Росія кардинально змінила свої військову стратегію в Україні. Як будуть задіяні російські повітряні та воєнно-морські сили, сухопутні війська, аналізують консультанти Atlantic Council Бенджамін Джонсон, Тайсон Ветзель, Джей Бі Барранко
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Загальна оцінка
Цього тижня міністерство оборони Росії (МОР) оголосило про велику зміну в своїй військовій стратегії в Україні: перехід від плану захопити Київ і отримати контроль над усією країною до значно меншої цілі, що полягає в контролі над Донбасом.
За нашими оцінками, ця зміна була спричинена обставинами на полі бою. Потужний опір українців, а також шокуючі втрати особового складу й обладнання, зупинення просування в усіх місцях бойових дій і постійні проблеми з відновленням постачання змусили росіян вдатися до зміни тактики.
На півночі просування російських військ зупинено зовсім, а Україна почала невеликі контрнаступальні операції для відвоювання територій. Просування зупинено і на півдні, де російські сили перетворили Маріуполь на руїни, намагаючись придушити місцевий опір і прокласти для Кремля шлях від Криму до Донбасу.
Схоже близька загроза великої наступальної операції на Одесу зникла, але місто, ймовірно, потерпатиме від вогню з моря, повітря та ракетних установок.
Хоч Росія продовжить авіанальоти й ракетні обстріли по всій країні, а також випускатиме ракети зі своїх військових кораблів по містах і містечках уздовж узбережжя Чорного моря, існують невеликі шанси на те, що Росії вдасться завоювати щось, окрім Донбасу.
Невеликі контрнаступальні операції ЗСУ на півночі й на півдні почнуть вибивати росіян із ключових позицій, але цього тижня українці навряд чи здійснять великий прорив.
Рух російського війська
Повітряні сили Росії змінюють тактику, щоб зменшити втрати. За останні два тижні повітряна активність росіян суттєво зросла, з приблизно 200 нальотів на день на початку березня до близько 300 на день цього тижня. Наступні тижні покажуть, чи це збільшення спричинене покращенням поставок і логістики в росіян, чи це просто короткочасне зростання інтенсивності операцій, після якого буде пауза для техогляду і зменшення повітряних нальотів.
Хоч повітряних нальотів стало більше, втрати росіян знизилися – минулого тижня було збито лише два літаки. Це сталося через зміни в тактиці військово-повітряних сил Росії, зокрема, через уникнення польотів на низькій висоті (щоб уникнути зони ураження стінгерами). Але випуск снарядів із більшої висоти означає, що росіяни жертвують точністю ударів. На жаль, брак точності означає ще більше жахливих, невибіркових руйнувань українських міст.
Втрати ППО. Російська піхота втратила десятки систем протиповітряної оборони, серед яких радари, зенітні ракетні комплекси (ЗРК) та засоби радіоелектронної боротьби. Величезні втрати мобільних ЗРК – 37 загалом (шість установок «Оса», шість – «Стріла-10», три – «Бук», пʼять – «Бук-М1-2», одинадцять – «Тор» і шість – «Панцир») – та іншого обладнання сприяли тому, що Росія не змогла завоювати повітряний простір і змушена була вдатися до захисту сухопутних військ за допомогою повітряних атак.
Напад росіян на Львів. 26 березня, коли президент США Джо Байден виголошував промову у Варшаві, російські війська завдали ракетного удару по Львову. Згідно із заявою МОР, атака була спрямована на військові склади міста, і їх було знищено. Ми не вважаємо цю атаку відходом від загального стратегічного повороту в бік Донбасу, а, радше, додатковим сигналом, який має показати, що Кремль і надалі здатен завдати удару в будь-яку точку України, а також готовий вражати поставки, які йдуть в Україну через Львів.
Ймовірно, це частина заходів росіян, які покликані відбити у Штатів і НАТО бажання постачати Україні зброю. Росія прямо заявила про знищення поставок зброї, а вищезгаданому нападу передував обстріл 13 березня української військово-навчальної бази біля польського кордону, яку раніше використовували сили НАТО для тренування українських військових.
Сухопутні війська. Нова стратегія Росії полягає в тому, щоб сконцентрувати свої сили на сході України. Для досягнення цілей вони відновлюють втрати особового складу, здійснюючи перегрупування підрозділів і відправку додаткових військ для поповнення батальйонних тактичних груп (БТГ). Логістичні проблеми продовжують переслідувати збройні сили РФ, хоча постачання боєприпасів не припиняється.
