«Інвестиції до останнього подиху». Засновниця TA Ventures Вікторія Тігіпко про майбутнє інвестицій та жіночу карʼєру в tech /Фото Олександр Чекменьов/особистий архів
Категорія
Гроші
Дата

«Інвестиції до останнього подиху». Засновниця TA Ventures Вікторія Тігіпко про майбутнє інвестицій та жіночу карʼєру в tech

Петро Чернишов і Вікторія Тігіпко Фото Олександр Чекменьов/особистий архів

Свої перші гроші Вікторія Тігіпко, 47, заробила в дев’ятому класі – підробляла перекладачкою на міжнародних виставках. На першому курсі вона була наймолодшим брокером на українській зовнішньоторговельній біржі. У 18 купила першу машину – вишневу «дев’ятку». У 21 заснувала першу компанію. Уміння домагатися цілей – не єдина перевага Тігіпко, що дало їй змогу зробити успішну кар’єру в бізнесі, а потім і у венчурних інвестиціях. Вона відчуває тренди і мислить довгим горизонтом.

Член наглядової ради компанії «Фармак» Петро Чернишов (і один з інвесторів заснованого Тігіпко ICLUB) поговорив із нею про те, чим відрізняється венчурна індустрія від себе ж десятирічної давнини, як бути успішним інвестором, не маючи багатомільйонного бюджету, чому Україна поки що залишається забороненою юрисдикцією для VC і скільки часу на день потрібно приділяти успішному вихованню дітей. Forbes публікує скорочену й відредаговану для зрозумілості версію бесіди.

Як TA Ventures продає себе стартапам? Проєктів нині дуже багато, але за гарними шикуються черги. А в тебе хороших чимало.

З нами працюють тому, що у нас 11 років досвіду. Станом на квітень ми інвестували у 142 компанії. У нас 55 екзитів, ще п’ять мають відбутися до кінця року. У нашому портфелі один єдиноріг і 17 компаній вартістю понад $100 млн. За статистикою Cambridge Associates, ми входимо до топ-25% світових венчурних фондів із чистою дохідністю вищою ніж 20%.

Ми вчасно почали. Сьогодні зробити це значно складніше. Нині час фахівців – фондів із чіткою спеціалізацією.

Якщо індустрія ускладнилася, неспеціалізованим фондам має бути важко займатися одразу багатьма напрямами. Твій фонд інвестує в різні галузі. Як ти поясниш це протиріччя?

У нас якраз є чітка спеціалізація. Ми робимо ставку на ринки обсягом у трильйони доларів. Це e-health, фінтех, софт для бізнесу, все, що пов’язане з логістикою і технологіями мобільності.

Оскільки фондів багато, а класних проєктів мало, то, виходить, прибутковість бізнесу падатиме, а кількість інвестиційних помилок зростатиме?

Фондів не побільшало – нині орієнтовно 1000 активних, за якими варто стежити. «Ранніх» фондів, до яких належимо і ми, також не дуже багато. Але обсяги інвестицій за останні п’ять років справді зросли.

У скільки компаній на рік ви інвестуєте?

У 20-30.

Уявімо, 20% з цієї кількості прогорять, а інші злетять, і всі інвестори зароблять. Може статися так, що гіпотетичний інвестор вкладеться саме в ту компанію, яка прогорить, і буде вас ненавидіти?

За всю історію TA Ventures ми втратили 15% компаній. Надалі плануємо втрачати до 10%. Це ще й питання досвіду. Із компаній, які ми «списали», майже у всіх я ніколи не бачила засновників наживо. Я дістала урок. Більше так не робимо. Сьогодні ми пропонуємо членам нашого інвестиційного клубу ICLUB лише ті проєкти, куди ми з моєю командою інвестуємо самі. У нас немає випадкових компаній: тільки ті, у кого я вірю, де my skin is in the game.

Але для дрібного інвестора це все одно небезпечна модель?

Безпечна, якщо дотримуватися простих правил: інвестувати у 10–15 компаній протягом трьох – п’яти років.

Перше правило ранніх інвесторів – диверсифікація. Якщо в тебе $100 000, розподіли їх на чотири компанії, а не вклади в одну.

Друге правило – гнучкість. Пандемія змусила нас переосмислити, як живемо, працюємо, спілкуємося, відпочиваємо, вчимося. Це все нові субвертикалі, які дуже швидко змінюються. Тому гнучкість важлива як ніколи.

У період пандемії багаті країни надрукували і роздали громадянам величезну кількість грошей. Будь-які роздані населенню гроші згодом накопичуються у тих, хто вміє ними розпоряджатися. Ці люди йдуть із ними на ринок акцій, у криптовалюти, у венчурні фонди. Не боїшся, що з напливом цих грошей гарних компаній знову не вистачить?

Грошей на ринку справді стало багато. Можливо, на ньому з’являться нові «ранні» VC. Але ми завжди розуміємо, з ким заходимо в проєкт. Ми – співінвестор. Ми не конкуруємо з величезними американськими та європейськими фондами. У нас є партнерські відносини із 1780 фондами, із 100+ ми активно працюємо.

Ці топ-100 венчурних фондів знають, що ви не конкуруєте, тому готові пропонувати вам цікаві компанії?

Абсолютно правильно. Ми для них не конкуренти, оскільки працюємо на стику Європи й Америки. У нас 50:50 європейських і американських компаній, хороші зв’язки в цих країнах і сильна команда.

Скільки людей працює в TA Ventures?

21. 11 осіб – це інвестиційна команда, ще 10 відповідають за фінанси та юридичні питання.

Матеріали по темі

Інвестиції як ліки від хвороби Альцгеймера

У тебе є інвестиційний клуб ICLUB Global. Це PR, заробіток на carry чи додаткове плече інвестицій?

Для мене це насамперед бізнес. Але в ньому є важлива impact-складова. Я не люблю, коли хтось поруч втрачає гроші. У мене патологічна нелюбов до втрати енергії.

Понад три роки тому ми почали консультувати знайомих і друзів, це переросло у щотижневі зустрічі. Стало зрозуміло, що настав час створювати ком’юніті, де навчатимемо людей інвестувати.

Члени ICLUB Global – це власники бізнесу (від малого до великого), які хочуть розуміти, як працюють інвестиції. Для них спілкування з фаундерами – дуже цінна можливість.

TA Ventures заробляє відсоток з інвестицій членів ICLUB. Але юридичні та організаційні витрати на клуб значно більші, оскільки ми є в Києві, Мінську, Алма-Аті, Нью-Йорку, Маямі, Лондоні, Монако, Дубаї. У планах — відкриття на Кіпрі, у Ріяді, Барселоні, Женеві. Я готова в це вкладати, оскільки бачу в ICLUB перспективу і відповідність духу часу.

Мені дуже подобається, що настав час віддалених інвестицій. Ми готуємо до запуску онлайн-платформу, на якій можна буде інвестувати з мобільного телефону. Поріг входу – $10 000. Наша мета – за допомогою цієї платформи дістати доступ до ширшої аудиторії, що живе в мегаполісах і просто великих містах. Багато людей через пандемію і дистанційку переїхали до інших міст або країн. Нам вони цікаві, але «зачепити» ми їх можемо лише онлайн.

Тебе заряджає, коли ти виходиш на сцену, виступаєш перед інвесторами, а вони кажуть: «Вау, круто!»?

При всій моїй зовнішній активності я за своєю природою інтроверт. Я фізично не можу проводити презентації водночас у всіх клубах. Плюс у мене величезна кількість роботи в TA Ventures, від якої я отримую задоволення.

Вікторія Тігіпко, засновниця і керівна партнерка венчурного фонду TA Ventures.

Вікторія Тігіпко, засновниця і керівна партнерка венчурного фонду TA Ventures.

Венчур – це по суті «пенсійна робота», коли ти інвестуєш свої й чужі гроші. Найважче – будувати компанії. Інвестувати значно легше. Я 25 років займалася своїми компаніями, у цьому сенсі я своє відпрацювала від і до.

Інвестиції – інше налаштування мозку. Але це все одно дуже серйозна робота. Для профілактики [хвороби] Альцгеймера інвесторам не треба вчити нові мови. Досить відстежувати по 2000–3000 компаній на рік і знати, в який саме момент сказати: «Ось це цікаво».

Як ти пояснюєш жителям Монако чи Алма-Ати, що український фонд це саме те, що потрібно їхнім підприємцям?

Національні кордони стираються. Люди живуть швидше, переміщаються активніше, працюють на глобальний ринок. Так, ми робимо ставку на країни Центральної і Східної Європи. Проте в Лондоні чи Монако багато іноземців, бо це світові «збиральні центри».

А хто крім тебе намагається таргетувати цю ж таки східноєвропейську аудиторію?

Є подібні фонди у Швейцарії та Німеччині. Але я не дуже зважаю на конкурентів. Ми не просто так інвестували в онлайн. Наша мета – побудувати ICLUB насамперед як онлайн-хаб, а вже потім як офлайн-історію.

А ви використовуєте членів ICLUB Global як менторів та едвайзерів?

Звісно. Вони можуть допомагати як ментори (безкоштовно), едвайзори (платно) або інвестори, відкриваючи компаніям нові можливості. 200 активних членів ICLUB – це серйозна інтелектуальна машина.

Я приклад задоволеного інвестора ICLUB Global (13 інвестицій і навіть один екзит). А чи є незадоволені?

