Чому НБУ відпустив курс готівкового долару, але й надалі змушує бізнес купувати та продавати валюту у жорсткій привʼязці до зафіксованих з 24 лютого 29,25 грн/$? Логіка регулятора – у інтервʼю заступника голови НБУ Юрія Гелетія.
Дії Національного банку під час війни майже завжди викликали виключно схвальні відгуки. Це стосується і валютного блоку, який у НБУ очолює Юрій Гелетій, 42.
Ситуація докорінно змінилася минулої пʼятниці, коли НБУ відпустив курс готівкового долару у банках. Це рішення викликало справжній шквал критики. У перших рядах невдоволених – експортери та IT-компанії. Їм не подобається, що Нацбанк дозволивши готівковому ринку злетіти до 38 грн/$, вирішив зберегти зафіксованим офіційний курс на рівні 29,25 грн/$. Бізнес продає та купує валюту на міжбанку за курсом, що не може перевищувати офіційний більш ніж на 1%.
Експортери називають цей підхід «додатковим податком», а IT-підприємці вже натякають, що мають змогу взагалі не заводити валюту в країну. Регулятор відповідає, що хотів перекрити можливості для валютних спекуляцій та наголошує, що фіксований курс наразі вирішує важливі для уусієї економіки завдання, зокрема у боротьбі з інфляцією.
Чому Нацбанк прийняв саме таке рішення та чи збирається рахуватися з інтересами бізнесу?
Це скорочена та відредагована для ясності версія інтервʼю.
«Карткові туристи» – це половина готівки, яку українці знімають за кордоном»
Чи очікували ви, що рішення НБУ відвʼязати готівковий курс долара від офіційного викличе настільки широку дискусію у бізнес-середовищі?
Ми бачимо цю дискусію та будемо спілкуватися з бізнесом. Ми керуємося двома основними завданнями: зберегти валютні ресурси для пріоритетних видатків на оборону та критичний імпорт та не допустити непродуктивного відтоку капіталу.
Ми не лише відв’язали готівковий курс та курс для операцій громадян за кордоном. Це рішення приймалося у тісній звʼязці зі зменшенням ліміту на зняття готівки за кордоном з гривневих карт удвічі – до 50 000 грн на місяць.
Щодня українські банки перераховують близько $100 млн на користь міжнародних платіжних систем через чималі обсяги операцій з гривневими картками за кордоном. Це можна було б пояснити фактором українців, що виїхали за кордон через війну. Однак проаналізувавши структуру цих операцій, ми побачили, що, наприклад у квітні, за нашими оцінками, 35% від загального обсягу операцій українців за кордоном припадало на зняття готівки. Це майже 23 млрд грн в еквіваленті. За підсумками 20 днів травня цей показник становить 45% (22 млрд грн).
Більше половини цих сум припадає на клієнтів банків, які максимально або повністю використовують місячний ліміт на отримання готівки в іноземних банкоматах. Очевидно, це не лише громадяни, які вимушено покинули країну, а й так звані «карткові туристи», котрі заробляють на ввезенні готівкової валюти до України та перепродажу через місцеві мережі обмінників. Це спосіб обійти обмеження на купівлю валюти.
При цьому на міжбанку в окремі періоди ми фіксуємо навіть перевищення обсягів продажу валюти над купівлею. Чистий попит клієнтів банків на безготівкову валюту є незначним – близько $20 млн на день.
Тому прийняті рішення були необхідні для зниження тиску на міжнародні резерви України та зменшення можливостей для спекуляцій на готівковому ринку. Зараз ми бачимо, що ситуація на готівковому сегменті ринку поступово нормалізується.
Пояснюючи рішення про готівкові курси НБУ згадував про «сірий імпорт», який також генерує суттєвий попит на готівкову валюту. Якими є обсяги, за вашими оцінками?
