Рішення НБУ «відпустити» вартість долара на готівковому валютному ринку та при цьому залишити фіксованим курс, за яким компанії продають і купують валюту на міжбанку, викликало шквал критики з боку бізнесу, низки експортерів та, зокрема, IT-індустрії. Передусім через те, що нові правила створюють два курси долара, які відрізняються між собою на 25%. 23 травня – перший день, коли рішення НБУ набуло чинності. Чи постраждав уже хтось від нього?
21 травня Нацбанк відмінив обмеження ціни на готівковий курс. До цього банкам заборонялося продавати готівку дорожче 32,2 грн/$, була формула «офіційний курс плюс 10%». Але зберіг обмеження для курсоутворення на міжбанку, ціна долара не може перевищувати офіційний курс більше ніж на 1%.
Логіка регулятора: потрібно вирівняти умови для банків та чорного ринку. «Зараз на готівковому ринку здебільшого купують валюту для спекулятивного заробітку, фінансування «сірого» імпорту, переведення заощаджень у валюту, – йдеться у роз’ясненні пресслужби Нацбанку. – Жоден з цих напрямів не є критичним».
У перший робочий день після відміни «стелі» банки підвищили вартість долара майже на 5 грн – до 37,5 грн/$ на ранок вівторка, свідчать дані порталу «Мінфін». Проте вартість валюти на чорному ринку нарешті знизилась, зупинившись майже на рівні банків – 37,7 грн/$. Офіційний курс НБУ, за яким експортери можуть продати валюту, залишається на рівні 29,25 грн/$.
Айтішники й експортери проти
«Курс має бути один – ринковий», – безапеляційно стверджує Ігор Гуменний, президент UBC Group, що експортує обладнання. НБУ зробив половинчасте рішення, що доб’є українського виробника, вважає бізнесмен. Наприклад, для агробізнесу через блокування українських портів вартість логістики зросла в 2,5–3 рази, а тепер вони втратять ще 20% валютної виручки через курсоутворення. Така сама ситуація в «залишках» працюючої промисловості, вважає він. «Нацбанк має комбінацією ринкових і адміністративних методів зробити єдиний курс, хай навіть це буде 32–35 на цьому етапі», – говорить Гуменний.
Ситуація з курсом виглядає як додатковий податок, говорить Володимир Патіс, президент Української асоціації меблевиків, засновник компанії «Ескада-М». «Коли ми закуповуємо сировину на українському ринку, всі орієнтуються на ринковий курс, – говорить Патіс. – Учора-позавчора українські виробники фанери вже повідомили про те, що переглядають ціни». Він говорить, що компанії втрачають суттєву частину прибутку на цій різниці. На внутрішньому меблевому ринку наразі працює максимум 5–10% компаній від довоєнного ринку, і це переважно саме експортери, які також мають додаткові витрати через проблеми з логістикою товарів. «Можна очікувати, що через такі умови багато компаній будуть змушені піти з ринку, – прогнозує Патіс. – А це сотні тисяч робочих місць».
Але гучніше за інших обурилась IT-спільнота. Левова частка програмістів в Україні офіційно зареєстровані як фізичні особи-підприємці, зокрема для мінімізації податкового навантаження роботодавців. А зарплати в галузі зазвичай прив’язують до долара. «Наші витрати – це переважно зарплати, які сплачуються в Україні. Вони номіновані в доларах, – розповідає співвласник Intellias Віталій Седлер. – Тому фактично всю нашу експортну виручку ми конвертуємо в гривню за офіційним курсом». За даними Седлера, у І кварталі 2022 року IT-індустрія принесла країні $2 млрд валютної виручки.
Якби можна було отримати кошти з рахунку ФОП у доларах, проблеми не було б, зазначає співвласник Jooble Роман Прокоф’єв. Але працівники ІТ-компаній, щоб скористатись зарплатами, як і інший бізнес, змушені продавати долари за курсом 29,25 грн/$. «Щоб відправити кошти дружині за кордон або оплатити бронежилет для ЗСУ, у той же день доводиться купувати долари, але вже за 38 грн/$, – обурюється Прокоф’єв. – На цій операції заробляє тільки банк».
Імпортери в плюсі
Думки бізнесу з інших галузей розділились. Фармвиробнику Darnitsa Group нові правила не додали дискомфорту. Компанія не має проблем з купівлею валюти, оскільки сировина для фармацевтики належить до критичного імпорту і купується за безготівковий розрахунок за низьким офіційним курсом, говорить голова ради директорів Дмитро Шимків. Водночас потреби й вимоги регулятора продавати валютну виручку за експорт ліків за низьким курсом немає, як це було за попередніх валютних криз.
Є прихильники фіксованого курсу. НБУ правильно зробив, зафіксувавши безготівковий курс, оскільки це допоможе утримати споживчу інфляцію, вважає власник корпорації «Біосфера» Андрій Здесенко. Але він згодний з критиками, що під удар потраплять громадяни, які виїхали за кордон і розплачуються там гривневими картками. Зменшити відтік безготівкової гривні в готівкову валюту можна було іншим шляхом, вважає він. Наприклад, ввести додаткову комісію за зняття готівки за кордоном.
Що може відповісти НБУ
Регулятор може як ввести нові обмеження, так і зробити поступові кроки для наближення фіксованого курсу до ринкового, вважає директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку Олександр Печерицин.
Рішення «відпустити» готівковий курс має обмежити можливості для валютних спекуляцій і скорегувати вартість долара на неофіційному ринку вниз, прогнозував Печерицин ще в понеділок (його прогнози справдились).
Втім банкір згоден, що поки курс безготівкового ринку залишається фіксованим, експортери будуть зацікавлені у тіньових схемах. «Так завжди трапляється, коли паралельно існують різні обмінні курси і є бодай невелика можливість перевести свої операції в сегмент із більш привабливим курсом», – говорить він.
ІТ-підприємці вже погрожують вивести розрахунки з працівниками за межі України. «Для ІТ-сектору зараз відкрити рахунок в іноземному банку – не проблема, – зазначає Прокоф’єв. – Будь-яка компанія за тиждень може перевести своїх співробітників на рахунки в міжнародних банках і спрямовувати валюту туди».
Асоціація ІТ Ukraine, яку очолює Седлер, пропонує НБУ «посунути» офіційний курс гривні угору з урахуванням інтересів експортерів: наблизити офіційний курс до ринкового, щоб різниця була не більше 10%. Інша пропозиція – дозволити продавати частину експортної виручки за комерційним курсом з поступовим збільшенням цієї частки. Третє – зберегти можливість розрахунку картками та зняття готівки з них за кордоном в межах 50 000 грн на місяць за курсом «офіційний плюс 10%».
НБУ доведеться поступово поновити звʼязок між готівковим та безготівковим сегментами валютного ринку, щоб уникнути ситуації, коли існує кілька валютних курсів одночасно, вважає голова департаменту макродосліджень ICU Віталій Ваврищук. На його думку, така ситуація лише посилює дисбаланси на валютному ринку.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
