Кабінет міністрів 17 травня заявив, що відмовляється від держрегулювання цін на пальне – рішення має ліквідувати гострий дефіцит і черги на заправках. Це спрацює?
«Наша мета – дати можливість всім операторам завезти достатньо ресурсу, щоб наповнити ринок», – пояснила рішення уряду перша віцепрем’єрка, міністерка економіки Юлія Свириденко на брифінгу 18 травня.
Відтепер мережі АЗС можуть самостійно встановлювати ціни на пальне. Уряд розраховує, що вартість дизпалива не перевищуватиме 58 грн, а бензину – 52 грн. До всіх операторів, які вийдуть за межі коридору, за словами Свириденко, буде застосовано санкції, але повертатись до держрегулювання не збирається.
У визначенні граничного рівня цін уряд орієнтується на гуртовий ринок, говорить Свириденко. За даними консалтингової компанії «Нафторинок», гуртові ціни 18 травня вже перевищують новий роздрібний орієнтир і становлять 62–65 грн/л – для дизеля і 55 грн/л – для бензину.
Введення нерегульованих цін запропонували самі мережі АЗС, говорить Свириденко. За словами керівника однієї з великих мереж, оператори ринку надали уряду кілька варіантів вирішення проблеми дефіциту, серед яких Кабмін обрав саме відміну держрегулювання. Прийняття саме такої опції стало несподіванкою для мереж АЗС, каже аналітик «Нафторинку» Олександр Сіренко. Які ще були варіанти вирішення паливної кризи на столі у Кабміна – невідомо.
Чи зникне дефіцит?
Великі мережі АЗС, такі як ОККО, WOG, UPG, відмовились офіційно коментувати відміну держрегулювання, посилаючись на воєнні ризики.
Втім позиція щодо скасування лімітів у найбільших гравців не збігається. Такий висновок можна зробити, якщо прочитати стенограму засідання парламентського Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, яке відбулась16 травня. Так, віцепрезидент ОККО Юрій Кучабський зазначив, що таке рішення не допоможе збільшити поставки. «Державне регулювання цін жодним чином не стримує поставки в Україну, – каже Кучабський. – Формула визначення граничної ціни не заважає імпортувати нафтопродукти».
Інфографіка: консалтингова компанія «Нафторинок»
Додаткові 10–15 грн до діючої ціни не вирішать питання наявності пального на АЗС, погоджується Сіренко. За даними, які він наводить у графіку, мережі мають можливість заробляти, імпортуючи пальне, а у разі скасування граничних цін збільшиться маржа імпортерів. Вісім з десяти найбільших імпортерів, за його даними, мають власні мережі АЗС.
Керівник однієї з найбільших мереж заочно апелює Сіренко: «Спробуйте купити зараз в Європі 95-й бензин дешевше 40 грн. Там теж вже є дефіцит. Посередники ставлять надбавку $150–250 на тонні. А паливо ще треба довезти».
Головна проблема, за словами Кучабського, не в ціні, а в логістичних складнощах доставки пального в Україну. «Дефіцит буде, поки не будуть напрацьовані додаткові маршрути постачання, не будуть побудовані нафтобази вздовж кордону з ЄС», – погоджується маркетинг-директор мережі автозаправок «БРСМ-Нафта» Олександр Мельничук.
Причини дефіциту палива
(натисніть «читати більше»)
З початку війни паливний ринок опинився в скрутному становищі. Україна імпортує 70% нафтопродуктів, що споживаються в країні, – всього до 10 млн т бензинів, дизеля та автогазу. Постачання йшло переважно з Росії, Білорусі та морем. Зараз ці канали заблоковані російськими військовими кораблями.
Тепер імпортні нафтопродукти завозять через західний кордон бензовозами та залізничними цистернами. Раніше, за наявності дешевої доставки морем, цей канал майже не використовувався. Щоб компенсувати нафтотрейдерам збільшені логістичні витрати, Верховна Рада у середині березня скасувала акциз на нафтопродукти та знизила ПДВ для палива з 20% до 7%.
Окрім цього, російські ракети знищили близько 15 українських нафтобаз, за оцінкою Андрія Геруса, голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Також через військові дії зупинилися Кременчуцький та Шебелинський НПЗ, які покривали близько 50% споживання бензину в країні.
