Категорія
Картина дня
Дата

Росія тисне не лише танками. Що вже втратила та може втратити економіка України через постійну загрозу війни

5 хв читання

Курс гривні, ціни на газ та інфляція. Три сценарії від KSE: скільки економіці України може коштувати гібридна війна з Росією

⚡️Ексклюзивно: спікер на форумі «Енергія бізнесу» – Деніел Єрґін, віце-голова S&P Global, письменник та лауреат Пулітцерівської премії. Він автор бестселерів про енергетику та світову економіку, зокрема «The Prize» і «The New Map». Вже 9 жовтня зустрінемося. 

Долучайтеся до форуму!

Точка відліку

У 2022 році економіка України перебуває в добрій формі – і порівняно з ситуацією 2014–2015 років, і в абсолютному вимірі. Макрофінансова ситуація стабільна, економіка диверсифікована і тепер не має критичної залежності від Росії. 

Енергоємність економіки істотно зменшилася, імпорт газу Україна може здійснювати на європейському ринку, а частка Росії у структурі товарообороту скоротилася (частка РФ у експорті з України 6%). 

Курс гривні після різкої втрати 6–7% вартості поступово стабілізувався на рівні 28,1 грн/дол. США. Близько до такого рівня курс перебував рік тому – на початку 2021 року. 

НБУ має достатній рівень резервів (близько $30 млрд) для стримування девальвації протягом найближчих місяців. Резерви покривають близько 4 місяців майбутнього імпорту. Це свідчить, що у НБУ є можливості згладжувати шоки на валютному ринку, якщо вони з’являться. 

Баланс зовнішньої торгівлі формується в умовах високих цін на зернові (вартість пшениці перебуває близько до багаторічних максимумів), відносно високих цін на метали, однак також високих цін на енергоносії (вартість газу на європейських біржах утримується в інтервалі 900–1000 дол./тис. куб. м). 

Енергетична ситуація складна, але контрольована. Запаси газу в газосховищах достатні для проходження опалювального сезону за умови середніх температур. Для покриття попиту за умов похолодання Україна почне імпорт газу з Європи в лютому. 

Як Росія намагається бити по економіці України

Енергетика

Росія використовує ціни на газ, «Північний потік – 2» та обсяги і умови транзиту газу як зброю для впливу на Європу і Україну. Очевидно, що криза на європейському газовому ринку була створена Росією штучно. 

На відміну від інших постачальників трубопровідного газу, таких як Алжир, Азербайджан та Норвегія, Росія скоротила свій експорт до Європи на 25% у четвертому кварталі 2021 року порівняно з аналогічним періодом 2020 року та на 22% порівняно з 2019 роком. І це попри винятково високі ринкові ціни на природний газ, які спостерігались у другому півріччі 2021 р.

Стабілізація цін на ринку газу потребуватиме відновлення обсягів постачання російського газу на ринок Європи для усунення штучного дефіциту. Проте зараз Москва використовує дефіцит для просування «Північного потоку – 2». Якщо європейські країни пристануть на умови Росії, то навіть за тимчасового балансування цін на ринку, РФ дедалі більше використовуватиме газ і труби як інструмент політичного впливу.

Торішня інфляція в Україні значним чином була зумовлена цінами на газ. Наразі перед Україною кілька проблем. 

По-перше, в поточному опалювальному сезоні доводиться імпортувати газ по $900–1000 за тис. м куб. Це висока ціна для бізнесу і державного бюджету (для імпорту, потреб населення та соціального газу). 

По-друге, необхідність закачувати дорогий імпортний газ у газосховища для наступного опалювального сезону. 

По-третє, у разі запуску «Північного потоку – 2» Україні доведеться імпортувати більше газу та значно перебудовувати газотранспортну інфраструктуру.

Вартість запозичень для уряду

Негативний інформаційний фон веде до відтоку капіталу з країни. Нерезиденти виходять з цінних паперів уряду (з початку року продали ОВДП на 13,4 млрд грн). Така ситуація може як утримуватись певний час, так і швидко закінчитись.

Війна на сході від свого початку знижує кредитні рейтинги України. У січні 2022-го лише інформація про про ризики конфлікту з Росією призвела до підвищення премії за суверенний ризик (5-річні кредитно-дефолтні свопи для України неабияк зросли у січні). Оскільки суверенні ризики приймаються до уваги при оцінці ризикованості українських компаній, то така ситуація погіршила можливості залучати кредитні ресурси нашим бізнесом. 

Інвестиції в економіку

Ризики ескалації можуть вплинути на інвесторів. Поки що статистики по 2022 року немає, однак інформація про ризики військових дій в медіа не сприяє рішенням інвесторів будувати, наприклад, виробничі потужності в Харкові. 

