Гендиректор ДТЕК Максим Тімченко про запаси вугілля, відновлення енергопостачання в блокадних містах та ефект санкцій для путінської Росії
Де вас застав початок війни?
Як і більшість мешканців Києва – у спальні. Прокинувся близько 5-ї години ранку від вибухів. О 6:00 зателефонував ключовому топменеджменту, о 7:30 відбулася нарада в нашому офісі в Unit.City.
Вибухи за вікнами супроводжувалися заявою Путіна, який оголосив війну. Після цього життя стало іншим.
24 лютого, першого дня війни, ви сказали, що енергетика витримала перший удар. Минуло 10 днів. Якими вони були?
Ми вже маємо подібний досвід, отриманий у 2014–2015 роках у Донецькій та Луганській областях. Тому ми, як мінімум, знали, які перші кроки потрібно робити. Вертикаль була збудована ще на початку лютого. Ми створили штаб на рівні корпоративного центру та штаби на рівні корпоративних холдингів.
У четвер, 24 лютого, визначили ключові речі, які нам потрібні: звʼязок, матеріали (від палива до термінових матеріалів, що підтримують виробництво) та план евакуації людей. Перебудували роботу та прийняли базові рішення щодо роботи ринку, завантаження станцій, управління ліквідністю, управління відносинами з партнерами.
Три-чотири дні зайняло переналаштування систем та релокація ключових людей на Західну Україну, де у нас є базові станції: Бурштинська, Добротвірська, «Західенерго». Сюди за два тижні до подій виїхала наша передова група, яка облаштувала звʼязок, IT-інфраструктуру, і зараз звідси здійснюється управління.
Як компанія переструктурувала роботу?
Все управління здійснюється з єдиного корпоративного центру – відновлено жорстку вертикаль управління. Зберігається звʼязок із виробничими компаніями, станціями, шахтами, мережевими компаніями. Забезпечено централізоване управління грошима підприємства, централізоване спілкування з енергоринком, із міністерствами тощо.
Скільки персоналу ви залишаєте задля підтримки життєдіяльності системи?
Оперативно-технічний персонал насамперед електричних мереж залишається на місцях. Ключове завдання – відновлювати енергопостачання. Решту намагаємося евакуювати.
Яка ситуація щодо регіонів?
Донецькі електромережі: станом на ранок 5 березня відключено 118 населених пунктів, понад 234 тисячі абонентів. Загалом це 18% від загальної кількості клієнтів донецьких мереж. Основне – Маріуполь, де третю добу на 100% немає електроенергії. Відключено 201 000 абонентів, якщо множити на кількість людей у сімʼї – близько 500 000 людей без енергопостачання. Спроба відновити розбиті підстанції не мала успіху, оскільки був увімкнений режим припинення вогню. Відповідно, місто ще добу буде тотально без електроенергії.
Одеські, дніпровські та київські електромережі (місто) – у нормальному стані. Київські регіональні (область) мережі – 358 населених пунктів відключено, це 157 000 абонентів, 16% від загальної кількості абонентів київських мереж. Переважно Гостомель, Буча – на цьому напрямі точаться інтенсивні бої.
Загалом у Київській області від постачання електроенергії відключено 157 000 абонентів – це близько 450 000 людей.
Наші збитки на сьогодні – $480 млн. Тільки втрату Луганської ТЕС оцінюємо у $180 млн. Відновлення мереж – близько $50–70 млн.
Яка ситуація з генеруючими компаніями?
По більшості підрозділів «ДТЕК-Енерго» – штатна ситуація, крім Луганської ТЕС, яка з 25 лютого під контролем росіян. Ми не керуємо цією електростанцією, і вона не відпускає електроенергію.
Складна ситуація із Запорізькою ТЕС. Є проблема з підвезенням вугілля, оскільки підірвані залізничні колії. Наразі там близько 37 000 т вугілля – їх вистачить на 10–15 днів роботи одним блоком. Альтернатива – газ. Зараз відпрацьовуємо з міністерством рішення, за яким для економії вугілля спалюватимемо газ.
