Пожежники намагаються загасити вогонь після того, як російські керовані ракети вразили нафтобазу у Львові 27 березня 2022 року. /Getty Images
Категорія
Картина дня
Дата

Російські війська масово бомбардують нафтобази. Що робить Україна, щоб у фермерів, військових та населення було пальне

4 хв читання

Пожежники намагаються загасити вогонь після того, як російські керовані ракети вразили нафтобазу у Львові 27 березня 2022 року. Фото Getty Images

Росія завдає ракетних ударів по великих українських нафтобазах, нарощуючи шкоду критичній інфраструктурі. Окупанти намагаються відрізати від постачання пального українську армію, аграріїв, які готуються до посівної, а також спровокувати дефіцит на АЗС. Як держава та бізнес протистоять агресору на паливному ринку

🎬 YouTube-проєкт Forbes Next про майбутніх зірок українського бізнесу. Новий випуск про бренд Shemax, який заробляє понад 100 млн на пилососах для пилу від нігтів👉 Дивіться за цим лінком

«Ми думали, що коронакриза – величезний виклик для наших АЗС, – каже маркетинг-директор мережі автозаправок «БРСМ-Нафта» Олександр Мельничук. – Тепер розуміємо, що це наче застуда проти того, що відбувається».

З початку війни «БРСМ-Нафта» Андрія Біби втратила 22 АЗК – майже 10% мережі. Компанія не контролює велике газове нафтосховище об'ємом 8000 м куб. на кордоні з Росією у Гатищі Харківської області. Мельничук оцінює збитки від руйнування п'яти АЗС внаслідок російських обстрілів приблизно у $5 млн. Він не береться підрахувати загальні збитки, отримані за час після повномасштабного вторгнення армії РФ.

Втрата активів – лише частина проблем, із якими зіткнулися українські нафтовики. Основний біль голови – брак нафтопродуктів і складнощі з їх доставкою. «Працюємо не більше ніж на 25% можливостей, – каже Мельничук. – Запаси палива вичерпуються». Схожа ситуація, за його словами, й у інших операторів. Найбільші роздрібні мережі, такі як WOG, Окко, KLO та Socar, відмовилися коментувати для Forbes цю тему. Компанії не хочуть привертати до себе увагу через можливі атаки.

Європа замість Росії

Причина дефіциту – припинення поставок із Росії та Білорусі. У 2021 році ці країни, за даними консалтингової компанії «А-95», постачали 62% дизпалива та 50% бензину на український ринок. Ще по 10% імпортували з Литви та морем. «Сумарно це 100% імпорту, – каже Мельничук, – тепер його – нуль».

Скоротили поле для маневру у пошуку альтернативи удари російських ракет по паливній інфраструктурі. Лише у 20-х числах березня під обстріл потрапило кілька великих нафтобаз у Львові, Київській, Волинській та Рівненській областях.

«Єдине джерело тепер – Європа», – говорить гендиректор «А-95» Сергій Куюн. Останні помітні поставки звідти були 2016 року, тому інфраструктура не готова до різкої зміни. У Європі та Україні різна ширина колії. Доставлені залізницею нафтопродукти потрібно буде переливати в інші цистерни або міняти вагонні візки – це додатковий час та витрати.

«Багато переходів поросли травою, — говорить Куюн. – Але вже пішли перші поставки, можна говорити, що іржа сходить із рейок». Інфраструктура на західних кордонах може перевалити потрібні Україні обсяги, а «Укрзалізниця» (УЗ) доставити залізницею в точки призначення, каже голова правління УЗ Олександр Камишин, 37.

Getty Images

Пожежники намагаються загасити вогонь після того, як російські керовані ракети вразили нафтобазу у Львові 27 березня 2022 року Фото Getty Images

Скільки треба замістити? Україна споживає близько 4,5 млн т нафтопродуктів на рік. Через війну попит скоротився приблизно на 50%, підрахував Куюн.

Поки на західних кордонах облаштовується інфраструктура, оператори бронюють невеликі автомобільні партії у Польщі, Угорщині, Румунії та інших країнах ЄС. «Намагаємося купити обсяг на європейських заводах, але поки що мало хто готовий продавати, оскільки не були орієнтовані на такий великий експорт», – каже Мельничук. Багато хто боїться доставляти в Україну, де продовжуються бойові дії. «Банально нема кому розвозити, – додає Мельничук. – У нас близько 70 бензо- та газовозів, і половина з них – без водіїв».

Ще одна причина – зростання цін на нафту. На тлі санкцій та війни в Україні Європа почала активно відмовлятися від російської нафти – одного з найбільших джерел енергоносіїв. Унаслідок цього з початку повномасштабного вторгнення барель нафти Brent подорожчав на 40%, до $140, на піку на початку березня.

Трейдери скористалися ажіотажем та збільшують страхові ризики. «Бачимо рекордні ціни з преміями до $400 на тонні, водночас сам продукт коштує $1000», – говорить Куюн. Оптова ціна, за словами Мельничука, зросла щонайменше на 30%.

В результаті, вартість палива на українських АЗС у першій декаді березня перевалила за 40 грн/л, водночас роздрібні ціни не покривали собівартість. «Виник ризик, що паливо просто зникне, просто перестануть привозити», – каже Куюн.

Антикризові заходи

15 березня Верховна Рада підтримала ініціативу Кабміну – відмінено акциз на нафтопродукти, ПДВ знизили до 7%. Ще змінили довоєнну формулу держрегулювання, через яку доставка з Європи була нерентабельною. Це знизило ціни на бензин та дизель приблизно на 25%, або 4–7 грн/л – до 33–36 грн/л. Ціни у такому коридорі збережуться протягом найближчого тижня, підрахував аналітик Upeco Олександр Сіренко.

Вже 19 березня за новими правилами постачання (зі зниженим ПДВ та без акцизу) в Україну заїхала перша тисяча тонн нафтопродуктів, заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

«Шлях одного бензовозу зі Львова до Литви і назад триває п'ять днів, – каже Куюн. – Дорого, довго, але іншим і не міг бути початок переорієнтації паливного ринку зі Сходу на Захід».

Getty Images

Згоріла нафтобаза у Львові Фото Getty Images

«Надалі будемо купувати і доставляти паливо в ручному режимі, – каже Мельничук. – Не буде як раніше, коли танкер розвантажили у порту і кожна мережа спокійно везе по 40–60 цистерн щомісяця».

Сіренко каже, що передумов для паніки немає. «Ажіотаж у світі тримається на позначці 110–120 $/бар, тому ціни будуть стабільними», – прогнозує він. Останніми днями деякі оператори почали збільшувати ліміти відпуску палива в один бак, які були введені в перші дні війни. Деякі мережі зняли обмеження на заправку. «Це показник відсутності великого ажіотажу та стабілізації», – каже Сіренко.

Посівна за планом

З квітня розпочинаються масові весняно-польові роботи. Дизпаливо у великих обсягах знадобиться не лише автомобілістам та армії, а й аграріям.

Чи є ризик зриву? Готовність аграріїв для проведення польових робіт на рівні 40% вважає ексголова держслужби України з питань безпеки харчових продуктів. «На старт посівної компанії практично всі мають паливо. Для повноцінного посівного та захисту рослин потрібне додаткове паливо», – каже гендиректор аграрної компанії «Гермес-Трейдінг» Юрій Скичко.

«Аграрії закуповують усе необхідне для посівної заздалегідь. Це стосується й пального, – каже виконавчий директор УЗА Сергій Іващенко. – Наразі ускладнена логістика щодо доставки палива до окупованих районів країни, але загалом для продовольчої безпеки України це не критично».

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд