Категорія
Картина дня
Дата

Якщо війна триватиме, на гуманітарні потреби Україні знадобиться до $3 млрд щомісяця. Чому ці витрати має забезпечити ЄС

Формула економіки війни для України проста: ми воюємо за безпеку світу, ЄС відповідає за наше забезпечення

Путін перетнув ту лінію, за якою залишиться лише один – або Україна, в тому вигляді, яку ми її знаємо і любимо, або Росія, в тому вигляді, що благословила війну. Компромісів чи домовлянь десь посередині не буде. Навіть якщо війна на певний час вщухне, то тільки для того, щоб московити знову накопичили сили і вже прийшли сюди остаточно вирішити «українське питання», врахувавши свої промахи. Кремль ніколи не прийме поразки від України, а значить, що спокою нам не буде ніколи. Згадайте образу німців на увесь світ після Першої світової і у що ця прихована злоба вилилась. 

«Пекельні санкції» від США та ЄС роблять своє діло. Російській економіці недобре, росіяни зажали адміністративними важелями все, що тільки можливо, і підперли усе костилями. Цих заходів вистачить на певний час, але рано чи пізно росіяни повернуться в СРСР і будуть обмінювати нафту та газ на їжу.

Найпотужнішим ударом по російській фінансовій системі стало запровадження санкцій щодо Центробанку. Його резерви – $630 млрд. Заморожування активів ЦБ та рахунків у країнах G7 означає, що у розпорядженні залишаються лише золоті зливки та китайські юані. Проте економіка РФ не сконає так швидко, як нам би хотілось, ні завтра, ні післязавтра. Вони до цього дня готувались багато років і накопичили фінансовий запас. Цей фінансовий резерв досі залишається суттєвим. Щоб його спалити, потрібен час.

Цей розклад означає, що нам потрібно переводити усю нашу економіку на військові рейки. Бо навіть після того, як гаряча фаза війни притихне, — протистояння буде продовжуватись ще довго. Внутрішній соціальний вибух в Росії прискорив би цей процес, але не впевнений, що нам варто на нього розраховувати.

Щоб вистояти у затяжному протистоянні потрібно багато ресурсів. Ми поки не відчули значних економічних складнощів, бо бюджет мав хороші «довоєнні» доходи, а у людей на руках було достатньо коштів, щоб оплачувати свої базові потреби. Врешті-решт, під обстрілами питання грошей відходить на задній план.

Але вже скоро питання фінансів стане дуже гостро. Активні військові дії йдуть на території, яка давала десь орієнтовно 60% ВВП країни. Мільйони людей залишають країну. Сотні тисяч залучені в бойові дії чи у різного роду гуманітарну логістику. Ми можемо трохи помріяти про багатомільярдні інвестиції на відбудову після війни, але наразі набагато більш актуальне питання – налагодження стабільного забезпечення наших Героїчних Військових, як мінімум, на найближчі пів року. А також забезпечення базовими продуктами мільйонів людей, які фактично в один день втратили свою роботу (а далеко не усі працюють в ІТ і можуть щось робити онлайн).

У нас є непоганий запас міцності (у вигляді валютних резервів), щоб годувати мільйони переміщених людей, які фактично вже другий тиждень нічого не виробляють. Однак я б пропонував нашим керманичам притримати цей резерв і водночас поставити перед нашими західними партнерами вимогу (так, вимогу!) масштабної гуманітарної підтримки. 

Минулого року витрати домогосподарств на придбання товарів та послуг склали орієнтовно 4,4 трлн грн ($161,3 млрд), з яких на продукти харчування орієнтовно українці витратили 1,9 трлн грн ($70,2 млрд). Якщо виходити з припущення, що десь 40% нашої економіки буде продовжувати працювати, як і до війни, то гуманітарні потреби України, за умови затяжного сценарію воєнних дій, будуть складати $2–3 млрд на місяць. І це ми говоримо лише про базові продукти харчування.

Формула проста: ми воюємо за безпеку світу, вони відповідають за забезпечення. 

Не потрібно бравад (Мінфін гордо відрапортував, що погасив черговий купон по Євроблігаціям), жодні кредити МВФ чи ЄС не витягнуть той обсяг гуманітарних потреб, який намалювався перед нами на горизонті. Ми повинні вимагати (!) щоб у цій війні країни ЄС стали нашим повноцінним тилом і взяли на себе зобов’язання постачання базових продуктів у тих обсягах, які будуть потрібні.

Багато було написано про те, що якщо ми програємо, то країни Східної Європи будуть наступні. Наразі зрозуміло, що у Кремлі хворий виродок, який не визнає жодних обмежень, окрім сили. Збройні Сили України у цій війні розкрились в усій своїй красі. Але щоб перемогти остаточно нам потрібно протриматись до того дня, коли економіка московитів остаточно зійде на пси.

Тому формула: ми воюємо, ЄС відповідає за забезпечення. Така економіка війни для нас.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Катерині Рещук – [email protected]