Штучний інтелект у популярних інструментах для редагування фото та відео Adobe допомагає створювати максимально переконливі фейки. Гендиректор компанії Шантану Нарайєн упевнений: настав час покласти цьому край.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Уявіть, що речник нижньої палати американського парламенту Ненсі Пелосі виклала відео, в якому ображає виборців. Тепер уявіть, що це відео – діпфейк, настільки досконалий, що картинка має вигляд цілком реалістичний. Як це вплинуло б на результати виборів?
Саме з такою проблемою зіткнувся Adobe, виробник найпопулярніших у світі програм для редагування фото та відео. У своїх флагманських продуктах – Photoshop і Premiere Pro – компанія використовує штучний інтелект і методи глибокого машинного навчання. Слово «фотошопити» стало загальним і відгонить негативом. Гендиректор Adobe Шантану Нарайєн, 59, чудово про це знає.
«Наразі найважливіше в інтернеті – перевірка дійсності контенту, – каже Нарайєн в інтервʼю Forbes. – Якщо ми створюємо контент для всього світу, то маємо гарантувати його справжність».
Три роки тому Adobe запустила проєкт Content Authenticity Initiative. Спочатку до нього приєдналася купка партнерів із преси й IT-індустрії, а тепер у ньому беруть участь понад 700 компаній. Вони проводять міжнародні заходи для популяризації «перевірки походження» фото та відео. Розробники та споживачі створюють «цифровий слід», за яким можна простежити, хто створив відео чи зображення і які зміни до нього вніс.
Діпфейки – не єдиний головний біль Нарайєну. 2021-го виторг Adobe дорівнював $15,8 млрд, але фінансові показники Adobe за два квартали 2022-го не дотягнули до оцінок Уолл-стріт. Винні зростаючі відсоткові ставки, перебої в логістичних ланцюжках та ембарго на ведення бізнесу в Росії та Білорусі. У листопаді минулого року котирування Adobe досягли піку – $688 за акцію, але сьогодні один папір коштує $366, на 47% дешевше. Індекс Nasdaq з листопада впав на 26%. «Adobe ще зростає, але значно повільніше, ніж раніше», – говорить аналітик William OʼNeil & Co Корнеліо Еш.
Вже багато років більшість виручки Adobe припадає на пакети популярних продуктів, за які відповідає підрозділ Digital Media. Минулого року Photoshop, випущений 1990-го, Illustrator (1987), Premiere Pro (2003) та Acrobat (1993) принесли фірмі 73% доходу. Попри успішний перехід до хмарних технологій темпи зростання продажів цих продуктів сповільнилися. Щорічний виторг підрозділу завжди зростав у середньому приблизно на 20%, але в останньому кварталі зростання сповільнилося до 15,5%, каже Еш.
У 2012 році компанія створила підрозділ Digital Experience. Він надає компаніям послуги з аналізу «цифрового сліду» клієнтів – відстежує їхню поведінку в інтернеті. Наприклад, фіксує час, проведений на вебсторінці, та переглянуті продукти.
«Немає нічого гіршого, ніж взаємодіяти з клієнтом і розуміти, що ти про нього нічого не знаєш», – каже Нарайєн. Саме цього сервіс Digital Experience не має дозволити. Зараз це найшвидше зростаючий підрозділ Adobe, який минулого року заробив $4 млрд – на 24% більше, ніж 2020-го. Але зростає і конкуренція з Salesforce та Google.
Не відстають і менші суперники, наприклад, австралійська платформа графічного дизайну Canva й американська Docusign. «Adobe трохи запізно відреагувала на появу сервісу Canva, який не орієнтувався на професійних дизайнерів», – каже аналітик компанії Gartner Кріс Росс.
Завдяки дешевизні (річна передплата коштує від $120) і простоті використання, Canva швидко перетворилася для Adobe на реальну загрозу. Хто захоче платити $600 за підписку на Creative Suite і витрачати години на вивчення Illustrator тільки для того, щоб намалювати ресторанне меню або запрошення на весілля? У вересні Canva, якій не виповнилося і десяти років, оцінили у $40 млрд. Forbes оцінює статки гендиректора сервісу Мелані Перкінс, 35, у $6,5 млрд.
Adobe бʼє у відповідь. У грудні компанія запустила новий сервіс Creative Cloud Express. Він дешевший за Canva і призначений для початківців, від студентів до інфлюенсерів із соціальних мереж. Компанія не збирається вдоволено спочивати на лаврах. Вона прагне вдосконалювати всі свої продукти за допомогою штучного інтелекту та методів глибокого машинного навчання. Усередині Adobe ці спроби називають AI First. Мета – зробити так, щоб трудомісткі операції у Photoshop займали хвилини, а не годинни. «Штучний інтелект допоможе одним натисканням на кнопку зробити небо на фотографії, наприклад, не блакитним, а сірим, – каже директор Adobe щодо підвищення лояльності клієнтів Дана Рао. – Потім будуть потрібні дрібні правки, але це вже набагато простіше».
У 2016-му компанія випустила Adobe Sensei – набір інструментів, що дає можливість видаляти з відео небажані обʼєкти, вирівнювати тон шкіри, змінювати вираз обличчя і тональність голосу.
Звичайно, ці інструменти можуть зробити вигадку схожою на реальність. Рао згадує, як три роки тому розмовляв із директором з розробки продуктів Скоттом Белскі: «Ми дивилися на всі наші інновації у сфері штучного інтелекту, і в нас одночасно виникла думка: дуже скоро ШІ стане настільки потужним, що ви не зможете відрізнити реальність від вигадки, від штучної реальності».
Проєкт перевірки автентичності контенту – лише перший крок. Рао очолює групу, яка проводить сувору етичну експертизу всіх нових функцій і продуктів Adobe. Іноді група блокує результати праці інженерних груп Adobe. «Впроваджуючи штучний інтелект до інструментів для обробки зображень, ми маємо думати про те, на яких зображеннях або наборах даних його навчали. Результат не повинен ображати почуття людей, котрі його використовують».
Наклеювати на контент «ярлики достовірності» – не найкращий варіант, вважає засновник Монреальського інституту етики штучного інтелекту Абхішек Гупта. Аудиторія, яка отримує фальшивий контент, часто відчайдушно хоче вірити у його справжність, незважаючи на всі ознаки фейку. «Фейки розраховані на людей, які миттєво діляться ними один з одним і не хочуть перевіряти, справжній контент чи ні», – говорить Гупта.
Споживачі самі мають шукати правду, вважає Нарайєн. За допомогою зручних інструментів вони повинні перевіряти справжність відео, які вони переглядають, публікують і ретвітять. «Переконатися у справжності контенту – це відповідальність. Така сама, як і будь-яка інша відповідальність, яку несе споживач», – каже він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.