Виробники якісного українського вина останні роки нарощували виробництво, намагаючись задовільнити зростаючий попит українців. Але однаково ринок захопили імпортні вина. Через війну і валютні обмеження Україна може залишитись без закордонного вина. Чи скористаються українські винороби цим шансом
Виноградники частково заміновані, колекція вина на $5 млн, серед якої вина виробництва 60-х років – розкрадена, каже Андрій Стрілець, керівний менеджер виноробні «Князь Трубецький» з Херсонської області біля Нової Каховки.
Він хвилюється та обережно добирає слова. Нову Каховку російські війська захопили в перший день війни – 24 лютого. «Там залишилось понад 100 наших співробітників. Хто знає, що з ними може трапитись», – каже він. Виноробня одразу зупинилась, як і догляд за виноградниками. В Херсонській області 4 500 га виноградників, з яких виробляється близько 12% вина в країні, за даними Херсонської облдержадміністрації.
До війни «Князь Трубецький» виробляв 500 000 пляшок вина на рік з 200 га виноградників. З середнього чеку в 200 грн, вино приносило компанії близько 100 млн грн виторгу на рік.
В Україні «Князь Трубецький», за власною оцінкою, займає 55% виробництва преміальних вин. Головні конкуренти: «Колоніст», «Бейкуш», Stakhovsky та Shabo Reserve. Всього в Україні за рік виробляється біля 120 млн пляшок вина, каже Стрілець.
Обсяг ринку вина в Україні в 2021 році — 10,9 млрд грн, за даними Pro-Consulting. Внутрішнє виробництво поступово зменшувалось, тоді як імпорт збільшується, каже консультант Pro-Consulting Дарʼя Бритавська. За данними компанії «Баядера Груп», частка імпорту в ритейлі у 2021 році становила 69%. Минулого року імпорт вина збільшився на 20% — до $215,4 млн.
Шато Трубецького, Херсонська область Фото Shutterstock
З 1 січня 2021 року Україна скасувала мито на ввезення вин з ЄС відповідно до зобовʼязання з економічної частини асоціації з Євросоюзом. Це зробило імпортні вина ще більш конкурентноздатними в порівнянні з українськими, каже Світлана Цибак, виконавчий директор винзаводу «Бейкуш». Наприклад, в мережі Wine Time доля українського вина до війни складала лише 4–5% від асортименту, каже керівник департаменту алкоголю мережі Юрій Саченко.
Через домінування на ринку дешевих імпортних вин та на фоні зростання цікавості населення до якісних місцевих продуктів, український ринок вина після 2014 року почав трансформуватись, каже Євгенія Ніколайчук, співласниця мережі барів Like a local’s wine bar. «Зростали маленькі, крафтові виноробні, – каже вона. – Або великі виробники, які в своєму портфелі мають лінійки якісного вина, наприклад, Shabo».
«Бейкуш» планував в цьому році збільшити площі виноградників майже на 40%, до 15 га. «Нам не вистачало вина, щоб закрити український ринок», – каже Цибак.
Подібні плани були і в інших виробників, які роблять ставку на якісні вина. «Колоніст» з Одеської області збільшив площі виноградників на третину, до 66 га. «Князь Трубецький» планував інвестувати $3 млн в нові виноградники і $5 млн – в модернізацію заводу. «Напередодні війни ми узгодили стратегію на $23 млн, яка передбачала створення винно-туристичний кластеру», – каже Стрілець.
Чому вино невеликих виробників виходить більш якісним, ніж масове
Пояснює Світлана Цибак, виконавчий директор винзаводу «Бейкуш» (натисніть «Читати більше»)
- Ручний збір винограду проти автоматизованого. Це, наприклад, дозволяє виявляти гнилі грона, гілки, листя та відсіювати їх перед потраплянням у прес;
- Постійний догляду за виноградниками через невеликі площі;
- Використання органічних добрив замість хімічних;
- Захист винограду спеціальними сітками замість хімічного обприскування;
- Можливість експериментувати з витримкою вина, тоді як великі виробники прив’язані до строгих планів та процесів.
Відсутність імпорту – шанс для українських виробників?
Від початку війни уряд запровадив перелік критичного імпорту, за яким дозволяються транскордонні валютні платежі. Вина в цьому переліку немає. «Вино можна ввозити, але не можливо за нього заплатити», – каже Саченко з Wine Time.
В Україну, за його словами, доїжджає вино з віддалених країн, за яке було сплачено до війни: Аргентина, Нова Зеландія, Чилі. Деякі іноземні виробники йдуть на зустріч і відвантажують вино з відстрочкою оплати. Але ситуація складна, каже він. «Є ймовірність, що наприкінці року імпортне вино може зникнути з полиць магазинів», – каже він.
Чи скористаються цим українські виробники? Навряд, каже Саченко. «Виробництво вина не можливо різко збільшити, як це можуть зробити виробники пива. Треба десь взяти сировину, а нові виноградники дають нормальний врожай на четвертий-пʼятий рік після посадки», – каже він.
До того ж у деяких вітчизняних виробників знищенні склади з готовою продукцію. «Ми втратили 32 000 пляшок вина на знищеному складі в Гостомелі», – каже Стрілець з «Князя Трубецького». «Упродовж місяця-півтора буде продана остання пляшка нашого вина», – прогнозує він.
Інші виробники відчувають дефіцит пляшок та корок. «Гостомельский склозавод знищено, тепер пляшки треба імпортувати, як і корки, що зараз дорого і складно логістично, – каже Іван Плачков, співвласник виноробні «Колоніст».
Без дешевого імпорту в довгостроковій перспективі українські виробники змогли б збільшити свою присутність на полицях магазинів, впевнена Цибак з «Бейкуша». «Ми вже фіксуємо збільшення запитів від торгових мереж на українське вино, — говорить вона. – Мережа «Сільпо» заявила, що планує розширювати у себе лінійку українських вин».
Ніколайчук, навпаки, не очікує суттєвих змін. Головна причина – висока вартість якісного українського вина, яка буде ще зростати. «Доведеться купувати дорожчі імпортні пляшки», – каже вона. Єдиний вихід для українського вина, за її словам, – це експорт.
Знищенний склад «Князя Трубецького» в Гостомелі
Експансія українського вина
Українські виробники вина в 2021 році збільшили експорт вина на 26% до $16,5 млн, за даними ДФС. «Князь Трубецький» минулого року експортував 10% своєї продукції до Німеччини, Японії, Польщі, країн Балтії. «Колоніст» експортує свої вина до Великої Британії, Польщі, Канади, Китаю та Японії.
В кінці минулого року «Бейкуш» також вирішив робити ставку на експорт вина. «Насправді, всі українські виробники вина прагнуть вийти на зовнішні ринки», – каже Цибак. «Бейкуш» планував експортувати 50% виробленої продукції.
Минулого року компанія поставила своє вино в Польшу, а за останні два місяці в Естонію, Японію, Велику Британію, а також найближчим часом планує експорт в США.
На тлі війни цікавість до українського вина різко зросла у світі, каже Ніколайчук. Експорт може допомогти українським виробникам компенсувати падіння українського ринку. «Після суттєвого падіння на початку війни, зараз продажі стабілізувались на рівні 50% від довоєнних», – каже Саченко з Wine Time. За даними «Баядера Груп» в травні споживання вина скокротилось на 20% від довоеного рівня, ігристих вин — на 50%.
Цибак також сподівається, якщо українське вино почнуть визнавати за кордоном, то попит на нього зростатиме і в Україні. «На якомусь етапі український споживач замислиться, чому в Італії п’ють українське вино, а я тут п’ю італійське», – каже вона.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
