Категорія
Картина дня
Дата

Якщо Росія завтра припинить війну, її економіка одразу відновиться? Дев'ять причин, чому вона на роки втратила майбутнє

Держфінанси, експорт, інвестиції — у російської економіки проблеми всюди. Навіть якщо завтра Росія припинить війну, позбавиться диктатури і стане нормальною державою, економіка країни не повернеться до довоєнного стану, пояснює фінансист Андрій Нестерук

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про ХЕРСОН після окупації

Fortress Russia

В економіки Росії не було райдужних перспектив і до 24 лютого 2022. Вона була в «пастці середнього доходу», тобто не могла швидко рости без зміни моделі. Потім Росія почала війну проти України в 2014 році, на що деякі країни відповіли слабкими санкціями. Ці санкції по економіці сильно не вдарили, але імідж Росії в очах інвесторів зіпсувався, і що найголовніше, РФ почала будувати «стійку до санкцій економіку». 

Будівництво такої Fortress Russia вимагало тримати профіцити бюджету і поточного рахунку, стримуючи внутрішній попит. В 2018 році профіцит бюджету РФ сягнув 2,9% ВВП, а профіцит поточного рахунку платіжного балансу 7% ВВП. Загалом же економічне зростання в Росії фактично зупинилося з середнім зростанням ВВП 1,7% в 2016-2019 роках порівняно з 2,9% в той самий період в Україні. 

Середня зарплата в Україні зросла за цей період вдвічі — до $406 на місяць, в той час як в Росії лише на 35% до $740 на місяць. Хоч пандемія і зробила порівняння макроекономічної динаміки менш показовим, розрив в зарплатах продовжував скорочуватися, і за результатами 2021 року це вже було $514 в Україні проти $768 в Росії. 

До того ж іноземні «ринкові» інвестори зменшили інтерес до Росії. Індекс MSCI Russia (індекс російських компаній з фокусом на доступність для іноземних інвесторів) на початку 2022 року був на 2% нижче, ніж на початку 2014 року. За цей період індекс країн, що розвиваються, MCI Emerging Markets зріс на 26%. Чисто кількісно їх можна було без особливих проблем замінити інвестиціями з якогось Фонду національного добробуту (Фонд Национального Благосостояния), але не якісно. Інвестиції з ФНБ – це розпил на великих, часто непотрібних проєктах, а не Кремнієва Долина.

Збіг факторів призвів до тимчасового сплеску цін на сировинні товари, особливо на енергоносії, але це короткостроковий «золотий дощ» не вирішував жодних проблем російської економіки.

Вихід іноземних компаній

Звичайно, майно цих компаній можна експропріювати і продовжити на базі цих активів виробництво чи надання послуг. Але через таку експропріацію проблема лише збільшиться. 

По-перше, більшість цих виробництв потребує іноземних комплектуючих та обладнання. Наявне обладнання потребує іноземного обслуговування. Повністю скопіювати бізнес процеси та операції компанії неможливо, навіть маючи на руках всі документи і частину співробітників. Причому оригінальні компанії розвиваються та адаптуються, а «дешева копія» на це здатна не буде.

Експропріюючи іноземні компанії, Росія створила величезну перешкоду для того, щоб ці компанії колись повернулися, а інші коли-небудь прийшли. Навіть при позитивному сценарії та відновлення демократії в Росії, для повернення іноземних компаній треба буде виплатити компенсації та закласти ризик експропріації в план розвитку на багато років, а може й десятиліть. Все це удорожчує інвестиції, зменшує їх обсяг та ефективність.

Одним з прикладів такої самогубної експропріації є примусове неповернення літаків лізингодавцям. Росія отримує купу літаків, які не потрібні їй в такій кількості. З часом вона буде втрачати можливість їх обслуговувати, «зайві» літаки будуть йти на деталі і це все перетвориться на звалище запчастин та металолому. 

Можливо, в Росії якимось чином вдасться організувати власне виробництво «імпортозаміщеного» літака, але він буде космічно дорогим і навряд технологічно успішним. Але найважливіше те, що навіть у разі зняття всіх санкцій Росія за цими літаками залишиться винною світу $20 млрд + пеню.

Отже вихід іноземних компанії буде призводити до закриття всіх цих бізнесів, деяких одразу, а деяких поступово, але невпинно. Причому навіть повне зняття санкцій не поверне все назад через «осадочєк», а ще більше через «контрсанкції» Росії, які подекуди шкодять більше, ніж самі санкції.

В результаті зросте безробіття, закриється багато бізнесів, які були постачальниками або споживачами для іноземних компанії. Безробіття призводить до подальшого зменшення внутрішнього попиту, який Росія погано може стимулювати через стратегію Fortress Russia.

