Дефіцит брендів. Імпорт одягу до України впав на 60%, а H&M та Zara не поспішають відкриватися. Чи є шанс у українських виробників /Фото Getty Images
Категорія
Картина дня
Дата

Дефіцит брендів. Імпорт одягу до України впав на 60%, а H&M та Zara не поспішають відкриватися. Чи є шанс у українських виробників

Магазин Mango в Одесі 17 березня 2022 року. Фото Getty Images

З магазинів зникає брендовий одяг. Причин кілька – падіння попиту та проблеми міжнародних ритейлерів з оплатою замовлень. Але це шанс для українських виробників одягу, у яких також багато проблем.

«Товару на складах достатньо, але не весь актуальний, – говорить CEO мультибрендового fashion-ритейлера ARGO Павло Савчук. – Продаємо те, що приїхало в січні – лютому». ARGO, який в Україні має 52 магазини, де продаються бренди Benetton, Mango та інші, скоротив імпорт більше ніж удвічі. Не всі літні колекції, які зазвичай завозять в Україну у березні – квітні, доїхали до ТРЦ, говорить Савчук.  

Імпорт одягу та взуття під час війни, за оцінкою консалтингової компанії Pro-Consulting, зменшився майже на 60%. Міжнародні fashion-бренди – основні гравці українського ритейлу. У 2019–2020 роках, за даними асоціації «Укрлегпром», вони зайняли понад половину всього ринку, ще понад 30% – контрабанда та секонд-хенд, українські виробники вибороли тільки 11%. Всі вони ділили ринок обсягом майже 60 млрд грн.

На український ринок досі не повернулись усі міжнародні оператори. Наприклад, закриті магазини Zara, Pull & Bear, Bershka та шведський H&M.

В Україну також не доїхали футболки, які мережа Intertop замовила ще до війни. Загалом ритейлер, у портфелі якого понад 200 світових брендів, завіз в Україну лише 40–45% замовлених колекцій. Їх, як і інший одяг, стало складніше замовляти: банки перестали гарантувати оплату боргів ритейлерів. 

До того ж одяг, наприклад футболки та взуття, не входять до переліку критичного імпорту, який ввели на початку війни. Через це компанії не можуть закуповувати валюту для оплати одягу чи взуття. «Вже триває замовлення колекцій на весну – літо 2023, – розводить руками CEO «Intertop Україна» Сергій Бадрітдінов. – Ми навіть не можемо сплатити борги, аби замовити хоча б щось». 

На фото – знищений російською ракетою торговий центр Retroville у Києві, де розміщувалось багато магазинів міжнародних брендів. Під час обстрілу загинуло вісім людей. /Фото Getty Images

На фото – знищений російською ракетою торговий центр Retroville у Києві, де розміщувалось багато магазинів міжнародних брендів. Під час обстрілу загинуло вісім людей. Фото Getty Images

У дефіциті опиниться легкий літній одяг, каже Савчук з ARGO. Якщо валютні обмеження не послаблять, брак одягу та взуття посилиться ще дужче за пів року, пояснює Бадрітдінов. «Буде дефіцит, – каже він. – Ми виробляємо лише 20% одягу та взуття в Україні. Цього недостатньо». 

В ARGO, щоб уникнути проблеми з оплатою, замовляють одяг через компанії партнерів у Європі. «По суті переводимо заборгованість з постачальника на них, – пояснює Савчук. – Це тристоронні договори». 

Компанія також частково замінює бренди, яких уже недостатньо у магазинах, одягом власної марки Equilibri. Його відшивають підрядники під Одесою та на заході України і за кілька тижнів доправляють до магазинів. «Ми додаємо в асортимент нові моделі, які виробляємо під потреби ринку», – каже Савчук. Наприклад, патріотичні футболки, які у попиті. До війни частка власної марки на полиці була 10–15%, нині може сягати 30%, каже Савчук.

Шанс для українських виробників?

Дефіцит імпортного одягу – шанс для українських виробників, щоб наростити частку продажів. Українські бренди можуть збільшити попит на свою продукцію, припускає гендиректор Pro-Consulting Олександр Соколов.

Аби частина покупців залишилася у локальних гравців, потрібно, щоб магазини Zara та інших гравців, були закриті близько року, каже Савчук з ARGO. У міжнародних брендів достатньо важелів для повернення своєї частки. Частина міжнародних брендів уже йдуть на поступки: зменшують борги на ввезений товар або віддають колекції з більшими знижками, ніж раніше. 