У березні – квітні 2022 року добовий обсяг ввезення палива з ЄС зріс утричі, до 12 000 т на добу, за даними Мінекономіки. Імпорт продовжує зростати і далі. «Ми маємо домовленості, що на 30% буде збільшено обсяг постачання з Румунії і в 3–4 рази – з Польщі», – каже Кучабський.
Додаткові обсяги, за його даними, йдуть через Словаччину та Угорщину. «Якщо поставки за цими напрямками спрацюють добре, то ми розрулимо ситуацію до кінця травня», – каже він.
Якщо ж ні, то відміна держрегулювання може призвести до зростання цін, а дефіцит залишиться, каже Неля Привалова, голова Нафтогазової асоціації України, під час засідання Комітету. «З постачаннями стане трохи легше, – додає вона. – Але якщо б це було зроблено на початку квітня, то ми б мали кращу ситуацію».
У керівництва WOG на Комітеті була інша позиція. Комерційний директор WOG Михайло Романів казав, що відміна регулювання цін дозволить його мережі наростити імпорт. Мережі АЗС часто купували нафтопродукти в Європі по спотових контрактах, ціни за якими були вже вищими за граничну вартість в Україні. «Через це не імпортували весь доступний на зовнішньому ринку паливний ресурс», – каже Романів.
Оператори дійсно іноді відмовлялись від імпорту пального, бо його ціна не потрапляла під держрегулювання, погоджується Свириденко. Тепер цієї проблеми не буде. «Для України зараз важливо не тільки покрити споживання, а й зробити запас пального», – каже вона.
Уряд прогнозує суттєве зростання попиту в ЄС через можливе ембарго на російські енергоресурси з боку Євросоюзу, що може зменшити об’єм доступного ресурсу для України на цьому ринку. «Нормальні запаси палива для оператора АЗС – це 15 днів, а зараз 5–6 днів і нижче», – каже вона. Співрозмовник з великої компанії каже, що європейські гравці вже готуються до ембарго і роблять запаси пального.
Що буде з цінами
Станом на 18 травня великі мережі АЗС залишились у межах граничних цін, за даними Консалтингової групи А-95, пише minfin. Наприклад, ОККО и WOG продають бензин по 39,86 грн/л, дизель – по 42,31 грн/л. Стрімкого зростання цін після відміни держрегулювання у великих мережах не буде, прогнозує Олександр Сіренко, аналітик «Нафторинку». «Вони і зараз мають заробіток, – каже він. – Можлива тільки невелика корекція через зміни цін на нафту». Втім він також прогнозує, що малі мережі, які зараз продають паливо дорожче 60 грн за літр, не підуть на зниження, оскільки вартість гуртових цін вище 55 грн/л.
Сергій Куюн, директор Консалтингової групи «А-95», прогнозує зростання цін на бензин до 55-60 грн/л, дизелю – до 60-65 грн/л. Втім, великі мережі, за його словами, можуть певний час залишатись в коридорі, який зазначив уряд. «Все буде залежати від того, як себе поведуть люди: збільшиться попит – будуть зростати ціни», – каже він.
Головна мета – збити ажіотаж
Скасування держрегулювання може вирішити ще одне важливе питання – збити ажіотажний попит за рахунок високих цін, каже Кучабський. ОККО, за його словами, зараз продає більше пального, ніж до війни. «У нас хочуть заправитись вдвічі більше клієнтів, – каже він. – Ми просто не встигаємо наповнювати АЗС».
Ситуація з пальним на WOG покращилась, і компанія збільшила обмеження з 10 до 20 літрів на одну машину. «Але ажіотаж не збивається, люди заправляють каністри, якщо бак вже повний», – каже Романів. Кучабський і Романів сподіваються, що зростання ціни пального зможе зменшити попит і це дасть час налагодити поставки.
Сіренко сумнівається, що попит впаде. «Зараз важлива не ціна, а наявність пального, – каже він. – Аграрії вже починають запасатися під збиральну кампанію і купують пальне по 70 грн». За його прогнозом, дефіцит може тривати до кінця року, коли закінчиться збиральна кампанія. Аграрії її починають з другої половини літа. «Задовольнити на 100% попит поки неможливо, хіба що розблокують постачання морем», – каже він.
Керівник великої компанії знов з ним не згоден. «До війни через західний кордон заходило 2000–3000 т на день, зараз – 14 000. Ми за два місяці збільшили обсяги в 6–7 разів. Залишилось подвоїти цифру – і про дефіцит забудуть. Ми це зробимо, дайте трохи часу».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