Імпортозаміщення та заміщення імпорту іншим імпортом 

Сучасні виробничі ланцюжки настільки складні, що ніхто не має повної картини, де у Росії виникнуть проблеми. 

Наприклад, візьмемо моцарелу, яка була вироблена в Росії. Але для її виробництва купили західне обладнання, упаковка вироблена із західної сировини, а перевозять її на німецьких вантажівках. Можна було б вантажівку замовити з Китаю (нехай вона погана і без нормального сервісу), але там тайванські чіпи, західний софт і запчастини з України.

Сучасний світ занадто складний і глобалізований. Місяці і роки підуть лише на те, щоб зрозуміти, де є розриви ланцюжків. Причому ситуація буде погіршуватися через те, що обладнання буде зношуватися і не буде можливостей ремонту і технологічного оновлення.

Навіть там, де вдастся замінити іноземні компоненти, товари чи сервіси вітчизняними, ефективність буде наднизькою (низька якість, високі ціни). Адже жодна країна не може ефективно виробляти все, плюс товари будуть вироблятися для надто маленького ринку.

Заміщення імпорта імпортом з інших країн, навіть там, де це можливо, призведе до зростання цін та/або падіння якості. Адже не просто так раніше Росія закуповувала товари в ЄС, а не в Китаї. Плюс тепер фрахт (перевезення) в Росію стають дорожчими через страхування, неефективну логістику. В результаті навіть там, де імпорт заміниться іншим імпортом, відбудеться велике перманентне зростання цін.

По одній з ключових груп імпорту – машини та обладнання — на країни, що приєдналися до санкцій, припадає 40% російського імпорту. Але це не значить, що Китай, на який припадає інші 40%, не обмежить імпорт також, бо в його товарах використовуються іноземні компоненти. Яскравий приклад – американська операційна система Android, яка використовується в переважній більшості мобільних пристроїв китайського виробництва.

Експорт

Окрім фінансових обмежень і прямих обмежень на експорт, тут з’являються проблеми, що витікають з попереднього пункту. В Росії немає експортних товарів і послуг, які б не потребували імпорту. Десь виробництво експортних товарів стане тимчасово/перманентно взагалі неможливим, десь удорожчання імпортних компонентів зробить експорт не конкурентноздатним.

Навіть з сировиною будуть проблеми, адже всюди використовується західне обладнання і сервіси. Підтримка рівню видобутку стане більш дорогою і важкою. Навіть високі ціни на енергоносії можуть не бути достатніми для того, щоб Росія не скорочувала видобуток.

Більшість поточного експорту несировинних товарів стане неконкурентоздатною через збільшення собівартості, удорожчання фрахту та зменшення розміру потенційного ринку. 

Найбільший розділ несировинного експорту Росії з часткою 7,8% в 2021 році – «прихований розділ», який формально з 2014 року пройшов далеко у імпортозаміщенні компонентів. Здебільшого це військова техніка. 

Але той факт, що для виробництва літака СУ-30 закуповуються лише компоненти російського виробництва зовсім не значить, що оті компоненти російські компанії можуть виготовляти без іноземних запчастин і обладнання. 

Західні компанії останнім часом намагаються дослідити свої ланцюги поставок, щоб позбутися компонентів, виготовлених не соціально відповідальним чином. Але дослідження вглиб ланцюжків поставок виявляються дуже складними. І це для найефективніших світових компаній, чого можна очікувати від корумпованого та «показушного» російського державного оборонного сектору.

Держфінанси

Тут у Росії дилема. З одного боку стратегія Fortress Russia, з іншого — треба пом’якшувати соціальний удар від усього вищезгаданого. Утримання офіційного курсу рубля на позначці близько 100 за долар деякий час можливе через те, що цей курс перетворюється з чогось реального на просто формальний індикатор (як в СРСР курс долара міг бути будь-яким, але реальність це не змінювало). Але навіть тут є проблема. Адже експортери будуть платити податки, виходячи саме з цього курсу.

Тут можна згадати фразу Путіна про: «збільшення курсу долара – це гарно, бо ми отримуємо більше рублів за долар». Фраза смішна, але вона пояснює проблему: якщо курс рубля відносно високий, податків від експорту нафти та газу приходить відносно мало в рублях. 

Нафтогазові доходи склали 38% доходу федерального бюджету в 2021 році. При цьому виробництво падає, імпорт падає (а імпортери платять багато податків, 20% доходу федерального бюджету в 2021 році), зростають виплати по безробіттю, видатки на пом’якшення соціального удару. 