Капіталізація українських компаній

На кінець січня 2022 року у 6 аграрних компаній, акції яких торгуються на закордонних фондових майданчиках, знизилася вартість акцій. Капіталізація публічних українських агрокомпаній за період з 20 по 26 січня 2022 р. змінилася таким чином:

●   «Кернел» – знизилась на ▼0,2% до $1098 млн;

●   МХП – знизилась на ▼0,6% до $668 млн;

●   ІМК – знизилась на ▼8,4% до $213 млн;

●   «Астарта-Київ» – знизилась на ▼5% до $205 млн;

●   «Овостар Юніон» – знизилась на ▼1,5% до $98 млн;

●   «Агротон» – знизилась на ▼12,3% до $30 млн;

●   «Мілкіленд» – виросла на ▲6,2%до $12 млн;

●   «Авангард» —– не змінилась та склала $1 млн.

За тиждень, коли новини були найтривожнішими, у шести українських агрохолдингів зменшилася капіталізація, а з початку року ціни на акції знизились майже у всіх. Один агрохолдинг збільшив показники, ще один – не змінив. 

Деякі з компаній на фоні істотного зниження цін на свої акції скористалися можливістю, щоб здійснити зворотній викуп своїх акцій за вигідною ціною. Так зробив «Кернел», викупивши 3,38 млн своїх акцій (4,02% у статутному капіталі) за ціною 56 польських злотих за штуку на загальну суму 189 млн злотих (близько $45,98 млн за поточним курсом). Відповідне повідомлення було опубліковано на сайті Варшавської фондової біржі.

При цьому індекси українських акцій (iндекс UX та індекс ПФТС) не є показовими, оскільки істотної зміни цих індексів з початку року не відбулось. Це радше свідчить про те, що вітчизняний фондовий ринок вже давно перестав бути цікавим для інвесторів (обсяги торгівлі акціями на Українській біржі за період з 01.01.2022 по 04.02.2022 склали лише 13,8 млн грн при 186 укладених угодах, а на ПФТС взагалі лише 51 тис. грн і 4 укладені угоди). 

Сценарії для 2022 року 

Сценарій №1. Нормальний

За таким сценарієм негативний інформаційний фон утримуватиметься лише протягом першого кварталу. Вартість експортних товарів залишатиметься високою. Ціни на природний газ знизяться після завершення опалювального сезону на 40%, однак залишаться значно вищими за ціни протягом останніх 5 років. 

Розвиток економічної ситуації за такого сценарію:

Фінансовий ринок: нерезиденти у другому кварталі поступово повертають інтерес до кредитування українського уряду, однак ставки за довгостроковими позиками (євробондами) будуть на 2–3 в. п. вищі, ніж були наприкінці 2021 року. Падіння цін на акції українських компаній припиняється і починається висхідна корекція.

Курс гривні до долара США: 28,2–28,7 грн/дол США – близький до закладеного в державному бюджеті.

Рівень міжнародних резервів скорочується з близько $30 млрд до $27 млрд.

Споживча інфляція: близько 7–8% за підсумком року. Ціни на газ для населення будуть у 2,5–3,0 раза нижчими від ринкових. 

Сценарій № 2. Помірно негативний – високі ціни на газ

Ціни на природний газ залишаться на рекордно високому рівні протягом 2022 року. Навіть після завершення опалювального сезону в Європі і Україні доведеться закуповувати газ для закачки у підземні сховища для наступного сезону за високими цінами (відповідно до форвардних контрактів висока вартість газу на біржах ЄС зберігається протягом всього 2022 р.). Міжнародне енергетичне агентство прогнозує, що спотові ціни становитимуть у середньому $945 за тис. кубометрів – найвищий середній річний показник за всю історію.  Вартість експортних товарів залишається високою.

Розвиток економічної ситуації за такого сценарію:

Фінансовий ринок: нерезиденти повільно повертаються до кредитування уряду, зокрема через підвищений дефіцит державного бюджету. Існують ризики подальшого падіння цін на акції українських компаній.

Курс гривні до долара США: 29–30 грн/дол. США – до 5% відхилення від закладеного в державному бюджеті.

Рівень міжнародних резервів скорочується з близько $30 млрд до $23 млрд (в тому числі через потреби компенсувати вплив на попит на валюту в період імпорту газу).

Споживча інфляція: близько 9–10% за підсумком року. Ціни на газ для населення будуть у 4 рази нижчими від ринкових. 

Сценарій №3. Негативний – зниження вартості експорту та високі ціни на газ

Вартість експортних товарів знижується на 15–20%. Ціни на газ залишаються високими — відповідають сценарію 2.

Розвиток економічної ситуації за такого сценарію:

Фінансовий ринок: нерезиденти здебільшого не проявляють інтересу до кредитування уряду, зокрема через підвищений дефіцит державного бюджету. Падіння цін на акції українських компаній продовжується.

Курс гривні до долара США: ймовірність девальвації до 31–32 грн/дол. США (на 8–12% відхилення від закладеного в бюджеті), якщо НБУ помірно стримуватиме девальвацію інтервенціями.

Якщо НБУ дозволятиме помірну девальвацію через менший притік валюти від експорту, то розмір резервів не значно скоротиться порівняно із зазначеним у сценарії 2. 

Споживча інфляція: близько 11% за підсумком року. Ціни на газ для населення будуть у 4 разаи нижчі від ринкових.

 

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд