Офіційний курс долара в Україні близький до найвищої позначки за останні сім років. Котирування міжбанку – близько 28,8 грн/$, деякі банки та обмінники продають долар по 29 грн.
Український фінансовий ринок продовжує реаґувати на ризик вторгнення Росії. Головні геополітичні новини цього тижня – евакуація з України співробітників посольств низки країн та підготовка до переговорів у форматі «Нормандської четвірки».
За два тижні з 10 по 25 січня, коли напруга на українсько-російському кордоні лише посилилася, незважаючи на переговори між США, НАТО та Росією, долар на міжбанку подорожчав на 1,3 грн, до 28,8 грн/$.
З одного боку, це звичні для української економіки січневі цифри – з 2018 року валютний ринок незмінно починає рік із девальвацією до рівня не нижче 28,2 грн/$.
З іншого – курсовий рекорд останніх семи років вже близько – у січні 2018-го офіційний курс НБУ досягав рівня 28,88 грн/$, міжбанк – 28,91 грн/$. Попередні максимуми були у лютому 2015-го під час боїв у Дебальцевому та критичного падіння обсягу золотовалютних резервів НБУ до $5,6 млрд.
Геополітика – головний фактор цьогорічної девальвації гривні, заявив під час круглого столу Finclub директор департаменту відкритих ринків НБУ Олексій Лупін.
У ситуації є спільні риси і з піковим 2018-м: як і тоді, зростанню вартості долара передували великі витрати держбюджету. У грудні 2021-го, за даними НБУ, держава витратила 76 млрд грн, частина цих грошей могла піти на валютний ринок.
Підвищений попит на валюту демонструють і бізнес, і населення. НБУ майже щодня проводить інтервенції на міжбанку – з початку року регулятор продав $880 млн, з моменту загострення на кордонах із Росією у листопаді – $1,8 млрд. Для порівняння, на початку пандемії у період з 3 по 27 березня Нацбанк продав 2,5 млрд грн/$.
Основне джерело попиту на валюту з боку бізнесу – іноземні компанії та інвестори, які репатріюють прибуток і поступово виходять із ОВДП, зазначає заступник голови правління Юнекс Банку Олексій Карчажкін. Ще один активний покупець – НАК «Нафтогаз». «Різні групи учасників ринку активно скуповують валюту, але без паніки», – стверджує співрозмовник у топ-менеджменті НБУ.
Одна з можливих причин різкого скорочення суми коштів на коррахунках банків у Нацбанку з 78 до 54 млрд грн станом на ранок 24 січня — купівля банками депсеритифікатів НБУ, вважає керівник аналітичного відділу Adamant Capital Костянтин Фастовець. Ще один канал скорочення ліквідності у банківській системі — інтервенції Нацбанку, додає він. «Відтік ліквідності у валюту справді відбувається, але він поки що не критичний, – зазначає Фастовець. – Зміни коррахунків у 20-30 млрд грн – це стандартна ситуація».
Нацбанк наразі не має наміру вводити обмеження на купівлю валюти за аналогією з кризовими моментами 2014–2016 років, заявив на брифінгу 20 січня голова НБУ Кирило Шевченко.
Гроші залишаються у банках
14 січня, за даними НБУ, населення купило на $51 млн більше, ніж продало. Це один із найвищих розривів між попитом та пропозицією у роздріб з березня 2020-го.
«Ми бачимо активність купівлі валюти роздрібними клієнтами», – зазначає заступник голови правління Forward Bank Андрій Прусов. Основний ажіотаж уже минув на тижні з 17 по 21 січня, уточнює Карчажкін з Юнекс Банку, однак у регіонах, як і раніше, можна зіткнутися з дефіцитом готівкової валюти.
За даними НБУ, 20 та 21 січня населення вже більше продавало валюти, ніж купувало. Загальне сальдо за три тижні місяця – «мінус» $193 млн, попит на валюту серед фізосіб – $1,5 млрд. Обидва показники не видаються аномальними. За аналогічний період січня 2021-го населення купило $1,4 млрд, у серпні – грудні тритижневий попит на валюту був навіть вищим, ніж зараз: $1,6–1,9 млрд.
Представники семи великих українських банків зауважили у розмові з Forbes, що не спостерігають відтоку депозитних вкладів. «Змін у поведінці клієнтів ми не бачимо», – говорить член правління Ощадбанку Антон Тютюн.
На користь цього твердження свідчить і щоденна статистика НБУ щодо попиту банків на готівкову гривню, зазначає фінансовий аналітик ICU Михайло Демків. З 13 січня був лише один день, коли банки поміняли безготівкову гривню на готівку у великих обсягах, уточнює він.
«Мабуть, тоді банки перестрахувалися на тлі політичних заяв. В іншому показники мало відрізнялися від доковідних та післяковідних періодів, – пояснює Демків. – Можливо, попит знову зростатиме, якщо новинний фон погіршиться».
Нестандартна реакція на геополітичну ситуацію, додає Демків, у великих вкладників банків із сумою депозитів від $100 000, які почали цікавитись єврооблігаціями. Причина – новини, що прибутковість за держпаперами перевищує 20% у валюті.
«Великі гривневі депозити можуть частково конвертуватися в євробонди, – вважає Демків. – Хоча й навряд чи можна говорити про серйозний відтік таких вкладників із банків».
Тим, хто шукає інші варіанти захисту заощаджень від геополітичних ризиків, слід враховувати загальноєвропейський дефіцит фізичного золота. «Ми відзначаємо підвищений попит клієнтів на золоті зливки великого номіналу, – йдеться у письмовому коментарі прес-служби ПриватБанку. – Дефіцит у Європі та Україні повʼязаний зі зниженням виробництва злитків банківських металів на 60% через пандемію».
Гривня має шанс відігратися
Консенсус-прогноз середньорічного курсу долара в Україні у 2022-му серед 95 СЕО компаній – членів Європейської бізнес-асоціації – 29 грн/$. Члени Незалежної асоціації банків України орієнтуються на 28,5 грн/$.
«Наш прогноз середньорічного курсу – 28,25 грн/$, – каже начальник аналітичного відділу Альфа-Банку України Олексій Блінов. – Ми не бачимо причин суттєво його переглядати».
Якщо відкинути геополітичний фактор, гривня має можливість відіграти втрачені на початку року позиції, вважає Лупін з НБУ. «Головна умова – деескалація», – заявив він на брифінгу 20 січня. У січні 2018-го після рекордних 28,88 грн/$ вже до середини березня долар подешевшав до 26 грн/$.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
