Війна повернула Україну до ситуації 2015 року, коли у фінансовій системі діє одночасно три різних курси валют: офіційний, що залишається зафіксованим, банківський і роздрібний. Останній зростає вже не перший тиждень, однак за кілька днів набрав одразу 3–4 гривні. Така різка девальвація була хіба що у перші дні російського вторгнення. Чому долар знову дорожчає?
За останній тиждень курс долара у небанківських обмінниках і на чорному ринку виріс на три гривні, до понад 37 грн/$, свідчать дані порталу «Мінфін». Це одне з найвищих значень з початку війни з Росією, втім поки не історичний рекорд: у лютому 2015-го курс чорного ринку сягав 40 грн/$.
Що відбувається?
Три курси
У банків немає дефіциту готівки. Згідно з даними, які надала пресслужба НБУ в письмовому коментарі, станом на 13 травня у касах фінустанов залишалося валюти на $900 млн. За розрахунками Forbes, залишки валютної готівки топ-20 банків, на які припадає близько 90% усіх запасів готівкової валюти у системі, були дещо більшими 1 квітня та становили $1 млрд.
Протягом І кварталу, тобто включно з першими двома місяцями російського вторгнення, коли було окуповано значно більшу частину української території, ніж наразі, вони зросли на 27%, або на $230 млн.
Курс у банках, яким НБУ дозволив продавати готівкову валюту лише всередині квітня, за даними «Мінфіну», майже не змінюється протягом останнього місяця – близько 32,2 грн/$. Це найвище можливе значення, оскільки Нацбанк не дозволяє банкам встановлювати курси, що більше ніж на 10% перевищують офіційний курс НБУ. Останній з 24 лютого зафіксовано на рівні 29,25 грн/$.
Інше суттєве обмеження – банки можуть продавати фізичну валюту тільки у межах суми, що вони купили упродовж дня. Увечері 20 травня НБУ оголосив, що скасовує обмеження для відхилення курсу в межах 10% від офіційного.
Це має помʼякшити проблему дефіциту в усьому готівковому сегменті, включно з легальними обмінниками та чорним ринком. Саме там зараз відбуваються найбільш активні готівкові торги, каже заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
Ця частина валютного ринку особливо підвласна впливу ажіотажних настроїв. Фінансовий аналітик Іван Угляниця та заступник директора з питань торгівлі цінними паперами Dragon Capital Сергій Фурса допускають, що поточному сплеску курсу могла суттєво сприяти заява голови НБУ Кирила Шевченка про відмову від фіксованого курсу ще до припинення військового стану.
Додаткового ажіотажу могли додати розмови про скасування урядового обмеження цін на паливо, говорить Угляниця. «Можливо, це також штовхає кеш-курс далі, оскільки для купівлі більших обсягів палива треба більше валюти», – додає він.
«Дірява» митниця
У коментарі ЕП Шевченко також уточнив, що для повернення гнучкого курсоутворення НБУ чекатиме трьох передумов: стабілізації експортних надходжень, зниження невизначеності на військових фронтах та активізації фінансового ринку, що дозволить Нацбанку знову впливати на інфляцію через ключову ставку.
Саме проблеми з експортом створюють передумови для періодичних стрибків курсу, зазначає голова департаменту макродосліджень ICU Віталій Ваврищук. Однак обмеження, запроваджені Нацбанком, виштовхують девальвацію у небанківський ринок.
Основні джерела попиту на ньому – не лише спекулянти та населення, а й «сірі» імпортери, зауважує співрозмовник у департаменті монетарної політики та економічного аналізу НБУ, який також побажав зберегти анонімність.
Остання категорія покупців валюти, за його словами, працює, незважаючи на обмеження Нацбанку, завдяки «діркам на митниці».
«Війна створила загальні передумови для хронічного дефіциту валюти, як на «білому» так і на «сірому» ринках, – пояснює співрозмовник. – Тільки от в «білому» секторі дефіцит покриває НБУ з резервів. У «сірому» ж виникає дефіцит, що призводить до зростання курсу».
Підприємці дійсно не бачать дефіциту валюти, яка потрібна для дозволеного імпорту, підтверджує виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко. Обсяг «сірих» операцій з валютою при цьому зростає разом із загальним пожвавленням економічної активності.
Імпорт наразі відновлюється швидше за експорт. «У квітні в нас негативне сальдо торгівлі товарами», – констатує експерт «CASE Україна» Євген Дубогриз, у минулому заступник директора департаменту фінансової стабільності НБУ.
Ключова причина дисбалансу – РФ досі блокує українські порти. Через них до вторгнення Україна експортувала понад 70% усіх вантажів на загальну суму близько $47 млрд. Через блокаду, за оцінкою віцепрезидента Київської школи економіки Олега Нівʼєвського, економіка щодня втрачає близько $170 млн.
Ніколайчук з НБУ розраховує, що розрив між експортом та імпортом поступово зменшуватиметься за рахунок пошуку альтернативних шляхів поставок і зростання світових цін на продукцію українських експортерів. «Думаю, показники експорту в травні будуть відсотків на 20 вищими, ніж у квітні», – очікує він.
Інший фактор, який може стабілізувати ситуацію з курсом, – міжнародна допомога. У квітні Україна отримала менше вливань від іноземних партнерів, ніж у травні, каже Дубогриз з CASE. Однак у другій половині травня й у червні обсяги можуть зрости.
Зокрема, 20 травня ЄС надав новий транш макрофінансової допомоги Україні розміром €600 млн. Загальний обсяг фінансування від Єврокомісії у 2022 році – €9 млрд. Цього ж дня країни G7 погодили пакет допомоги Україні на $19,8 млрд. Напередодні Сенат США прийняв законопроєкт, який передбачає $40,1 млрд фінансової підтримки. З них $9 млрд піде на економічну допомогу, решта – на оборону, підтримку біженців тощо.
«Резервів достатньо, міжнародна допомога на підході. Логістика потроху налагоджується, – каже співрозмовник у департаменті монетарної політики НБУ. – Так що причин для паніки немає».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