Можемо це робити на всіх станціях, окрім Курахівської ТЕС. Є великі побоювання, що через відсутність можливості підвезення вугілля або видачі потужності у мережу випадатимуть станції у Харківському регіоні. Насамперед, Зміївська, Вуглегірська та Славінська станції.
Основне навантаження лягатиме на наші західні станції (Бурштинська, Добротвірська), де ми працюємо максимальним складом обладнання.
«Павлоградвугілля» працює на повну потужність. Навіть перевиконує план із видобутку вугілля. Це ключове обʼєднання, від якого залежить стабільність енергосистеми. Якщо працюватиме «Павлоградвугілля» – в Україні буде достатньо вугілля. Інше питання, чи зможемо ми його доставити.
Наскільки впав видобуток газу?
На 10–12%. Звичайний добовий видобуток 5,8 млн куб. м газу, сьогодні – 5 млн куб. м, основна проблема — конденсат (супутній продукт при видобутку). Попит сильно впав. Продаємо тим, хто залишився, возимо на сховище, віддаємо армії як замінник дизеля для бронетехніки.
«Зелена» генерація?
Сонячні станції працюють. Вітростанції – ні. Частково тому, що пошкоджено лінії, частково тому, що у Запорізькій області поряд із Ботієвською ВЕС знаходиться російська техніка.
Як оцінюєте збитки для компанії зараз?
Наші збитки на сьогодні – $480 млн. Тільки втрату Луганської ТЕС оцінюємо у $180 000 млн. Відновлення мереж – близько $50–70 млн.
Росіяни планомірно виводять із ладу критичну інфраструктуру. Наскільки вона захищена?
У перші дні вони не били цілеспрямовано по критичній інфраструктурі. Навіть удари по ТЕЦ-6 на Троєщині у Києві, найімовірніше, не були цілеспрямованою атакою. Але останні три дні ситуація змінилася – почалася прицільна руйнація. Пряме потрапляння до Охтирської ТЕЦ у Сумській області – від неї нічого не залишилося. Високовольтні підстанції «Укренерго» у Донецькій області – також цілеспрямоване влучення.
З погляду захищеності – питання до військових.
Зараз вам ключова проблема – логістика?
Найбільша проблема повʼязана з евакуацією людей. Найбільш складна ситуація у Волновасі та Маріуполі. Ми забезпечуємо евакуацію не лише працівників ДТЕК, а всіх мешканців цих міст. Сьогодні зібрали з усіх наших прилеглих станцій автобусну колону, але, на жаль, вивезти поки що не вийшло (станом на 5 березня).
Завдання номер два – підтримка потужності в енергосистемі та наявність палива на наших станціях. Після захоплення Запорізької атомної станції треба було підхопити втрачену потужність. Вчора (4 березня) працювали 23 енергоблоками замість 14 (девʼять додаткових блоків вивели у роботу).
Паралельно ми домовилися з польськими постачальниками щодо доставки 60 000 т вугілля. Проблема в тому, що сьогодні фіксуються рекордні ціни на вугілля – $320–350/т. А тариф на виробництво електроенергії покриває лише $100/т.
Спільно з Міненерго працюємо, щоб не допустити фізичного та економічного колапсу.
І, звичайно, пріоритет на швидке відновлення мережі там, де є пошкодження. У 2014–2015 роках наші аварійні бригади це проходили. Але якщо немає доступу та дозволу від військових, вони нічого не можуть зробити.
Росіяни дають допуск до захоплених обʼєктів?
Поки ні.
Споживання електроенергії впало на 35%, платежі – на 60–70%.
Як забезпечувався допуск бригад у зоні АТО?
Центр припинення вогню координував звʼязок українських та російських військових. Вони давали зелене світло для роботи наших бригад.