«Пропозиція обмежена, і люди купують українське, – пояснює Савчук. – Ступінь патріотизму вищий, ніж до війни». У 2014-му хвиля патріотизму після Революції гідності підвищила попит на made in Ukraine. На ній піднялися кілька вітчизняних марок: VOVK, Must Have, Goldi та aTan

Зараз ситуація інша – у людей немає грошей, каже власник мережі aTan Андре Тан. Його мережа після 2014-го зросла втричі, до 52 магазинів (з них лише 16 сьогодні працюють). Виторг відкритих магазинів впав утричі, у деяких випадках – в чотири-пʼять разів. Подібна ситуація і в інших гравців ринку: у Must Have продажі у травні впали на 60%. У мультибрендових ARGO та Intertop – на 30–40%. 

Зміг зберегти обсяги на рівні минулого року український виробник Goldi, у якого 25 магазинів. Допомогли продажі повсякденного одягу. «Але минулий рік – це також було виживання через пандемію», – каже співвласник Goldi Олег Червонюк.

Український виробник одягу Goldi

Український виробник одягу Goldi

Український виробник одягу Goldi

Український виробник одягу Goldi

Український виробник одягу Goldi

Український виробник одягу Goldi

Український виробник одягу Goldi

Український виробник одягу Goldi

Український виробник одягу Goldi

Український виробник одягу Goldi

Український виробник одягу Goldi

Український виробник одягу Goldi

Український виробник одягу Goldi

Український виробник одягу Goldi

Український виробник одягу Goldi

Український виробник одягу Goldi

Попередній слайд
Наступний слайд

«Зараз показники гірші, ніж у СOVID», – каже співвласниця Must Have Анна Коваленко. Через це її компанія на 50% скоротила колекцію на весняно-літній сезон, щоб не накопичувати залишків на складах. 

Українського одягу достатньо, щоб замінити імпорт. «У українських брендів багато залишків на складах», – каже Тан. У свої магазини він відвантажив лише 20% пошитої весняно-літньої колекції (у колекції 65 000 одиниць одягу). Решта одягу, якщо не продасть оптовикам у Європі, зʼявиться магазинах і влітку 2023-го. 

Що далі? Аби повернутися до довоєнних оборотів у суперконкурентній ніші недорогого одягу, Тан виходить у Європу. Це єдиний шанс не потонути, а потім – наростити частку на ринку. Його магазини восени за франшизою відкриються в Австрії, Великій Британії, Іспанії та Італії. 

Але партнери, які їх хочуть відкривати або купувати одяг у нього оптом, розцінюють як ризик те, що виробництво в Україні може постраждати і вони залишаться без товару. Щоб уникнути цього, склад з одягом Тан планує відкрити в Європі, наприклад у Польщі. Одна з його трьох фабрик постраждала від бойових дій.

Магазин ANDRE TAN у ТРЦ Dream town. Фото facebook.com/AndreTan.Official

Магазин ANDRE TAN у ТРЦ Dream town. Фото facebook.com/AndreTan.Official

Магазин ANDRE TAN у ТРЦ Dream town. Фото facebook.com/AndreTan.Official

Магазин ANDRE TAN у ТРЦ Dream town. Фото facebook.com/AndreTan.Official

Магазин ANDRE TAN у ТРЦ Dream town. Фото facebook.com/AndreTan.Official

Магазин ANDRE TAN у ТРЦ Dream town. Фото facebook.com/AndreTan.Official

Попередній слайд
Наступний слайд

Ще одна ціль – разом з іншими девʼятьма брендами, серед яких одяг дизайнерів Лілії Літковської, Каті Сильченко, збільшити експорт одягу. Щоб отримати замовлення в Європі, Тан і компанія поїдуть на виставки моди до Німеччини, Італії та Франції, де баєри закуповують колекції. Щоб представити стенд з українським одягом, бренди залучають фінансування у Європейського банку реконструкції та розвитку. Поки його ще не погодили.

Але шанс зайти в нішу в Європі є тільки в преміум-сегменті, зазначає Тан. «Тепер завдання – створювати додаткову вартість товару і продавати його в Європі, – каже він. – Наші дизайнери вже довели, що можуть продаватись у всьому світі».

Матеріали по темі