У 2021-му стартап із доставки свіжої риби Seadora отримав $1,5 млн виторгу, а подальшу роботу перекреслила війна. З 24 лютого київські склади закриті, продажі стоять, інвестиційний раунд на $3 млн зірвався. Засновник Андрій Дрогобицький у той час знаходився в Дубаї, куди збирався виводити Seadora. Тепер експансія йде за прискореним сценарієм. Що ловити українському стартапу в ОАЕ
Чим займається Seadora
Seadora – це запущена у 2019-му платформа для фішбукінгу. Клієнти замовляють свіжі морепродукти на сайті й отримують їх за два-три дні після вилову. Фішка у прямих контрактах із десятками рибалок з Ісландії, Норвегії, Шрі-Ланки. Вони ловлять рівно стільки риби, скільки замовили, а доставку без заморозки – літаками – бере на себе Seadora.
Дрогобицький раніше побудував один із найбільших українських онлайн-магазинів одягу LeBoutique, звідки пішов у 2018-му. Торгувати рибою виходило непогано – ковідний 2020-й стартап закінчив із ледве $250 000 виторгу, за даними Опендатабот. У 2021-му вийшли на $1,5 млн, каже Дрогобицький.
12 лютого він разом із двома топменеджерами стартапу полетів до Дубаю – багатий емірат хотіли зробити першим закордонним ринком. У Києві до цього часу набралося 10 000 постійних клієнтів. Середній чек – 1200 грн у високий сезон із жовтня до березня, 850 грн – у низький.
Проєкт із самого початку запускали під експансію до інших країн. Київ – не такий уже й великий ринок через низьку купівельну спроможність, каже керівний партнер фонду SMRK Андрій Довженко. Це перший і єдиний інвестор Seadora, фонд вклав $1,5 млн. На підкорення Дубаю стартап майже зібрав інвестиційний раунд на $3 млн.
Підписати угоду не встигли. Через напад Росії на Україну головний закордонний інвестор включив задню. Операції Seadora на паузі з 24 лютого. «Всю рибу, що знаходилася на складах, віддали ЗСУ», – каже Дрогобицький. Частина з двох десятків співробітників евакуювалися на захід України, частина залишилися в столиці.
Перезапускатись в Україні Дрогобицький не поспішає. На другий місяць війни імпортери риби ще не придумали, як відновити постачання. На що він розраховує в Дубаї?
Андрій Дрогобицький. Фото з особистого архіву
Що і як будувати в Дубаї
Об’єднані Арабські Емірати, зокрема Дубай, давно стали центром паломництва для українського бізнесу. Рік тому в регіоні налічувалося близько тисячі компаній з України, казав Forbes голова Української бізнес‑ради в ОАЕ Микита Дорошенко. Бізнес рятувався на узбережжі Перської затоки від фіскалізації на батьківщині. Щороку приростало по 5–10%, каже Дорошенко.
У 2022-му Емірати стали притулком для заможних росіян, що тікають від світових санкцій. На середину березня туди приїхало близько 40 000 громадян Росії, пише Financial Times, ще близько 60 000 – російськомовних експатріантів із пострадянського простору.
Українцям це не завжди до душі. «Це одна та основна причина, чому я звалив із Дубаю, як і багато моїх друзів», – написав у Facebook засновник фонду Hypra Ігор Перція. Дорошенка в еміраті приваблює постійне будівництво й масова міграція людей із Великої Британії, Німеччини. Росіян, за його спостереженнями, теж побільшало. «Я з ними зі зрозумілих причин взагалі не перетинався», – каже він.
Засновник Seadora обирав країну для експансії близько року – серйозним претендентом була Німеччина, але Дубай переміг. У мирний час в українській столиці, за підрахунками КМДА, мешкало під 4 млн людей. Дубай співставний – 3,5 млн жителів на 2021 рік, свідчать дані центру статистики емірату. Прогнозований середній чек для Seadora в 1,5 раза вище за київський – $66, або 1950 грн за поточним курсом.
«Це ринок на $2,2 млрд», – оцінює Дрогобицький. Його амбітний план – зайняти хоча б 1,5–2% і мати $30–40 млн виторгу щороку. Що є для його втілення?
Відкрити бізнес у Дубаї можна за один день та $25 000–30 000, каже Дрогобицький. Державні органи допомагають розібратися в місцевій бюрократії краще за найманих консультантів. Холдингова компанія Seadora інкорпорована на Кіпрі, дубайська юрособа в процесі створення. Стартап зробив локалізацію сайту, виробничі потужності для обробки замовлень. Щоб отримати торгову ліцензію, завезли кілька пробних партій.
«Ми протягом місяця будемо тестувати операційні процеси», – каже Дрогобицький. Далі – запуск повноцінної доставки з Ісландії, Голландії, Франції, Норвегії та Шрі-Ланки. Налагодити вилов в Україні у Seadora не вийшло. Другу спробу працювати з локальними рибалками робитимуть в ОАЕ.
Війна навчила розробляти плани Б. Дрогобицький хоче переробити ланцюжок поставок. Замість окремих логістичних центрів, де пакуються замовлення для кожної локації, збудувати єдиний хаб. А звідти вже доставляти рибу до всіх замовників.
Фаундер уже придивився локацію на заході Німеччини неподалік від кордону й аеропорту Люксембургу. «Від Північного моря до нього три години їхати, від Франції – чотири», – каже Дрогобицький. Так буде легше масштабуватися й у Європу. Чого не вистачає? Недопіднятих $3 млн – стартап не полишив фандрейзинг та збирає новий раунд.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