У нас немає точної статистики, цей сегмент досить складно оцінити. Однак, за нашими оцінками, до нещодавно ухвалених НБУ змін обсяг сірого сегменту готівкового ринку в рази перевищував обсяг легальних операцій.
Експортери, зокрема IT-галузі, дуже незадоволені рішенням Нацбанку відпустити готівковий курс при цьому зберігши офіційний, за яким вони продають валютний виторг. Експортери і без того страждають через порушення логістики та втрату частини персоналу, а тепер ще й втрачатимуть суттєву частину виторгу у гривневому еквіваленті. Чи передбачив НБУ певні запобіжники, які могли б зменшити втрати експортерів?
З самого початку війни ми вирішили, що не будемо створювати преференцій конкретним галузям. По-перше, це може використовуватися для виведення капіталу, по-друге, це тиснутиме на міжнародні резерви, по-третє, це дискримінація інших галузей та громадян.
Ми бачимо, що розблокування курсу готівкового ринку швидко збільшило конкуренцію на ньому. Курс на сірому ринку після спекулятивного сплеску, що виник одразу після ухвалення нашого рішення, знижується. Люди нестимуть гроші скоріше в банки, ніж в нелегальні обмінники. Зростання ліквідності легального готівкового сегменту сприятиме подальшій стабілізації ситуації.
Ми не будемо створювати преференцій конкретним галузям
З новими правилами від Нацбанку, купівельна спроможність громадян, які виїхали в моменті, знизиться приблизно на 20%. Чи збирається НБУ впливати певним чином на готівковий ринок для стримування росту роздрібного курсу?
Згадані 20% – це елемент маніпуляції. Такі курсові різниці рахуються від офіційного курсу, але навіть до останніх змін ніхто за ним валюту не купував.
Наше рішення про розблокування курсів безготівкових операцій громадян за кордоном створило однакові умови для українців, які вимушено перебувають за кордоном та для тих, хто залишився в країні. За нашими розрахунками, середній обсяг безготівкових розрахунків за товари та послуги за українськими картками у квітні становила близько $125 на одну особу. Тобто для звичайного українця певне зростання курсу операцій не створить значних незручностей.
Я бачив у мережі побоювання, що банки піднімуть курси до необґрунтовано високих рівнів. Але ми розуміємо, що так вони зробити не зможуть, адже є конкуренція за клієнтів. Як наслідок, ключові гравці, якщо і підняли курси для операцій громадян за кордоном, то незначно.
Ми не вважаємо за доцільне зараз витрачати дефіцитні міжнародні резерви для впливу на ситуацію на готівковому ринку. Валюту на ньому купують для задоволення не критичних потреб на відміну від безготівкового сегменту.
Війна триває. Щоб фінансова система працювала і надалі важливо розділяти критичні та некритичні потреби. Втрата чи значне зниження резервів призведе до незворотних наслідків: панічного виведення капіталу і значного тиску на курс гривні без можливості його згладити.
До введення обмежень знайти готівкову валюту у банках було не так просто, хоча й за статистикою Нацбанку дефіциту готівки у системі немає. Чи є умови для того, щоб вона зʼявилася зараз?
Існують умови продажу банками готівкової валюти населенню: починаючи з 13 квітня 2022 року банки можуть продати стільки валюти, скільки купили. До 21 травня, коли ми відпустили курс продажу готівкової валюти, вони були обмежені у ціноутворенні і не могли встановлювати курс, що більш ніж на 10% відхиляється від офіційного. Фактично це робило їх неконкурентоспроможними порівняно з нелегальними обмінниками, які ставили суттєво вищий курс на прийом валюти. Зараз ця невідповідність зникне.
Скільки зараз населення продає та купує валюти на місяць?
На безготівковому сегменті населення лише продає валюту. Купівля дозволена за рідкими виключеннями – лікування, навчання, волонтерські закупівлі, виплата аліментів. Обсяг операцій на ринку – $10-12 млн в середньому за день. У готівковому сегменті банки мають змогу і купувати, і продавати валюту населенню. Обсяг операцій становить в середньому $4-5 млн на день.
