За місяць–два з України хочуть відновити пасажирські авіарейси. На перший погляд, це фантастика. Проте географічне розташування аеропорту Ужгород цьому сприяє. Чи можливо відкрити рейси до Закарпаття під час війни та хто може ними полетіти?
⚡️Ексклюзивно: спікер на форумі «Енергія бізнесу» – Деніел Єрґін, віце-голова S&P Global, письменник та лауреат Пулітцерівської премії. Він автор бестселерів про енергетику та світову економіку, зокрема «The Prize» і «The New Map». Вже 9 жовтня зустрінемося.
28 липня Закарпатська обласна рада збільшила статутний фонд аеропорту Ужгород на 26 млн грн. Про це повідомив голова облради Володимир Чубірко на своїй сторінці в Facebook. Кошти підуть на те, щоб закінчити реконструкцію аеропорту й отримати необхідні дозволи для його роботи. «Я впевнений, що за місяць–другий у нас полетять борти наших українських авіакомпаній, ті, які базуються сьогодні в Європі, в напрямку Відня, в напрямку, якщо потрібно, Праги, Мюнхена», – цитує онлайн-видання «Крила» Володимира Чубірка.
Аеропорт Ужгород знаходиться в комунальній власності Закарпатської обласної ради. В 2020 році виторг підприємства склав приблизно 1,7 млн грн.
Поновлення рейсів залежить не лише від обласної влади. Зараз заяви про відновлення роботи аеропорту – це не більше, ніж бажання та наміри, написав 1 серпня голова Закарпатської облдержадміністрації Віктор Микита. «Яким чином можуть полетіти рейси, якщо небо над територією всієї України закрите для цивільної авіації?» – задає риторичне запитання гендиректор авіакомпанії Windrose Володимир Каменчук.
Та все ж таки є можливості для поновлення роботи аеропорту. Можна забезпечити безпечні польоти під час війни, оскільки майже весь процес зльоту та посадки поблизу цього аеропорту здійснюється через повітряний простір сусідньої Словаччини, вважає ексголова Державіаслужби Денис Антонюк. Фактично літак перебуватиме в повітряному просторі України мінімально можливий час, пояснює він.
Як можна відкрити аеропорт? Спочатку військові мають забезпечити безпеку польотів, каже Денис Антонюк. Після цього вони мають про це повідомити Державіаслужбу, яка, у свою чергу, видасть необхідний дозвіл на те, що можна літати до аеропорту Ужгород, пояснює він.
Зараз відкриття аеропорту матиме, ймовірніше, політичне, ніж комерційне значення, вважає Антонюк. «Україні важливо показати світові, що, незважаючи на війну, у нас є аеропорт, який діє, що у нас є звʼязок із зовнішнім світом», – пояснює він.
Та не лише війна на заваді відновленню роботи аеропорту в Ужгороді. Для того щоб можна було відновити рейси, з цим мають ще погодитися власники літаків (зазвичай авіакомпанії беруть літаки в лізинг) і страхові компанії, які покривають можливі ризики. Їх мають задовольнити заходи із забезпечення безпеки, каже президент МАУ в 2004–2019 роках Юрій Мірошников. «Адже всі ризики для літака і пасажирів на землі залишаються», – додає він.
«Так, траса посадки та потім злету знаходиться в повітряному просторі Словаччини. А ось злітна смуга, перон і термінал – територія України, тому ми все одно маємо забезпечити безпеку літакам та пасажирам», – пояснює він. Ще перед війною страхові компанії припинили покривати військові ризики для перельотів в повітряному просторі Україні. Фактично це означало, що авіакомпаніям заборонено виконувати рейси до України.
Крім того, заважає те, що світлосигнальна система, злітна смуга та інші елементи інфраструктури не готові приймати регулярні рейси, повідомив голова Закарпатської ОДА Віктор Микита. Обласні чиновники можуть скористатися вимушеною паузою з польотами на користь розвитку летовища: завершити проєктні роботи, запустити будівництво нової пасажирської інфраструктури аеродрому, оновити обладнання смуги, радить засновник авіаційного проєкту SkyDoctor Кирило Новіков.
Якраз технічний стан смуги аеропорту може завадити йому приймати рейси навіть після закінчення війни. Смуга не може приймати найпоширеніші типи літаків Boeing 737 або Airbus А320, які перевозять по 180–200 пасажирів, каже Денис Антонюк. В аеропорту зможуть літати менші літаки, наприклад Embraer ERJ-145, який перевозить приблизно 50 пасажирів.
Але в такому випадку перевезення одного пасажира і, відповідно, ціна квитка буде в кілька разів вищою, ніж перевезення того ж пасажира з сусідніх словацьких чи угорських аеропортів, вважає Денис Антонюк. «Зараз немає економічного сенсу відкривати рейси до Ужгорода. Пасажирам дешевше доїхати до аеропорту того ж словацького Кошице, звідки вони зможуть полетіти за тими чи іншими напрямками», – вважає він.
Під час війни є сенс відкривати рейси з українського Ужгорода до сусідніх авіаційних хабів, наприклад, до Франкфурта-на-Майні або Стамбула, вважає Денис Антонюк. Цими рейсами могли б користуватися як українці, які мешкають у Німеччині, так і українці, які летять до України, наприклад, зі США з пересадкою в Німеччині.
Однак ці плюси одразу зникають, якщо рейси будуть затримуватися через повітряну тривогу. Наприклад, якщо в аеропорту Ужгород під час посадки буде оголошено повітряну тривогу, в результаті якої рейс до Франкфурта-на-Майні затримається на годину-дві, то з великою ймовірністю в пасажира «злетить» стикування в Німеччині на американський рейс, розповідає Денис Антонюк.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.