Розмінуванням в Україні займаються п'ять держорганізацій. Їхніх ресурсів уже не вистачає, а це мільярдний ринок. Чи допоможе підприємницька ініціатива? Кількість сертифікованих приватних мінерів можна порахувати на пальцях однієї руки. Зайти у вибухонебезпечну бізнес-нішу, створену війною, – довго та дорого
21 травня о 14:00 диспетчер ДСНС Бучанського району Київської області отримав повідомлення, що в селі Липівці Макарівського району під час польових робіт трактор наїхав на міну. Тракторист вижив, але так щастить не всім. Із початку війни та до 24 травня тільки в Київській області поліція зафіксувала до 10 випадків підриву тракторів на мінах, розповідала Аgravery спікер поліції Київської області Ірина Прянішнікова.
Аграрії поспішають вийти в поля та часто наймають несертифікованих саперів, ставлячи під загрозу життя та здоровʼя співробітників. Їх можна зрозуміти. Сіяти треба зараз, а кваліфікованих фахівців із розмінування потрібно чекати. «До нас звертаються аграрії, які просять «доперевірити» поля після «чорних» саперів, але це так не працює», – каже Тимур Пістрюга, директор компанії Demining Solutions та Асоціації саперів України.
Масштаб проблеми колосальний. Навіть до повномасштабної війни з Росією Україна була на четвертому місці за кількістю жертв, які постраждали від наземних мін 2020-го, згідно з доповіддю Landmine Monitor 2021.
Якщо Україна завтра виграє війну, на розмінування постраждалих територій знадобиться близько 15 років. Через дії загарбників небезпечною вважається територія 300 000 кв. км, або половина України, заявляють у Міністерстві внутрішніх справ. Оцінки Асоціації саперів України більш скромні – майже чверть території країни, або близько 132 000 кв. км.
Ціна розмінування одного квадратного кілометра – від $3 млн, каже Василь Поворозник, економіст CASE Ukraine. За грубими підрахунками, «цінова вилка» розмінування всієї країни складе від $400 млрд до $900 млрд. «Для розуміння проблеми – розміщення однієї міни коштує близько $2, а розмінування снаряда – $1000», – каже Поворозник. Війна створила цілу ринкову нішу. Чи може приватний бізнес заробити на ринку розмінування територій?
Може. Але поки що не дуже виходить. Наразі розмінуванням переважно займаються держоргани: Міністерство оборони, Служба держспецтранспорту, Держслужба з надзвичайних ситуацій, Нацгвардія, СБУ. У держави вже не вистачає спеціалістів, каже Руслан Пʼятковський, співзасновник приватної компанії з розмінування International Demining Group, заснованої у 2007 році.
Українські «державні» сапери здебільшого навчені здійснювати упізнання вибухових речовин та проводити бойове чи оперативне розмінування. Щоб люди змогли безпечно повертатися до міст, а бізнесмени та аграрії відновлювати роботу, потрібне так зване гуманітарне розмінування територій. Фахівці з гумрозмінування не лише знаходять та знешкоджують міни, а й досліджують кожен сантиметр території на наявність вибухових речовин, а організація, яку вони представляють, несе відповідальність, якщо вони пропустили міну.
Чотири етапи гуманітарного розмінування
1. Заявка про розмінування території подається до Міноборони
2. Нетехнічне обстеження території. Сапери виявляють наявність вибухонебезпечних елементів. Визначають, небезпечна територія чи ні. Подають висновок до Міноборони.
3. Технічне обстеження. Сапери досліджують міношукачами територію в ширину та глибину.
4. Безпосереднє розмінування.
5. Утилізація боєприпасів та передача землі користувачеві. Міноборони перевіряє якість очищення землі, готує документи та з відповідними гарантіями передає користувачеві.
Проблема розмінування в Україні не є новою. Через війну, що розпочалася у 2014 році, площа районів Донецької та Луганської областей, що підлягають розмінуванню, – понад 7000 кв. км, йдеться у звіті ООН за 2018 рік. Якщо перенести оцінки експертів СASE на цей масштаб, то гуманітарне розмінування Донбасу коштувало б щонайменше $9 млрд. Великий ринок, на якому за сім років мали зʼявитися приватні національні оператори, які готові надавати послуги з гумрозмінування. Насправді таких компаній дуже мало. Всього три: Demining Solutionss, International Demining Group (IDG) та HK Group. В Україні також працюють міжнародні недержавні компанії та фонди з Данії, Швейцарії та Великої Британії.
Але, схоже, що й у цих компаній справи йдуть не блискуче.
Сертифікатів Міноборони на протимінну діяльність мають лише пʼять українських та міжнародних компаній, тобто тільки вони можуть гарантувати, що після розмінування не залишиться «випадкових» мін. Але в чотирьох компаній сертифікати закінчуються наприкінці 2022 року. Лише Demining Solutions може працювати до кінця 2023 року.
Список пʼяти сертифікованих операторів протимінної діяльності
- Demining Solutions – сертифікат діє до 26.06.2023 р.
- HK Group – сертифікат діє до 10.06.2022 р.
- Благодійна організація Швейцарський фонд протимінної діяльності – сертифікат діє до 7.07.2022 р.
