Лідери бізнесу перетворилися на головний ресурс своїх команд. Щоб не стати жертвою виснаження, вони пишуть власні стратегії стійкості та вчаться відпочивати
Наприкінці зими 2023 року співвласниця групи Suziria Company Group Поліна Кошарна, 41, поверталася з Києва до Праги. Війна навряд чи скоро закінчиться, подумала вона. «Ще рік виснаження й життя на паузі ані організм, ані близькі не витримали б, – каже Кошарна. – Я почала міркувати, як управляти новою реальністю».
«Лідер постійно в напрузі – від його поведінки залежить доля компанії, – каже психотерапевт Володимир Станчишин. – Сама ця ідея дуже виснажлива». 2022 року він видав книгу «Емоційні гойдалки війни», в якій описав інструменти подолання втоми.
Війна обрушила на лідерів цілий спектр нових викликів. Кошарна зустрічала на вокзалі перших співробітників Suziria Company Group, які евакуювалися до Праги. Директорка з персоналу Райффайзен Банку Юлія Пилипенко, 56, з командою кілька місяців шукала нові інструменти виплати компенсацій. СЕО «Датагруп» Михайло Шелемба, 36, двічі на день писав команді листи з апдейтами та організував її евакуацію до Чопу.
Керівник – камертон, що задає настрій команді. Співробітники звертаються до лідерів по підтримку, і це природно – «мозок виживання» вбачає в них віртуальних батьків, каже професорка Джорджтаунського університету й ветеранка армії США Елізабет Стенлі. «Лідер має залишатися заземленим, врегульованим, спокійним, – наголошує Стенлі. – Стан співробітників змінюється відповідно до його стану».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