Наразі такого центру немає. Дозвіл на відновлення нам дають лише українські військові. Перша спроба зеленого коридору Маріуполя провалилася.
Є звʼязок із Маріуполем?
Наскільки це можливо. Наразі там знаходиться гендиректор донецьких електромереж. Мобільний звʼязок працює нестабільно.
Звернулися до Мінцифри та Ілона Маска з проханням поставити до 600 приладів Starlink та готові заплатити. Половину готові віддати колегам-енергетикам, щоб уся система була забезпечена супутниковим звʼязком.
Як загалом оціните стабільність енергосистеми? Наскільки вона збалансована?
Система працює стабільно. Дуже добре себе проявляє «Укренерго». Вугільних ресурсів достатньо – понад 700 000 т на складах. Резерви є, але вони залежать від того, що буде далі з АЕС. Наразі ситуація контрольована.
Як змінилася структура споживання?
Нема статистики. Споживання проти довоєнного часу впало десь на 35%, загалом через зупинку металургійних підприємств «Метінвесту» та АМКР і зниження споживання в регіонах із бойовими діями.
Наскільки впали платежі?
На 60–70%. Ми намагаємось розʼяснити. Адже не може дисципліна платежів у Дніпропетровській області, де більш-менш спокійно, впасти так само, як у Донецькій.
Як ви балансуєте свою економіку?
Почну із газу. Вирішили не знижувати видобуток. Продаємо 70% довоєнних обсягів – із платіжною дисципліною тут нормально. Решту закачуємо до сховищ.
Ситуація з електроенергією є серйозним викликом для всієї енергосистеми. Тричі на день міністерство проводить селектор із усіма гравцями ринку. Існують різні моделі, що дозволяють забезпечити нормальну ліквідність. Без держпідтримки не обійдемося. Обговорюється пряме вливання частини міжнародної фінансової допомоги насамперед у держкомпанії.
Рівень санкцій є безпрецедентним. Фактично – це економічна війна із РФ. На черзі – ембарго на російські енергопродукти. Друге – повне закриття неба.
Як компанія керує кадрами?
Скорочень немає. Звісно, не всі можуть фізично працювати, – хтось у бомбосховищах, у теробороні тощо. Точну статистику складно навести. Але для всіх, незалежно від зайнятості, ми зберігаємо зарплату. Також виплатили заробітну плату на тиждень раніше за термін.
Подальші управлінські рішення ухвалюватимемо наприкінці березня, коли проявиться чіткіша картина. Сподіваюся, на той час уже закінчаться бойові дії.
Україна відʼєднала свою енергосистему від Росії. Як система показала себе в ізольованому режимі?
Перехід в ізольований режим від Росії та Білорусі стався до початку військового вторгнення. Це був плановий тестовий період (24–26 лютого) у процесі синхронізації з європейською енергосистемою. Другий тестовий період було заплановано на літо. Зрозуміло, ми ніколи туди не повернемося.
Попросили наших західних партнерів про прискорений режим синхронізації української та європейської енергосистем. Висока ймовірність, що вже наступного тижня буде ухвалено рішення щодо синхронізації енергосистем у режимі військової допомоги.
Що це означає?
Якщо раніше з європейською енергосистемою було синхронізовано лише Бурштинський острів, тепер – вся енергосистема України. Ми отримаємо 2000 МВт потужності, що дорівнює потужності двох атомних енергоблоків. Уся енергосистема України сьогодні споживає близько 11000 МВт. Тобто потенційно, якщо у нас не вистачатиме потужності, 15% нашого споживання може забезпечити перетікання з Європи.
Енергетичні санкції до РФ. Наскільки болючі, який є резерв?
Рівень санкцій безпрецедентний, це економічна війна з РФ. Введені санкції фактично виключають Росію зі світової економіки. Одне з ключових завдань – замістити постачання російського газу до Європи.
Наступним кроком має бути ембарго на російські енергопродукти.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
