Категорія
Картина дня
Дата

Росія стягує більше танків на кордон, щоб отримати все, не розпочавши війну. Як працює ця тактика

Експерти з гібридної війни кілька днів уважно слідкують за появою «мюнхенського моменту»: дипломатичної угоди з надвисокими ставками, яку Росія в останню мить запропонує, щоб відкласти вторгнення в Україну

«Мюнхенська» ця угода не через щорічну Безпекову конференцію у Мюнхені, яка проходила цими вихідними за участі голів держав і ключових лідерів з питань міжнародної безпеки. Тут мається на увазі сумнозвісна Мюнхенська угода 1938-го, за якою канцлер Німеччини Адольф Гітлер і лідери Британії, Франції та Італії домовилися про те, щоб віддати Німеччині Судетську область, яка належала Чехословаччині. Рішення прийняли на підставі того, що тамтешні люди були німцями, а отже, вона законно належала Німеччині.

Адольф Гітлер отримав від Мюнхенської угоди все, що хотів. Повернувшись з Німеччини після підписання, британський премʼєр Невілл Чемберлен зійшов з літака і оголосив, що угода принесла «мир для нашого часу».

Друга світова війна почалася 11 місяців по тому.

Памʼятаючи про той Мюнхен, не зовсім правильно питати тільки про те, чи російський президент Володимир Путін вже вирішив запускати ракети, танки і кібератаки на Україну. Важливіше, чи він уже серйозно задумався, як йому домогтися поступок від Заходу без повномасштабного вторгнення.

Це не означає, що військова загроза Росії – блеф. Із сучасними супутниками і всюдисутністю соціальних мереж Росії треба вжити усіх заходів з підготовки реального вторгнення, аби переконати західних лідерів, що вторгнення неминуче.

Навіть попри те, що президент США Джо Байден сказав у пʼятницю, що він упевнений у тому, що президент Росії Володимир Путін спрямує ракети і танки на Київ, Байден все одно залишає двері для дипломатії відчиненими.

А тому для Путіна готове все, аби в останню хвилину організувати віртуальну зустріч і досягти свого «мюнхенського моменту», отримавши бажане без повномасштабної війни. Як написав понад дві тисячі років тому Сунь Цзи: «Сотня перемог у сотні битв – це не ознака майстерності. Підкорити ворога без битви – це справжня майстерність».

Гібридна перемога

Російсько-українська криза має вигляд спроби Росії довести ефективність своєї доктрини ведення гібридної війни так само, як операція «Буря у пустелі» була проявом американської доктрини ведення повітряно-наземних битв у 1990–1991 роках. Гібридна війна поєднує у собі звичайну війну із політичною війною, ненормативною війною, кібератаками, дезінформацією та іншими заходами, метою яких є досягнення стратегічної перемоги.

У теперішній кризі елементами гібридної війни хоч греблю гати. Росія зібрала біля кордонів України 190 000 солдатів і, за словами Байдена у пʼятницю, переконала його, що Путін готовий дати наказ про вторгнення.

Втім, Росія також демонструє свою готовність не нападати, якщо її вимоги задовольнять.

Для посилення російської пропаганди Москва організовує провокації, щоб виправдати власні агресивні військові дії. Було вчинено кібернапад на сайти українського уряду і на банки. Згідно із американськими діячами сфери безпеки і членами Конгресу, російська дезінформація не спить і поширюється навіть на американців.

Недооцінений аспект сучасної кризи, який відрізняє наш час від часів Сунь Цзи і 1938-го, полягає у можливості світових лідерів зустрічатися віртуально, а також фізично, і дуже швидко.

Байден і Путін вже зустрічалися віртуально у грудні і говорили телефоном 12-го лютого. Кілька європейських лідерів відвідали Москву, аби відмовити Путіна від війни, вислуховуючи його скарги і вимоги до НАТО. Якщо Путін запропонує Байдену позапланову віртуальну зустріч, то слова Байдена в пʼятницю говорять про те, що він на неї погодиться.

Останній плацдарм

Це може бути плацдармом для останнього кроку Путіна: дипломатична угода запропонована Штатам і Заходу, перш ніж він дасть команду запустити російські танки і ракети на Київ. Як і в Мюнхені 1938-го, міжнародні медіа та весь світ будуть уважно придивлятися до таких переговорів, але вони будуть проходити за зачиненими дверима.

Якщо таке станеться, то треба зрозуміти: Путін створив умови для надризикового вибору подальшого ходу історії і запустив початок війни, хай якою вона буде.

Якщо буде час для дипломатії, то Байден ухвалить одне з найважливіших рішень свого президентства, коли обиратиме реакцію на дипломатичний гамбіт Росії в останню мить. Як показала Мюнхенська угода 1938-го, вибір на користь короткотривалого миру і задоволення амбіцій тирана – це не найкраще рішення.

Такі моменти є перевіркою для світових лідерів. Британський премʼєр Невілл Чемберлен і французький премʼєр Едуард Даладьє її провалили у Мюнхені 1938-го. Масштаб цієї помилки відчувається майже століття у тому, як демократичні лідери ставляться до постатей на кшталт Гітлера і, можливо, Путіна. Якщо Путін зробить останню пропозицію Байдену, саме відповідь Байдена як ніщо інше визначить репутацію американського президента в історії.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Катерині Рещук – [email protected]