Російська армія справді просувається до кордонів Донецької та Луганської областей, але це просування відбувається вкрай повільно і про «нищівний удар» не йдеться, стверджує військовий аналітик і професор стратегічних досліджень Сент-Ендрюського університету в Шотландії Філліпс О'Браєн.
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Починаючи з кінця травня до публічного простору потрапляє дедалі більше повідомлень про те, що ситуація на фронті стає тривожною для України. Міжнародні ЗМІ говорять про можливий серйозний прорив російської армії на Донбасі.
Володимир Зеленський називає обстановку вкрай тяжкою. «Бахмут, Попасна, Сєвєродонецьк – на цьому напрямку окупанти зосередили найбільшу активність. Вони влаштували там бійню і намагаються знищити все живе. Ніхто не руйнував Донбас так, як це роблять нині російські військові.
Запеклі бої точаться за Сєвєродонецьк, який, за словами керівника ВЦА Олександра Стрюка, перебуває у жорсткій обороні. Росія намагається оточити велике угруповання української армії у місті. На 2/3 периметра Сєвєродонецька вже перебуває російська армія, але місто не оточене, каже Стрюк. Схожа ситуація у Лисичанську. Щоб перервати постачання української армії, постійно обстрілюється «дорога життя» Бахмут – Лисичанськ.
При цьому військовий аналітик Філліпс ОʼБраєн упевнений, що про потужний прорив Росії на Донбасі говорити зарано. Вранці 27 травня він написав серію твітів, присвячених Україні.
Forbes вибрав головне.
Є дві різні оцінки ситуації, що склалася в битві за Донбас. Одна випливає з аналізу подій на найнижчому тактичному рівні. Інша охоплює ширшу перспективу. Ці оцінки дуже відрізняються.
Якщо судити з погляду дрібних тактичних змін, складається враження, що російська армія або вже здійснила великий прорив з району Попасної, або ось-ось його здійснить і замкне кільце навколо сєвєродонецького виступу.
Розмов про прорив безліч. Картину здебільшого описують так: через значну вогневу перевагу росіян українська оборона на межі краху, а то й уже впала.
Багато хто навіть почав звинувачувати мене в тому, що я не хочу визнавати, що росіяни здобули «велику перемогу».
Я продовжую наполягати, що прориву немає, а росіяни просуваються повільно, крок за кроком. Те саме говорить одне з анонімних джерел у Пентагоні.
Карта бойових дій на Донбасі за 21 травня від Інституту вивчення війни США
Карта бойових дій на Донбасі за 26 травня від Інституту вивчення війни США
Він описує те, що відбувається, саме такими ж словами, що і я. «Просування повільне, крок за кроком, на невеликі відстані, зі змінним успіхом. І у певному сенсі дедалі вповільнюється, бо міста й села, які насилу захоплює російська армія, стають дедалі меншими».
Прориву немає, українська оборона не впала. З погляду географії просто меншає територія, яка переходить із рук до рук.
Тепер погляньмо на ситуацію у ширшій перспективі. Атаки з району Попасної свідчать, що план Росії зайняти одразу великий шматок території провалився. Тепер росіяни намагаються захопити та утримати невелику ділянку. Ба більше, вони роблять це дуже повільно, а у деяких місцях стоять на місці.
Чи є у росіян просування? Безперечно. Але у найкращому разі на 15 км, максимум по 3 км на день. Пентагон дуже правильно описує ситуацію: «Росіяни у перші дні війни намагалися відрізати всю східну частину країни, перебуваючи на трьох осях – від Києва, вгору з півдня від Криму, а потім втиснувшись зі сходу. Це не спрацювало, тому Росія почала намагатися відрізати весь Донбас, вийшовши на південь із Харкова та на північ із Маріуполя.
Вони не досягли великого прогресу. Нині це спроба віджати східні угруповання українських сил, які переважно розташовані між Сєвєродонецьком аж до півночі Попасної. Це знову спроба оточення, але у набагато меншому географічному масштабі, ніж планувала Росія».
Це узгоджується із сьогоднішнім ранковим зведенням Генштабу ЗСУ. Вчора, 26 травня, інтенсивність боїв різко знизилася: на донецькому та луганському напрямках противник втратив один танк, пʼять бойових броньованих машин та пʼять артилерійських систем.
Такі відносно невеликі втрати у росіян можна трактувати як те, що українська оборона ослабла і ось-ось звалиться. Або як те, що бойові дії в цьому районі розвиваються, як і раніше: поступово та повільно.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
