Генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський про перші години війни, як перебудовуються логістичні ланцюжки та як отримати пенсії біженцям
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Де ви знаходитесь? Чим займаєтеся?
Я перебуваю в Україні, але не можу говорити, де саме. Я періодично змінюю місце перебування. 20–21 годину на добу займаюся керуванням Укрпошти. Насамперед займаюся питаннями доставки гуманітарної допомоги, пенсій, роботою з іноземними поштами. Наприклад, ми запустили літак, який доставлятиме гуманітарну допомогу зі США. Ми намагаємося максимально відновити діяльність Укрпошти скрізь, де це можливо.
Чи готувалася Укрпошта до можливої війни чи війна виявилася раптовістю для вас та компанії?
На 100% підготуватись до війни неможливо. В умовах сучасної гібридної війни ми розбудовуємо свою роботу на ходу. Але ми мали свій мобілізаційний план, ми проводили певні мобілізаційні заходи. Конкретику розкривати не можу. Крім того, Укрпошта, як стратегічне підприємство, є частиною мобілізаційного плану всієї країни.
Як саме перебудували свою роботу?
Я поки що не можу все розповідати. На сьогодні наше основне завдання – доставляти пенсії та продукти до села. Якщо у містах вже поступово налагоджується робота волонтерських організацій, які допомагають людям похилого віку, то в селах цього поки що майже немає. Тому, щоб бабусі та дідусі в селах не залишилися наодинці, ми ставимо собі завдання забезпечити для них доставку продуктів і газет, щоб їм було що почитати.
Розкажіть, будь ласка, про перші години після початку війни. Як ви дізналися, що Росія напала на Україну? Що ви відчували тоді?
Одразу ж після вторгнення мені зателефонували директори донецької та луганської філій. Це було близько четвертої години ранку. Приблизно через пів години я вже був у нашому офісі на Хрещатику, де вивчив за процедурою необхідні секретні документи на випадок війни. Тоді ж наказав нікого не виводити цього дня на роботу, оскільки потрібно було зрозуміти напрямки атак та зберегти життя людей, щоб вони не потрапили під обстріл. Водіям вантажівок, які на той момент були в дорозі, довели інформацію про найближчі точки, де вони можуть зупинитися на перерву.
Коли Укрпошта почала відновлювати свою роботу?
Рівно наступного дня вранці я провів зустріч із менеджментом компанії, де ми домовилися, у яких регіонах відновлюємо роботу відділень. Власне, ми досі так щоранку вирішуємо, де відновлюємо роботу відділень. Незабаром ми будемо публікувати карту, де можна буде на запит дізнатися, де ми працюємо або не працюємо. Цілком викладати її не будемо, щоб не допомагати ворогові.
Укрпошта раніше не займалася гуманітарною допомогою. Як ви налагодили процес її розвезення?
Безумовно, раніше ми цим не займалися, оскільки цього не було необхідності. З перших днів війни ми зв'язалися із нашими колегами з різних країн світу, які запропонували Україні гуманітарну допомогу. Наприклад, нещодавно ми отримали 40 т гуманітарної допомоги із Грузії через Польщу. Також 30 т гуманітарної допомоги зібрала Румунія. Заходить це все через наші західні кордони, через Львів та Чоп.
Наразі відбувається процес налагодження розвезення гуманітарної допомоги всередині країни. Складно поєднати все разом – кому потрібно, що потрібно, та привезти туди, куди треба. Комусь потрібний саме одяг, комусь – медикаменти. Досить складно, щоб одразу й без помилок розгорнути механізм розвезення гуманітарної допомоги. Ми вчимося та поступово налагоджуємо ці операції.
Чи є дані про те, в яких регіонах найбільший попит на гуманітарну допомогу? На яку саме допомогу найбільший попит, а чого українці вже не потребують?
Такої інформації нема. Це те, на що нам тільки належить знайти відповідь. Наразі постачання гуманітарної допомоги зупиняти не треба. Кожен допомагає як може. Я впевнений, що ми знайдемо у країні, кому потрібна їжа, кому одяг. Я думаю, що за цей тиждень ми структуруємо та систематизуємо нашу роботу з перевезення гуманітарної допомоги. Після цього краще розумітимемо, кому і що треба везти. Це складна робота, оскільки ми є великою країною.
Як змінилися логістичні ланцюжки доставки вантажів після початку війни?
Безперечно, ми перебудували магістральні маршрути. Раніше у нас основними маршрутами були Київ-Харків, Київ-Краматорськ, Київ-Дніпро і таке інше. Сьогодні ж ми будуємо наші магістральні перевезення, виходячи з наявних обсягів для перевезення, оскільки треба заощаджувати дизпаливо. Його не так багато. Тож ганяти порожні вантажівки не треба.
Крім того, ми будуємо свої маршрути, виходячи з бойової ситуації – де ми можемо проїхати, де не можемо. Як я сказав, ми щоранку прокладаємо маршрути, виходячи з доступності того чи іншого регіону.
Якщо раніше в межах областей ми возили вантажі внутрішньообласними маршрутами, то тепер не завжди можна проїхати безпечно з однієї частини області в іншу. Тому зараз машина з вантажем може розвозити вантажі спочатку однією області, а потім заїжджати на частину іншої.
Крім того, через те, що зараз у нас не працюють аеропорти, всі вантажі, що летять до нас і від нас летять через Варшаву. До Варшави та з Варшави вантажі ми забираємо нашими машинами.
Чи є дефіцит транспорту та водіїв?
Нема дефіциту транспорту, але іноді буває дефіцит палива. Також нам не вистачає водіїв. Частина добровільно пішла на фронт, а інша частина – в тероборону.
Чи є проблеми із дефіцитом водіїв для міжнародного перевезення, оскільки зараз заборонено виїзд за кордон чоловікам віком 18–60 років?
Ні. У нас спочатку була достатня кількість водіїв із зеленими картками, з перепустками, які добре знають міжнародні дороги. Тож із цим у нас немає проблем.
Як ви вирішуєте питання щодо безпеки перевезення пенсій?
Вирішуємо це питання. Коментувати не буду. Зараз це робити найскладніше. Історично всі наші листоноші знали всіх своїх пенсіонерів і доставляли пенсії у певні дні. Тепер треба доставляти пенсії лише у ті дні, коли безпечно.
Також нам довелося налагодити роботу з тими людьми, які переїхали, наприклад, із Донецької області до Львова. Зараз ми переводимо пенсії за людиною. Це дуже складна логістична операція. Але важливо, щоб люди отримали пенсії та допомогу.
Крім того, допомагаємо тим пенсіонерам, які раніше отримували пенсію на картці, але зараз не можуть зняти її, наприклад, через відсутність банкомату в місці, куди вони переїхали. У цьому випадку вони можуть замовити у нас переказ, після чого наш листоноша принесе їм додому готівку.
Як пенсіонеру, який переїхав із Донецької області до Львова, отримати пенсію?
Він просто дзвонить до нашого кол-центру, каже, куди він переїхав і через два-три дні ми доставимо йому пенсію за новою адресою. Ми зробили дуже просту процедуру. Ми розуміємо, що люди під стресом. Не має бути бюрократії.
У цих умовах не відмовилися від планів щодо купівлі банку?
Я вважаю, що якби у нас був банк, то це значно спростило б зараз нам роботу. Давайте переможемо і потім збудуємо найкращий поштовий банк, щоб банківські послуги були у кожному населеному пункті після війни.
Що змінилося у сегменті надсилання посилок з України? Що не приймаєте зараз?
Ми приймаємо все. Ми запускаємо регулярний рейс з Варшави до Нью-Йорка, який перевозитиме вантажі наших дрібних та середніх підприємців, які американці купують на Amazon, eBay, Etsy. Наші підприємці мають зайняти місце російських, яких забанили через санкції на цих онлайн-майданчиках. Це те, що дозволить нашим підприємцям зберегти робочі місця. Вони надсилають вишиванки, сукні, якісь товари для дому. Це все, що вони можуть випускати й зараз. Відправляючи за кордон ці товари, вони підтримують Україну, сім'ї, свій бізнес. Тому ми максимально зберігатимемо і відновлюватимемо всі логістичні потоки. Я сподіваюся, що ми поступово повернемо на нашу карту працюючих відділень усі відділення Укрпошти, які були до війни.
Що відбувається з імпортними посилками? Укрпошта припинила їх прийом?
Я думаю, що вже найближчим часом ми зможемо впевнено сказати, що відновили імпорт посилок. Нам треба трохи перебудувати авіалогістику, щоб у нас все летіло до Варшави, а не до Києва. Дуже сподіваюся, що протягом цього тижня ми стабілізуємо імпорт посилок до України. Щоправда, посилки приїжджатимуть не так швидко, як раніше.
Той самий eBay чи AliExpress не вводили бан на постачання товарів в Україну?
Вони мали таке на думці, але ми переконали наших колег за кордоном, щоб вони цього не робили. Відразу ж після початку війни ми надіслали листа до іноземних пошт та інших міжнародних партнерів з великим проханням не зупиняти поштове сполучення з нашою країною. Ми аргументували це тим, що через розрив відносин можуть постраждати наші підприємці, які зараз дуже потребують можливості міжнародного надсилання посилок. Крім того, наша діаспора не змогла б допомогти в Україні своїм родичам та близьким посилкам. Я дуже радий, що вони дослухалися мого прохання і практично жодна країна світу не зупинила з нами поштове повідомлення.
Водночас ми самі зупинили поштове сполучення з Росією та Білоруссю. Це наше рішення. А з рештою всіх країн ми підтримуємо абсолютно робочі відносини.
Укрпошта якимось чином працює з «Новою поштою», Meest, щоб налагодити разом із ними спільні перевезення, чи в цьому немає потреби?
Ми спілкуємось із колегами. Можливо, для оптимізації ми робитимемо спільні маршрути. Поки що ми були зосереджені на тому, щоб налагодити нашу нормальну роботу. Для того щоб з кимось працювати, треба, щоб у вас все було добре. Ми насамперед націлені на це. А потім дивитимемося на ситуацію.
Укрпошта знижувала чи підвищувала тарифи в умовах війни?
Ми не змінювали тарифів. Але через те, що нам тепер доводиться возити експортні вантажі до Варшави машинами, а потім літаком, то собівартість нашої логістики зросла.
Чи є перші підрахунки збитків Укрпошти через війну?
Ви знаєте, не рахували. Я вважаю, що потрібно робити все, що можна, зараз, і не зациклюватися на втратах. Потрібно перемогти, а вже потім підбивати підсумки.
Але частину втрат ми вимагатимемо відшкодувати нам від Міноборони Росії. Їхні військові обжерли наші відділення у селах, куди вони зайшли. Можете так і написати – після закінчення бойових дій я збираюся виставити рахунок Міноборони Росії за зіпсовану нам логістику та за те, що обжерли наші відділення, з'їли їжу у наших відділеннях.
Скільки відділень вони обжерли?
Штук 10–15 точно. Зараз підбиватимемо підсумки. Поки що незрозуміла ситуація на захоплених територіях. До речі, нашу техніку не чіпають. А реально з'їдають лише наші запаси продуктів.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