Росіяни переходять на схід. Окрім нової прицільної уваги на схід, тактика російських збройних сил тепер включає зменшення втрат на полі бою. Росіяни частіше проводять розвідку дронами, використовують свої переваги в артилерії й кількості ракет та захищають свої позиції за допомогою мінувань. Хоч ми не знаємо критичної межі Кремля в питанні втрат особового складу й обладнання, схоже, що він її ще не досяг.
Ротація особового складу. Росія прагне відновити бойову міць за допомогою перегрупування БТГ і ротації особового складу. Перегрупування підрозділів дає змогу перекинути керівників і людей у ті підрозділи, які зазнали тяжких втрат.
Існує багато повідомлень про те, що Росія посилає нових солдат, щоб перекрити втрати. Це, вірогідно, більше стосуватиметься підрозділів на сході України. Те, що Росія активно перекидає сили з інших регіонів, мобілізує резерви і продовжує терміни служби контрактників, свідчить про готовність Кремля продовжувати вести військові дії в Україні.
Логістичні перешкоди. У Росії не припиняються труднощі з підтримкою великої кількості атак по всій Україні, що, ймовірно, стало одним із чинників нещодавніх стратегічних змін. Головний російський завод із виготовлення танків «Уралвагонзавод», за деякими повідомленнями, не має більше необхідних запчастин для виробництва й ремонту танків, ймовірно, через економічні санкції Заходу. Росія не припиняє постачати боєприпаси для артилерії та ракетних ударів великої дальності. Враховуючи численні повідомлення про брак їжі й пального у росіян, Кремль, ймовірно, ставить у пріоритет постачання боєприпасами.
Військово-морські сили. Росія утримує першість у Чорному морі. Чорноморський флот і його здатність відкрити вогонь для підтримки сухопутних військ на півдні роблять цей фронт найбільш успішним для Росії.
Україна й у подальшому імпровізує та застосовує інновації. Українські Військово-Морські Сили повідомляють про знищення військового десантного корабля «Орск», коли той пришвартувався в порту Бердянська для розвантаження броньованих автомобілів і танків. Це вже друга втрата для військового флоту Росії за останні два тижні.
Україна продовжує демонструвати свою здатність застосовувати інноваційні тактики й нетрадиційну для морського бою зброю. Втім, жодна з цих втрат не завадить російському флоту продовжувати свої операції.
Одеса готується до нападу. Українські сили в Одесі уважно придивляються до осади Маріуполя, коли готуються до можливого нападу росіян на найбільший порт України. Українські військові мінують пляжі й готуються до захисту і на суходолі, і на морі. Наразі військові й транспортні кораблі росіян відійшли від берега міста. Після оголошення Росією про переміщення сил на Донбас і зосередженні на цьому регіоні не можемо точно сказати, чи буде найближчим часом напад на Одесу, чи, може, вони здійснять його лише після того, як відновлять свої бойові втрати і владнають логістичні проблеми.
Пересування збройних сил США, союзників і партнерів
НАТО оголошує про збільшення військової присутності. Під час саміту НАТО 24 березня генеральний секретар Єнс Столтенберг оголосив про відправку чотирьох додаткових батальйонних тактичних груп НАТО до Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини, збільшивши кількість таких груп на східному фронті з Росією до восьми. Батальйонні групи зазвичай складаються із 1000–1500 солдатів. За нашими прогнозами, ця відносно невелика присутність буде неефективною у випадку російського вторгнення на територію НАТО. Проте це говорить про рішучість НАТО посилити свій східний фронт, що може відбити у Росії бажання напасти.
Висновки військових експертів
Росіяни, найімовірніше, продовжать повітряні й ракетні удари по всій Україні, руйнуючи житлові зони – таку тактику вони вже застосовували в Грозному, Чечні й Алеппо, де вони зрівняли із землею не один квартал.
На півночі Росія продовжить бомбардувати великі міста, такі як Київ і Харків, але не намагатиметься захопити їх.
Україна, ймовірно, продовжить невеликі контрнаступальні операції, відбиваючи малі, але важливі території. Втім, ці атаки навряд чи призведуть до великомасштабних перемог над російськими силами чи падіння і/або капітуляції росіян на півночі.
На півдні російська армія навряд чи піде в наступ на Одесу, а натомість продовжить намагатися контролювати Маріуполь, що радше перетворилося на спробу стерти місто з лиця Землі.
Основні зусилля росіян тепер спрямовані на Донбас, куди Кремль посилатиме підкріплення й постачання, сподіваючись збільшити (й обʼєднати) невеликі успіхи на суходолі. Основна мета – це контроль усього регіону й зміцнення позиції Росії в переговорах про мир.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.