Український Preply тепер коштує кількасот мільйонів доларів. Як компанія переживає війну та на що витратить $50 млн інвестицій – розповідає CEO Кирило Бігай

Preply давно живе на дві домівки – має офіси в рідному Києві та іспанській Барселоні. Під час війни це стало неабиякою перевагою для бізнесу. Доки засновники евакуювали рідних з-під обстрілів, міжнародна команда рятувала українських співробітників.

Скільки в рамках нового раунду інвестицій коштує бізнес – фаундери не розголошують. Більше $200 млн, стверджує співзасновник та CEO Кирило Бігай, 35, інвестори цінують невпинне зростання.

Про те, як компанія впоралась із пʼятьма місяцями війни та на що стартап витратить ще $50 млн, Forbes поговорив зі співзасновником Preply Кирилом Бігаєм. Інтервʼю скорочено і відредаговано для ясності.

Згадайте, де ви були та що робили зранку 24 лютого?

Прокинувся о шостій ранку вдома у Барселоні. Мої батьки та сестра вже різними машинами їхали з Києва на середній захід України, до родичів.

Що принципово змінилося для бізнесу Preply через повномасштабну російську агресію?

Принципово – небагато. Ми хотіли виходити на зарубіжні ринки ще на початку 2013 року і, коли почалася Революція гідності, повністю сфокусувалися на цьому.

З 24 лютого в Україні виторг впав на 70%. Ми долучилися до економічних санкцій проти Російської Федерації й повністю пішли з російського ринку. Репетитори, що перебувають у РФ, незалежно від національності не можуть реєструватися і заробляти на Preply.

Бізнес глобально не постраждав. Російський ринок становив не більше 5% доходу.

Як зараз працює київський офіс?

Ми були в набагато кращій позиції, ніж безліч інших українських бізнесів. Більша частина команди вже була за межами України. У нас близько 450 людей, і лише третина працювала у київському офісі. Там були не лише українці – близько 30–40 іноземців. Багато з них дуже молоді. Дехто з них не знав, що робити, а ми намагалися допомогти кожному. Понад 60 співробітників залишили територію України.

Тобто в Україні лишилося менше 100 людей?

Приблизно 90, або і менше.

Ми дуже міжнародна організація – у команді близько 60 різних національностей. У лідерській команді немає українців, окрім мене та Дмитра (Волошина – співзасновника Preply. – Forbes). Решта – американка, бельгійка, британець, француз, італієць і шотландець.

Такий склад команди дуже допоміг. У перші дні війни засновники мали багато турбот поза бізнесом. Я евакуював батьків та сестру, мої брати воюють на сході. У Дмитра теж є рідні в Україні. Ми мали про що турбуватися. 

Іноземні колеги теж переживали, але для них це було менш персонально. Вони продемонстрували дуже велику стійкість, співчуття і наполегливість. Ми організували команду з десятьох осіб, яка працювала 24/7, щоб допомогти кожному співробітнику українського офісу: організували евакуацію, хоча у перші дні було важко знайти транспорт; виплатили одноразову фінансову допомогу і зарплати наперед; перших два місяці оплачували співробітникам житло в Україні та за кордоном; забезпечували сервісом психологічої допомоги.

З якими фінансовими результатами Preply закінчив 2021 рік?

Ми приватна компанія, тому всіма цифрами не можу ділитися. У 2021 році ми зросли у тризначних відсотках.

Скільки наразі студентів на платформі? У пресрелізі про нові інвестиції ви писали, що «більше, ніж в університетах Ліги плюща», тобто понад 147 000. Проте чи більше, ніж жителів Івано-Франківська – 260 000 на початок 2022-го?

Дивлячись як рахувати. Це сотні тисяч студентів. Гадаю, масштаб бізнесу зрозумілий – за кількістю студентів наша платформа вже перевищує всі університети Ліги плюща. Їх набагато більше, ніж в усіх університетах України разом.

Це показує, яких розмірів ми змогли досягти за п’ять років. Зараз ми – найбільша у світі компанія із онлайн-репетиторства мов за кількістю учнів.

Навесні 2021-го ви повідомляли про 40 000 репетиторів на платформі, тепер – 32 000. Чому поменшало вчителів?

Мені здається, річ у тім, як ми рахували 40 000. Може бути, що одна цифра – це кількість активних репетиторів за цілий рік, а інша – за останній квартал. 32 000 – якраз активні викладачі за останній квартал.

Тобто репетиторів не поменшало?

Падіння не було. Ми почали більше фокусуватися на якості репетиторів. Має бути баланс між кількістю учнів у різних локаціях та кількістю релевантних репетиторів.

Наприклад, у нас є учні в Нью-Йорку, які хочуть вчити французьку мову о 20:00. Для них має бути певна кількість доступних у цей час учителів французької. Тому кількість – відносний показник. Ми можемо досягти 100 000 репетиторів, але не дати потрібного користувацького досвіду клієнтам.

У яких регіонах нині найбільше репетиторів?

У Західній Європі та Північній Америці. Це наші фокус-ринки.

Скільки репетиторів з України на платформі?

З початку лютого кiлькість репетиторів з України збільшилася на 25% і сягає 1000 викладачів у червні. Вони дуже активні, залежно від кількості учнів та ціни урока отримують $500–1500 на місяць.

На що вам потрібні $50 млн?

Щоб збільшувати частку у Західній Європі та Північній Америці – США й Канаді. Найбільші для нас європейські ринки – Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Польща. 

Це все дуже великі ринки. Ми хочемо стати там помітнішим гравцем, і роботи ще багато. Працюватимемо над цим наступних п’ять років. До того ж дедалі більше людей переключаються на онлайн-вивчення мов з офлайну. Гадаю, за три-чотири роки більшість людей у світі вивчатимуть мову в онлайн-класах або з онлайн-репетиторами. Сьогодні таких десь 20%.

По-друге, виділяємо гроші, щоб продовжити поліпшувати платформу. Один з фокусів на наступний рік – покращити алгоритм співпадіння репетиторів та студентів.

Він базується на величезній кількості факторів: предмет, часова зона, кількість доступних слотів для занять у календарі, ціна тощо. Студент із Нью-Йорка може дозволити собі репетиторів за $50, а з Бразилії – за $10.

Важлива й друга мова викладача. Якщо я починаю вчити іспанську, мені потрібен хтось, хто може пояснити мені цю мову українською або англійською, які я знаю.

За якою оцінкою компанія підняла останній раунд?

Не розголошуємо. Це був хороший раунд. Preply стабільно зростає від самого початку існування – інвестори це цінують.

Навесні 2021-го Forbes оцінював вашу компанію у $130–200 млн. Цей діапазон досі релевантний?

Не дуже релевантний, у бік збільшення. У цьому раунді оцінка була набагато більшою за попередній раунд.

Що змінилося у ставленні міжнародних інвесторів із початком війни? Чи з’явилися перестороги щодо компаній з України?

Треба дивитися правді у вічі. Ризиковано інвестувати в компанію, де всі співробітники перебувають в Україні.

Якщо ми хочемо залучити інвестиції у майбутньому, треба зменшувати ці ризики. Вибір – бутстрепити бізнес без інвесторів чи будувати привабливу для них компанію, яка продовжувала б розвивати українську економіку.

З цієї точки зору дуже важливо будувати компанії з двома офісами: один – міжнародний, інший – в Україні.

Що це дасть?

Українським компаніям треба якнайшвидше відкривати закордонні офіси, адже середній рівень іноземних спеціалістів на сьогодні вищий. Екосистеми Великої Британії, Німеччини, США – сильніші.

Не думаю, що в нас дуже багато senior-level-таланту. Великим компаніям досить складно знайти людей, починаючи із рівня директора, віцепрезидента, топменеджменту в Україні.

Це стосується інженерів також. Рівень інженерії в Україні досить хороший, але буде перебільшенням сказати, що він кращий, ніж у Лондоні. До Лондона, Нью-Йорка чи Сан-Франциско приїздять найкращі інженери з усіх куточків світу.

Найкраще наймати senior-співробітників для міжнародного офісу у найсильніших екосистемах: Берліні, Амстердамі, Лондоні, Нью-Йорку, Сан-Франциско. Париж також сильна екосистема, але вона ще досить закрита.

Закордонний офіс Preply, до слова, у Барселоні.

У нас своя історія про Барселону. Нам вдалося зібрати тут дуже сильні таланти – понад 50% співробітників релокували із інших міст Європи, США, Латинської Америки. Перевозити людей не так легко, як бути в багатій талантами екосистемі.

Мати другий міжнародний офіс важливо для розвитку українських талантів, щоб вони дивилися, як працюють ті чи інші речі за кордоном, брали їхні найкращі практики і зростали. Також міжнародний офіс допомагає швидше зробити компанію орієнтованою на експорт або на зарубіжні ринки.

Надзвичайно важливо постійно покращувати рівень англійської. У Сінгапурі це офіційна мова. У Нідерландах та Швеції люди дивляться англомовне телебачення і змалечку розуміють мову. Звичайно, робити бізнес із такими країнами значно простіше. Запрошувати таланти теж набагато легше, тому що всі можуть розмовляти англійською.

Коли ми зростали, у якийсь момент вирішили спілкуватися лише англійською. Ми сказали, що не спілкуємось українською на офіційних зустрічах, не маємо офіційної документації українською мовою. І це допомогло під час відкриття зарубіжних офісів, адже всі розуміли одне одного. 

Я вважаю, що англійську мову треба зробити другою національною. Це допоможе розвивати і збагачувати українську культуру зарубіжним контентом, економіка стане набагато привабливішою і конкурентоспроможнішою. Ще більше українців отримають змогу професійного зростання через онлайн-освіту і комфортно почуватимуться у глобальному світі. Україна може стати економічним тигром Европи, і англійська мова – дуже важливий елемент.