою для внесення до цього переліку є підпадання під три з чотирьох критеріїв. І навіть якщо особа позбудеться реального впливу на медіа, залишається ще такий широкий критерій, як участь у політичному житті.

У цьому випадку не важливо, зараз чи в минулому особа брала участь у політичному житті. Закон чітко каже, що навіть якщо коли-небудь особа «фінансувала» діяльність тієї чи іншої політичної партії, то вона підпадає під цей критерій. В антиолігархічний закон це дієслово вписано в минулому часі, щоб олігарх не уникнув відповідальності.

Тому розраховувати на те, що можна уникнути попадання до реєстру виключно через юридичне приховування зв’язків з активами, не варто. Не тільки дух цього закону, а і буква дає всі інструменти для деолігархізації.

Чи можливий конфлікт інтересів у посадовців, які будуть готувати пропозиції щодо включення осіб до реєстру олігархів?

Він не має бути суттєвою проблемою, бо згідно із законом, суб’єктів, які будуть пропонувати включити когось до реєстру олігархів, декілька – Кабмін, СБУ, НБУ, АМКУ, а також будь-який член РНБО. Натиснути або вплинути на всіх буде складно. Більше того, характер включення буде системним.

Якщо ж у когось із членів РНБОУ є конфлікт інтересів з питань включення тієї чи іншої особи до реєстру олігархів, він має заявити про цей конфлікт і утриматися від голосування.

Щоправда, значна частина олігархів розраховує на негативний висновок Венеційської комісії щодо антиолігархічного закону, яка може визнати неправовим такий підхід. Однак поки закон є чинним, його треба виконувати. Більше того, цього вимагають українське суспільство та європейські партнери.

Матеріали по темі