За яких умов НБУ може відмінити обмеження для банків, яке дозволяє продавати валюту за принципом «скільки купив-стільки продав»?
НБУ може розглядати це питання лише у комплексі із поступовим дозволом на купівлю валюти на безготівковому ринку під некритичні потреби. Для цього мають скластися відповідні умови, щоб мінімізувати тиск на ринок. Й подивимося спочатку, як ринок відреагує на вільне курсоутворення у роздробі.
Нещодавно НБУ ввів обмеження за «квазі-кеш» операціями. Якими були обсяги відтоку капіталу через цей канал?
За нашими оцінками, у квітні обсяг операцій «квазі-кеш» з гривневих та валютних карток українців сягав 10,3 млрд грн. За 20 днів травня – 0,8 млрд грн. Зараз операції «квазі-кеш» можна здійснювати лише через валютні картки. Звідси і різниця.
«Плаваючий курс не є самоціллю»
Чи варто очікувати, що наступним кроком Нацбанку може бути відмова від жорсткої фіксації курсів міжбанку за формулою «офіційний курс +1%» чи принаймні розширення цього коридору?
Поки тримаємо все так, як є. Фіксований курс допомагає стримувати темпи зростання цін та задовольняти потреби економіки, яка повільно приходить до тями. Далі будемо слідкувати за ситуацією на ринку.
Якщо складати умовний ренкінг факторів росту готівкового курсу у другій половині травня, на яке місце ви б помістили заяву голови НБУ Кирила Шевченка про можливу відмову від фіксації курсу ще до припинення військового стану?
Насправді ця фраза була вирвана з контексту. У тому інтервʼю йшлося про те, що НБУ готовий розглянути відмову від фіксації курсу за настання низки умов, зокрема – зниження невизначеності, повʼязаної з воєнними діями. Це означає припинення гарячої фази війни. Інші передумови – стабілізація валютних надходжень та покращення ситуації на фінансовому ринку.
Загалом, зрозуміло, що у довгостроковому періоді фіксований курс має більше недоліків – це створює економічні дисбаланси, знижує конкурентоспроможність наших виробників. При цьому сам по собі плаваючий курс не є самоціллю, він виступає засобом досягнення макрофінансової стабільності. У коротшій перспективі фіксація вирішує кілька важливих для держави завдань: запобігає паніці, захищає від знецінення гривневі заощадження, здешевлює вартість критичного імпорту. Тому в поточних умовах фіксований курс є необхідним заходом.
Фіксований курс допомагає стримувати темпи зростання цін
Чи розглядає НБУ вже зараз варіант з підвищенням рівня фіксованого курсу?
Ми поки не обговорюємо це питання. Працюємо у межах наявного курсу.
«Допомогу від США бюджет почне отримувати у червні»
Скільки коштів з резервів НБУ вже витратив на підтримку гривні?
У березні-квітні відʼємне сальдо інтервенцій НБУ становило майже $4 млрд. При цьому резерви скоротилися всього на 2,2% або $600 млн. Причина такої різниці – міжнародна допомога. У березні Україна отримала $3,2 млрд, у квітні – $1,6 млрд, у травні – $1,4 млрд.
Минулого тижня прозвучало кілька анонсів про масштабну допомогу на десятки мільярдів доларів Україні від США, країн G7 та Євросоюзу. Чи є у НБУ розуміння коли та з якою ритмічністю Україна отримає ці кошти?
Більше $8 млрд – підтримка держбюджету в межах пакету допомоги від США на $40 млрд. Думаю, ми почнемо отримувати ці кошти вже у червні, швидше за все частинами. Також Мінфін активно працює з Єврокомісією для того, щоб якомога швидше отримати перші транші із анонсованих € 9 млрд в межах програми макрофінансової допомоги. Також з низкою країн ведуться активні перемовини щодо отримання кредитів і гарантій на двосторонній основі.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
