Ахметов, Коломойський та Пінчук можуть не потрапити до реєстру олігархів. Але РНБО шукає олігархічний слід навіть серед регіональних бізнесменів. Коли може з'явитися сам реєстр /Фото Офіс Президента України
Категорія
Картина дня
Дата

Ахметов, Коломойський та Пінчук можуть не потрапити до реєстру олігархів. Але РНБО шукає олігархічний слід навіть серед регіональних бізнесменів. Коли може з'явитися сам реєстр

Олексій Данілов і Володимир Зеленський. Колаж Олександра Карасьова Фото Офіс Президента України

РНБО нарахувала 86 потенційних олігархів, які можуть потрапити до відповідного реєстру. Остаточний перелік може з'явитися вже найближчими тижнями, але скласти його не так просто. Що відбувається з найамбіційнішим довоєнним проєктом президента Володимира Зеленського та хто з українських бізнесменів може отримати статус «олігарха».  

20 липня секретар Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Олексій Данілов повідомив, що до реєстру олігархів, формуванням якого якраз займається РНБО, можуть потрапити 86 осіб.

Як пояснив співрозмовник серед посадовців Ради, який попросив не згадувати його імені в цій статті, ця цифра охоплює «кандидатів» на потрапляння до реєстру, які підпадають хоча б під один критерій відповідного закону. «РНБО продовжує збирати інформацію щодо осіб, які фігурують у лонг-листі», – сказав він.

У привʼязці до реєстру олігархів поки що не прозвучало жодного конкретного прізвища. Фінальний перелік олігархів може зʼявитися найближчими тижнями, говорить на правах анонімності посадовець, близько знайомий із планами РНБО. Втім, співрозмовник у керівництві фракції «Слуга народу», який також побажав залишитись неназваним, скептично ставиться до таких дедлайнів. «Зараз немає впевненості, що реєстр зʼявиться навіть у січні», – каже він.

З чим може бути повʼязане затягування появи реєстру олігархів? Одна з можливих причин – відсутність ґрунтовної доказової бази. Згідно з законом олігарх повинен відповідати трьом із чотирьох критеріїв: вплив на медіа, монопольне становище в будь-якій індустрії, участь у політичному житті та активи у володінні в еквіваленті 2,2 млрд грн.

«Війна суттєво змінила бізнес-імперії олігархів, а держава отримала більше повноважень щодо природних монополій та обмежує вплив власника на них, тому довести монопольне положення на ринку буде складно», – каже колишня державна уповноважена Антимонопольного комітету України (АМКУ) Агія Загребельська. 

Сама процедура доведення монопольного положення доволі складна: у ній задіяні державні органи, які дотичні до монополій, потенційні конкуренти та споживачі, додає вона. «Від одного субʼєкта може надходити ціла коробка документів. Процес визнання монополіста може займати щонайменше шість місяців», – каже Загребельська.

Інша потенційна проблема – лише восени Україна отримає висновок Венеційської комісії щодо закону про олігархів, заявив міністр юстиції Денис Малюська в інтервʼю «РБК-Україна». Він очікує побачити набір рекомендацій, які «можна і варто буде враховувати», та не виключає, що закон доведеться змінювати.

Як зрештою може виглядати реєстр олігархів, якщо він все ж таки зʼявиться?

Великий бізнес – під питанням

Найбагатші українці заздалегідь почали підготовку до створення реєстру олігархів. «Юристи великих бізнес-груп почали консультації щодо закону ще на початку липня, – каже на правах анонімності співрозмовник, один з юристів, які консультують Офіс президента. – Найбільш активні були у Ріната Ахметова, вони ретельно вивчали закон».

До війни Ахметов мав усі шанси потрапити до реєстру олігархів, але зараз ця вірогідність близька до нуля. 6 липня його бізнес-партнер Вадим Новинський склав мандат народного депутата, а 14 липня Ахметов передав державі ліцензії на всі свої телеканали та друковані медіа. За словами міністра юстиції Дениса Малюськи, саме ці два кроки убезпечили бізнесмена від потрапляння до реєстру.

Політичний вплив Ахметова не обмежується лише Новинським, каже перший заступник голови комітету з питань антикорупційної політики Верховної Ради Ярослав Юрчишин (фракція «Голос»). «Це врятує лише у випадку, якщо Банкова подивиться на ситуацію крізь пальці, – каже Юрчишин. У парламенті є близько семи депутатів, повʼязаних напряму з Ахметовим, стверджує нардеп.

З іншим критерієм – монопольним становищем на ринку – теж не все однозначно. Якщо до війни в бізнесмена в окремих напрямках металургії були чіткі ознаки монопольного становища, то зараз ситуація змінилася, і це ще потрібно довести, говорить Загребельська.

Під питанням і бізнесмени Ігор Коломойський та Віктор Пінчук, у яких є медіаактиви та кошти, але їхнє монопольне становище на ринку чи політичний вплив також буде складно довести.

Коломойський має частку в природних монополіях, але ці активи оформлені на підставних осіб, каже Загребельська. «Державі потрібно буде підтвердити причетність Коломойського до цих активів, – каже Загребельська. – Досі це не вдавалося зробити, тому це буде певний виклик для РНБО».

З Пінчуком ситуація схожа. На сьогодні немає рішення АМКУ, що він займає монопольне становище на ринку, каже Загребельська.

Фокус – на регіони

«Очевидно, що цей закон не розрахований на стрілянину по горобцях, він розрахований на велику рибу», – казав наприкінці січня в інтервʼю Forbes Малюська.

Концептуально з ним погоджується і Юрчишин із «Голосу». Закон, який прийняла Верховна Рада, більше стосується національного, а не регіонального впливу, зазначає він.

Проте концепція з часу прийняття закону дещо змінилася: до реєстру олігархів можуть увійти не лише представники великого бізнесу, а й регіональні еліти. «Дуже детально аналізуються регіональні впливи олігархів на ради, ЗМІ, ОТГ, – говорить на правах анонімності співрозмовник, наближений до РНБО. – На кожного формується досьє, де зазначаються в тому числі механізми, через які вони маскують свої активи».

Про регіональних бізнесменів у майбутньому переліку олігархів каже і Юрчишин. «Офіційно поки що ніяких прізвищ не називають, але перемовини ведуть із багатьма представниками регіонального бізнесу», – зазначає він.

Таке зміщення фокусу вказує на бажання впливати на ситуацію в областях та робити окремих осіб більш договірноздатними, вважає Юрчишин. «Якщо читати закон прямо, то навряд чи вони підходять під критерії, але якщо підійти до нього творчо, налякати когось точно можна», – каже нардеп.

Матеріали по темі