- Британська благодійна організація Хало Траст – сертифікат діє до 11.10.2022 р.
- Представництво датської ради з прав біженців в Україні – сертифікат діє до 7.12.2022 р.
Довгий шлях до ленд-релізу
«Створити та назвати себе компанією з гуманітарного розмінування – це не означає, що ти можеш працювати в Україні, навіть якщо маєш досвід роботи в інших країнах, де були бойові дії», – розповідає Пістрюга. Усі компанії, які хочуть працювати на «ринку» гумрозмінування, мають пройти навчання в українському центрі протимінної діяльності.
Сертифікат – важлива частина процесу, є багато «чорних» саперів, які обіцяють швидко та недорого розмінувати поля, але при цьому вони не несуть відповідальності за наслідки, каже Пістрюга. З 2019 року він проводить зустрічі із людьми, які постраждали від мін. За його словами, на таких зустрічах дуже багато трактористів, яких фермер відправив у поле, повіривши саперу, що все ок.
«Люди не розуміли – гуманітарне розмінування закінчується ленд-релізом, – пояснює Пістрюга. – Протимінний оператор дає документальні гарантії, що на цій території мін немає». Інформація про всі перевірені та розміновані території передається до Міноборони та ДСНС, і якщо раптом на території виявляється міна, то оператор, який проводив розмінування, несе за це відповідальність. За його словами, останніми роками ситуація почала змінюватися, і аграрії на сході вимагали від мінерів сертифікати.
Щоб отримати сертифікат та право називатися «національним протимінним оператором», потрібно близько 80 000 грн та терпіння. В Demining Solutions на проходження сертифікації пішов рік. IDG впоралися за пʼять місяців, але поки що не потрапили до списку сертифікованих операторів Міноборони. Процедура ретельна. Претендент має зібрати великий пакет документів, кожен сапер – пройти навчання у центрі сертифікації. Потім аудит – перевіряють саперів у полі. Сапер має точно виконати усі етапи роботи. Лише після цього видають сертифікат.
Не лише довго, а й дорого
На створення приватного оператора потрібно щонайменше $500 000, каже Пʼятковський, співзасновник IDG. Тільки обмундирування одного сапера може коштувати $5500, і це без урахування обладнання, транспорту та палива, каже він.
Щоб витрати на створення висококваліфікованої команди окупилися, вартість гуманітарного розмінування одного квадратного метра має бути не меншою за $5. «Я показав одному аграрію кошторис, і він сказав, що навіть якщо засіє поле марихуаною, то не зможе оплатити роботу», – згадує одну з розмов із потенційним клієнтом Пістрюга. Саме тому оператори розмінування – це переважно благодійні фонди або приватні компанії, які працюють на гроші донорів, таких як, наприклад, Demining Solutions.
Demining Solutions засновано в 2018 році Володимиром Петенком – сином колишнього співробітника «Спецтехноекспорту» та топменеджера «Укроборонсервісу» Володимира Петенка. До 24 лютого 2022 року компанія займалася розмінуванням територій на Донбасі та роботою з людьми, які постраждали від мін. Сьогодні роботу 13 осіб спонсорує Управління ООН із координації гуманітарних питань. «Ми зараз не беремо гроші від аграріїв, максимум – просимо покрити витрати на бензин та проживання команди», – розповідає Пістрюга. Фінансування ООН вистачає компанії, щоб купувати обладнання та покривати зарплати команді – близько 30 000 грн на місяць на одного сапера.
Пʼятковський працює по-іншому. IDG знизив прайс послуг до мінімуму – 18 000 грн/га. «Це та сума, яка допомагає нам платити зарплати та покривати паливо», – каже Пʼятковський. У компанії працює 12 саперів – це бійці антитерористичної операції на Донбасі, люди з профільною саперною освітою, які пройшли практику в Лівії та Іраку. За останні два місяці в компанію прийшли дві особи, яких навчають на практиці та готують до проходження національної сертифікації. Усі інші потреби покриваються за рахунок доходу, який Пʼятковський заробляє на своїй азербайджанській компанії (того самого профілю).
Зараз IDG уклала меморандум із Міноборони, і поки компанія не отримала сертифікат, її фахівці працюють у лавах ЗСУ. За майже чотири місяці війни фахівці IDG розмінували близько 150 га. «Якщо брати минулі роки, то ми розміновували близько 25 га на місяць», – розповідає Пʼятковський.
Співробітники Demining Solutions почали працювати в травні. Вони поки що встигли провести лише перший етап гуманітарного розмінування – обстежили 15 га на сході країни на наявність вибухонебезпечних елементів. «У минулі роки на Донбасі ми розміновували близько 50 га на рік», – розповідає Пістрюга.
«За 20 років роботи я не бачив такого, як те, що росіяни зробили в Україні», – зізнається Пʼятковський. За його словами, вони знаходять міни скрізь: у туалетах та ванних кімнатах житлових будинків, під водою. Росіяни часто використовують застарілі зразки мін, які, якщо були зведені, то не піддаються розмінуванню. Можна лише знищити на місці. «Наслідки цієї війни такі, що саперної роботи вистачить моїм онукам», – каже Пʼятковський.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.