Валютна дерегуляція йде за планом: слідом за поверненням податків на імпорт уряд скасував перелік товарів критичного імпорту, а Нацбанк дозволив продаж валюти бізнесу та перекази під купівлю всіх товарів. Але деякі обмеження продовжують діяти. Хто відчує зміни і якими будуть наступні кроки влади?
Поділ імпорту товарів на «критичний» та «некритичний» припинить своє існування з 9 липня, повідомила міністерка економіки Юлія Свириденко. Напередодні відміни до цього переліку входило близько 90% імпортних товарів та приблизно 40% послуг. За час війни перелік на прохання бізнесу розширювався 18 разів, однак винятки залишались. Наприклад, про неможливість розрахуватися за замовлені до війни партії одягу чи взуття Forbes розповідали ритейлери ARGO та Intertop. А про неможливість купити партії імпортного вина Forbes розповідали у мережі Wine Time.
Нацбанк анонсував пом’якшення для імпортерів після повернення податків на імпорт, що знов діють з 1 липня. І таки знімає з 9 липня свої обмеження на купівлю валюти та перекази її за кордон для некритичного імпорту товарів. Проте обмеження щодо оплати послуг залишились. Водночас, враховуючи проблеми логістики, НБУ розширив строки експортно-імпортних розрахунків зі 120 до 180 днів. Але «закрутив гайки» для купівлі валюти «про запас» – скоротив строк її використання бізнесом з десяти до двох робочих днів.
Через відновлення виробництва та збільшення товарообігу позитивний єфект відчують усі галузі, вважає виконавча директорка «Спілки українських підприємців» (СУП) Катерина Глазкова. Навіть українські виробники, оскільки значна частина сировини закуповується за кордоном. Але окремі бізнеси продовжать страждати через збереження обмежень на імпорт послуг. В СУП є приклади компаній, які ще до війни сплатили вартість продукції та її доставку морем, але через закриті порти не отримали товар і через обмеження не можуть оплатити послугу доставки наземним транспортом.
Навіщо НБУ фіксував курс та обмежував імпорт
Привʼязка процедури продажу валюти до тільки критичних статей мала б обмежити попит на неї та, відповідно, знизити тиск на міжнародні резерви Нацбанку. Для того щоб підтримувати фіксований курс гривні, який регулятор ввів ще 24 лютого. Спочатку – щоб уникнути паніки, зараз – для стримання інфляції НБУ продає валюту з резервів. Станом на 7 липня вони становлять $22,7 млрд. Тільки за квітень – червень НБУ витратив майже $10 млрд резервів.
Після чергового пом’якшення значного тиску на курс гривні не буде, вважає старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. Перелік товарів критичного імпорту до скасування і так був дуже широким, а попит в Україні суттєво скоротився. Також повернули 20% ПДВ на імпорт, що зробить його дорожчим. А українські підприємства відновлять виробництво дешевших аналогів, додає Гайдай.
Банкіри також не очікують значного збільшення обсягів імпорту найближчим часом. Імпортери товарів намагатимуться дещо збільшити обсяги купівлі валюти, щоб встигнути до відновлення режиму гнучкого курсу і його очікуваного зростання, говорить директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку Олександр Печерицин. Але їхні апетити стримуватиме повернення довоєнних податків. Вплив на інфляцію, вважає він, також буде обмеженим завдяки купівлі валюти за фіксованим курсом.
Переходу до повністю гнучкого курсу в 2022 році не буде, переконаний голова департаменту макродосліджень групи ICU Віталій Ваврищук, але відхід від довоєнного курсу вже назрів. Міцна гривня зараз створює проблеми для платіжного балансу й експортерів, і спалювання резервів такими темпами неприпустиме, пояснює він. У червні НБУ на підтримку курсу витратив майже $4 млрд золотовалютних резервів. Декілька днів тому ПриватБанк, а слідом за ним і інші банки, різко підвищив картковий курс валют до ринкового. Відмовитися від тактики неринково низького карткового курсу «Приват» спонукав НБУ.
Якими можуть бути наступні кроки? Ваврищук бачить кілька опцій: разово ослабити гривню, зробити певний коридор або формально відмовитись від фіксації курсу, тримаючи його у прийнятному діапазоні з допомогою інтервенцій.
Можливий рух і у протилежному напрямку – до нових обмежень, попереджає Ваврищук. На його думку, ідея скасування переліку критичного імпорту була передчасною, і навіть від початку цей перелік мав бути набагато вужчим. Ризики для платіжного балансу зберігаються, й у разі негативних явищ можливе повернення до цього обмеження, говорить експерт.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