В результаті бюджет з профіцитного перетворюється на глибоко дефіцитний. Тут або забувати про пом’якшення соціального удару і різати соціалку, або забувати про Fortress Russia, та покривати дефіцит за рахунок центрального банку. 

Енергоносії

Довгостроково ринок нафти має сумнівні перспективи в обсягах виробництва. Навіть ОПЕК у звіті за вересень 2021 прогнозує постійне уповільнення зростання попиту на нафту до 2040 року і падіння потім. До того ж цей звіт був виданий до того, як багато країн заявило про пришвидшення декарбонізації на кліматичному саміті в листопаді 2021. Ціни могли б залишатися пристойними, залежно від моделі «стагнації ринку нафти», але в плані обсягів ринок точно не має гарних перспектив.

З газом для Росії все було б райдужніше на найближчі роки, але потім і там дорога йде вниз.

Низка чинників призвела до нинішнього піку цін на нафту та газ, але більша частина з них тимчасова.

Навіть якщо Заходу не вдастся істотно зменшити споживання нафти і газу, чи збільшити видобуток за межами Росії, сам факт того, що ЄС почне купувати енергоносії не в Росії, а Росія змушена буде перенаправити експорт в інші регіони, вже створить проблему. 

Таким чином Росія «обміняється ринками», наприклад, з Катаром, адже Катар відправить в ЄС те, що раніше йшло в Китай, а Росія свій експорт відправить в Китай. Такий «обмін» буде вимагати від Росії великих додаткових інвестицій і зробить логістику дорогою. Якщо взагалі вийде побудувати інфраструктуру в умовах санкцій. ЄС теж понесе витрати, але менші і для економіки ЄС це буде не так відчутно.

І це все за умов, що споживання не зміниться і виробництво в інших країнах не збільшиться. Насправді ж швидше за все паралельно буде відбуватися зменшення частки Росії на світовому ринку і менш повільне ніж раніше зростання обсягу ринку (більш швидке скорочення). 

Якщо Росія завтра припинить війну, її економіка одразу відновиться? Дев'ять причин, чому вона на роки втратила майбутнє /Фото 1

Танкер зі зрідженим природним газом «Рудольф Самойлович», що пливе під прапором Багамських островів, причалює біля доку терміналу СПГ Монтуар-де-Бретань поблизу Сен-Назера, західна Франція, 10 березня

Інвестиції

У Росії зникає доступ майже до всіх «розумних» інвестицій. Можна фантазувати, як Китай інвестує десятки мільярдів доларів в Росію, замінивши собою західні фонди, але так не працює. Інвестиції державного сектору ніколи не можуть замінити приватні. 

Не просто так існують тисячі венчурних фондів, інвестбанків, портфельних інвесторів. Ця вся екосистема займається тим, що намагається спрямувати гроші туди, де вони потрібні.

Державні інвестиції на таке не здатні. Вони можуть ефективно профінансувати кілька величезних інфраструктурних проєктів, але не зможуть повноцінно розвивати економіку.

Внутрішні ж інвестиції в імпортозаміщення – це ще гірше. Все вищесказане плюс примусове інвестування в неефективні сфери через політичну доцільність — це шалений misallocation ресурсів. Це власне те, що згубило економіку СРСР (ну ок, її кілька речей згубило).

Дефіцити товарів

За відсутності регулювання цін у ринковій економіці може бути космічна вартість і жахлива якість товару, але довгостроково дефіциту бути не може.

Ця умова в Росії навряд чи виконається. А обмеження цін не дозволяють виробництву навіть спробувати задовольнити попит, і проблема лише поглиблюється. Отже частковий СРСР 80-х є цілком ймовірним сценарієм. 

Якщо Росія завтра припинить війну, її економіка одразу відновиться? Дев'ять причин, чому вона на роки втратила майбутнє /Фото 2

Москва, Росія — 23.03.2022: Жінка проходить повз порожні полиці в супермаркеті в Москві.

Безробіття

Все, написане вище, буде виливатися у безробіття. Спроби зробити безробіття прихованим (наприклад, заборона на звільнення) довгостроково лише погіршать ситуацію, бо будуть додатковим ударом по бізнесах і позбавлять ринок праці гнучкості.

Безробіття в умовах обмежених державних витрат призводить до зниження попиту, а це призводить до ще більшого безробіття і обмежених можливостей держави фінансувати витрати.

Багато з цих факторів не зникнуть повністю, навіть якщо завтра Росія припинить війну, позбавиться диктатури і стане нормальною державою. Навіть перша реакція на санкції і добровільний вихід компаній робить для Росії повернення «в норму» набагато більш складним. А далі буде ще. 

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Катерині Рещук – [email protected]
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні