Котел і катастрофа, чи тактичний відступ. Що відбувається у битві за Донбас. Пояснює військовий кореспондент Ілля Пономаренко /Фото Getty Images
Категорія
Картина дня
Дата

Котел і катастрофа, чи тактичний відступ. Що відбувається у битві за Донбас. Пояснює військовий кореспондент Ілля Пономаренко

Зруйнований міст, що з'єднує Лисичанськ та Сєвєродонецьк. Фото Getty Images

Битва за Донбас, найбільша в Європі з часів Другої світової, точиться ось вже понад 40 днів. І все ж, попри невимовну жорстокість і великі руйнування остаточного результату на горизонті не видно. Після тижнів без просувань Росія досягла важливого прогресу і підвела Україну до межі великої катастрофи

Дії українцських військ змусили росіян вступити в надзвичайно криваві і виснажливі міські бої у Сєвєродонецьку. Тактичний успіх росіян біля Попасної наприкінці травня справді змушує хвилюватися. Росії вдалося посилити свої підрозділи морської піхоти, а також 57-му мотострілецьку бригаду і «вагнерівців», прорвати оборону українців і пройти Попасну.

Далі був небезпечний ривок до траси Бахмут-Лисичанськ, яка зʼєднує метрополійну частину Сєвєродонецька із українською частиною Донецької області.

Росіянам вдалося окупувати території на захід від траси, особливого успіху вони досягли біля Васильківки. Тут вони опинилися за крок від того, щоб відрізати лінію сполучення, яка є вкрай важливою для українських сил у Сєвєродонецьку.

Після того, як Росії тижнями не вдавалося похвалитися хоча б якимись новими перемогами на Донбасі, такі успіхи – це дуже небезпечний розвиток подій. Російська перевага в живій силі, важкому озброєнні і підтримці з повітря завдає Україні значних проблем.

Північна вісь не менш небезпечна: після жахливих бомбардувань 23-го і 24-го травня Росія змусила українські підрозділи, зокрема 79-ту повітряно-десантну бригаду, відступити від Лиману 26-го травня. Так росіяни підступилися до берега Сіверського Донцю неподалік Словʼянська.

Попередні спроби Росії форсувати річку і просунутися далі на південь вже зазнали легендарних провалів. Так, біля Білогорівки в середині травня українська артилерія знищила дві російські БТГ.

Та після захоплення Лиману Росія впритул наблизилася до захоплення майже усього північного берега Сіверського Донця.

Загроза того, що Росія створить сєвєродонецький «котел» двома випадами, замкнувши його біля Сіверську, ніколи не була такою реальною. Близько 10 000 українських солдатів регулярної армії, найпотужніші підрозділи, які захищають цю територію, могли опинитися у пастці, відрізані від неокупованої України, і цілком можливо виснажені та знищені.

Це стало б великою політичною і військовою проблемою для України. А ще це ймовірно завдало б удару по моральному духу нації, особливо після нещодавньої драми на «Азовсталі».

Та попри песимістичні прогнози в медіапросторі українське командування вирішило підсилити сєвєродонецький гарнізон і боротися далі, а не відступати, щоб уникнути можливої катастрофи.

Наприкінці травня відбулося поповнення 31-ї і 80-ї повітряно-десантних бригад, а також 128-ї гірсько-штурмової бригади; їх відправили допомогти знизити шалений тиск російських сил.

Котел і катастрофа, чи тактичний відступ. Що відбувається у битві за Донбас. Пояснює військовий кореспондент Ілля Пономаренко /Фото 1

Карта: Американський аналітичний центр «Інститут вивчення війни»

29-30 травня ситуація дійсно дещо стабілізувалася. Швидке просування росіян біля траси Бахмут-Лисичанськ зупинено. Українським військовим вдалося відкинути росіян від дороги, але траса все ще знаходиться в зоні обстрілу росіян; втім трасою все ще можна користуватися.

Українська 30-та механізована бригада, яка нещодавно відступила від Світлодарська і розташувалася неподалік Бахмуту, також блокувала всі спроби росіян просунутися вперед. На півночі російським військам теж не вдалося перетнути річку і зустрітися з військами біля Попасної.

Контрнаступ українських військ у цьому районі приніс Україні контроль над Комишевахою і не дав росіянам оточити важливе місто Золоте.

Загалом, новий місяць обіцяє бути непростим для підконтрольних Україні територій в Луганській області. Попри це, українське командування, ніби, не вважає ситуацію безнадійною і далі планує виснажувати Росію у міських боях.

Котел ще не закрився. І росіянам все ще треба перейти річку і з боями пройти 20 кілометрів після цього, щоб утворити котел для українських сил.

Тут вже проблеми у Росії.

Український гарнізон не ізольований і через Сіверськ до нього надходить поповнення. Росії ж, за підтвердженнями багатьох спостерігачів, і далі ледь вдається зібрати якісні резерви, щоб відновити підрозділи після важких боїв.

Росія покинула спроби продовжити наступ на Ізюмі і в Запорізькій області, щоб взяти в широке кільце всі українські військові групи на Донбасі. Сєвєродонецьк – це нова підкоригована ціль російської «спецоперації».

Більше того, метрополійна частина Лисичанську розташована на підвищенні і відділена від Сєвєродонецьку великою промисловою зоною, що теж буде викликом для того, хто атакує.

Але, як не дивно, Кремль посилає свої сили в лобову атаку проти великого, укріпленого міста, яке ще навіть не ізольоване. Російські сили за підтримки колаборантів ЛНР і кадирівців увійшли на крайню східну частину міста (неподалік готелю «Мир» і центрального автовокзалу) – вони намагаються прорватися до центру силою.

Це дозволяє прогнозувати лише дуже складні і затяжні міські бої, в яких Росія завжди несе надзвичайно великі втрати – Попасна, Рубіжне і Маріуполь це довели.

Росія кидає майже всі сили заради виключно політичної мети – захопити останній куточок Луганської області і оголосити її «звільненою».

Якщо Росія в переможе в цій важкій і кривавій битві, це не принесе їй ніяких серйозних економічних чи військових переваг. Враховуючи стиль ведення війни Росії, Сєвєродонецьк, Лисичанськ і їхній промисловий комплекс зрівняють із землею під час вуличних боїв.

Якщо Росії вдасться захопити місто і пересунути лінію фронту далі на захід, це також розширить російські лінії постачання і ймовірно ускладнить проблеми із постачанням. Про це повідомила розвідка міністерства оборони Великої Британії 24-го травня.

Тоді постає наступне питання: чи зможе Росія підтримати ще більшу наступальну операцію в регіоні після перемоги, яка так дорого обійшлася?

«Росіяни розплачуються за свій поточний тактичний успіх, який не дає ніяких реальних операційних чи стратегічних переваг, на які вони розраховують», – сказали в Інституті вивчення війни 28-го травня.

«Коли Битва за Сєвєродонецьк закінчиться, незалежно від того, яка сторона займе місто, це ймовірно буде кульмінацією російської наступальної потужності на операційному і стратегічному рівнях. Це дасть можливість українцям знову розпочати активну контрнаступальну операцію, щоб відкинути Росію».

«Українські захисники вже нанесли жахливих втрат російським нападникам біля Сєвєродонецька. Москві не вдасться знайти велику кількість ефективних бійців, навіть якщо вона захопить Сєвєродонецьк, адже у битві за місто вона використовує своїх людей як витратний матеріал». 

Матеріали по темі