Парламент може запровадити новий податок на обмінники. Це принесе бюджету майже 1 млрд грн надходжень на рік. Але паралельно може завести обмін валют у тінь
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який має змусити небанківські обмінні пункти платити авансом податок на прибуток у розмірі трьох мінімальних зарплат щомісяця за кожну касу. Ініціатор ідеї – голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев. Він розраховує поповнити річний бюджет на 1 млрд грн.
В Україні працює 4000 обмінників. У довоєнному 2021 році вони сплатили до бюджету 7 млн грн, або близько 1700 грн на рік з одного пункту обміну, написав ініціатор законопроєкту нардеп Данило Гетманцев.
Останні п’ять років небанківські обмінники витісняють банки з ринку готівкового валютообміну, свідчить статистика в пояснювальній записці. У 2018 році обороти небанківських обмінників перевищили банківські і склали $5,8 млрд. У 2021-му – вже $14 млрд, або вдвічі більше, ніж у банках.
З початком повномасштабного вторгнення тренд посилився, анонімно розповів Forbes один з ініціаторів законопроєкту. Тепер обсяг операцій у небанківському сегменті в чотири рази перевищує банківський: з 13 квітня по 4 серпня банки купили $458 млн готівкової валюти і продали $456 млн, небанки – $1,68 млрд та $1,61 млрд відповідно. Понад третину всього ринку та половину ринку небанківських установ займають три компанії, говорить співрозмовник.
Найбільші мережі обміну валют України
- «Альфа-Інвест Груп»: 429 обмінних кас, обсяг операцій із 13 квітня по 4 серпня – $338 млн, власники згідно реєстру: Володимир Січовий – 39%, Денис Дмитрук – 34%, Світлана Дмитрук – 27%;
- «Фінод»: 430 кас, обсяг $296 млн, власники: Олексій Штевнін – 85% та Максим Ткаленко – 15%;
- «Преміум Фінанс»: 244 каси, обсяг $142 млн, власник: Віктор Кисільов.
Переважно небанківські обмінники працюють за франшизою, пояснює співрозмовник. Нібито власник ліцензії отримує по $200 з кожної точки й бізнесу не заважає. Напевне, з цієї причини виховна бесіда керівництва НБУ з власниками найбільших гравців ефекту не мала, припускає він. І дані звітності – лише верхівка айсбергу, зауважує співрозмовник та свідчать дані кримінальних справ за участі лідерів ринку з виявленням під час обшуків неврахованої у звітності валютної готівки.
Середній небанківський обмінник приносить 20 000 грн прибутку на місяць, говорить один з ініціаторів законопроєкту. Тобто мережі «Альфа-Інвест Груп» та «Фінод» мали б у минулому році заробити по 103 млн грн прибутку, «Преміум Фінанс» – близько 59 млн грн. В реальності, свідчить статистика НБУ, ці компанії показали у звітності менше 2 млн грн прибутку на всіх і сплатили на трьох 377 800 грн податку. Компанії не відповіли на запити Forbes для цієї статті.
Чи буде ефект від податку для обмінників
Ініціатива про новий податок непогана, вважає співзасновник мережі небанківських обмінників Money24 Фрідріх Поллак. На його думку, це має допомогти наповнити бюджет та очистити ринок від неефективних і непрофесійних гравців, знизити невиправдано велику кількість пунктів обміну валюти.
Але частина гравців можуть піти в тінь, продовжуючи ухилятися від податків та розхитувати ринок, припускає він. І занадто висока вартість ліцензії може призвести до закриття частини обмінників та звільнень працівників. «Величина податку має регулюватися залежно від регіону, адже вона не може бути однаковою в Києві та, наприклад, Житомирі», – резюмує Поллак.
Пропонована сума податку дійсно завелика, згоден співрозмовник із команди ініціаторів законопроєкту. «Ми розраховували, що це буде 3000–5000 грн на місяць, адже 19 500 грн – це для деяких обмінників вся сума прибутку на місяць», – пояснює він. З таким підходом ефект від законопроєкту може бути негативним, припускає він. Валюта з офіційних обмінних пунктів може перекочувати до «мінял», і доведеться купувати її за вищу ціну. Що також негативно вплине на валютний курс.
Податки – не панацея, говорить один з ініціаторів законопроєкту, адже цей ринок потребує розчистки, як це було з банківським у 2015 році. Потрібно встановити реальних власників фінансових компаній. Запровадити фінансовий моніторинг та стандарти оснащення й захисту, щоб валюту продавали в обладнаному приміщенні з сейфом, а не залізній будці на ринку.
Не думаю, що ця ініціатива стримає чорний ринок, каже казначей одного з найбільших банків, що просив не згадувати його в статті. Одні компанії закриються, але з’являться нові, адже ресурсів адмініструвати такий ринок НБУ не має.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