ICLUB стартував усього три роки тому, активна фаза – останні два роки. Це гра в довгу, але ми дуже впевнено дивимося у бік приватних інвестицій від $25 000. Коли запустимо онлайн-платформу, поріг входу помітно знизиться.

Ми врахували помилки перших трьох років, коли інвестували в компанії на дзвінок крутих інвесторів або просто звертали увагу на склад інвесторів. Більше ми так не робимо. Ми не питаємо due diligence у лід-інвесторів, а створюємо свій – так надійніше.

Чи правильно я розумію, що у разі, коли ви інвестуєте в українські компанії, то вони, найімовірніше, зареєстровані в Делавері чи на Кіпрі? Чи треба створювати спеціальні умови, щоб вони реєструвалися в Україні?

Треба. Тут важливо захистити міноритарного інвестора. Якщо все, що закладено у програму «Дія», буде реалізовано, проблем із розвитком українських компаній не буде. Якщо ж компанія міжнародна, потрібно діяти за правилами країни, де перебуває більша частина твоїх клієнтів або твої інвестори.

Чи готові нині західні інвестори розглядати компанію, зареєстровану в Україні?

Ні. Щоб вкласти сюди гроші, інвесторам потрібно розуміти, що вони захищені. З України не можна виводити гроші, плюс тут можна втопитися в бюрократії.

Ситуація зміниться, коли люди будуть упевнені, що закони не мають зворотної сили і що завтра зненацька не запровадять обмеження на виведення валюти. Потрібно всім дати чіткі гарантії.

Чи були випадки, коли ви відмовляли тим, хто бажає вступити в ICLUB?

У нас дуже проста система: наші юристи ретельно перевіряють охочих вступити в клуб. Випадків, коли кандидати не пройшли процедуру, було всього кілька із 200.

Кар’єра в tech та жіноче ком’юніті WTECH

Ти не тільки перша жінка у цій рубриці, а й рольова модель для більшості дівчат в українській tech-індустрії. Коли ти починала, в Україні подібних прикладів не було. На що і на кого ти орієнтувалася? Які цілі ставила перед собою?

У мене не було конкретних рольових моделей. Я орієнтувалася лише на свої бажання. Звичайно, у мене був момент серйозних сумнівів: я не знала, продовжувати мені будувати інтернет-компанії чи ставати інвестором. Я розуміла: ти або інтернет-підприємець, або інвестор. Це був непростий вибір.

Які аргументи перемогли?

Мені дуже цікаво у венчурі. Цей бізнес затягує. Ти потрапляєш в екосистему найрозумніших людей, спілкування з якими – розкіш. Із цієї сфери не йдуть на пенсію, там працюють до останнього подиху або серцевого нападу.

Я зрозуміла, що можу бути по-справжньому корисною: швидко ухвалювати рішення, консультувати, будувати комʼюніті. Я зрозуміла, що просто будувати компанії – менше від цього. А до меншого я вже не була готова.

Моя порада тим, хто на кар’єрному роздоріжжі і сумнівається, куди рухатися: заваріть собі кави і проведіть SWOT-аналіз. Усі відповіді – в нас самих. Треба частіше розмовляти з собою.

Наскільки важко жінці побудувати кар’єру в tech? Чи існують розрив у зарплатах і скляна стеля у цій індустрії?

Очевидно, що існують. Дуже багато сильних жінок в індустрії тривалий час були на других і третіх ролях. Це змінюється. Але наш бізнес – про професіоналізм. Якщо претендуєш на серйозні кар’єрні позиції – потрібно відповідати цьому.

Завдання в тому, щоб в індустрії стало 50% жінок серед C-level-менеджерів, партнерів, інвестиційних директорів, фаундерів. Як тільки жінок в індустрії у 10 разів побільшає, у ній банально стане значно більше грошей. Це і є гендерний баланс.

Матеріали по темі

Дай пораду жінкам, які починають кар’єру в цій індустрії.

Знайдіть собі ментора. У цей період дуже важливо мати перед очима role model. Це не тільки про бізнес, а й про розвиток правильного мислення загалом.

Я – засновниця жіночого tech-комʼюніті WTECH, у нас понад 100 менторів – використовуйте наш ресурс або шукайте когось поруч із вами.

Діти, ОМКФ і відмова від політики

У тебе троє дітей. Якого майбутнього і якої карʼєри ти їм бажаєш?

Як сучасна мама, я розумію: якщо приділяти дитині 30 хвилин на день, але якісно, можна дати їй усе, що потрібно. Мені вдається проводити з дітьми більше. Ще ми обовʼязково разом у вихідні.

Всі мої діти дуже різні. Молодший син – футболіст, захоплюється точними науками, середня донька – про бізнес, гроші до неї буквально прилипають. Вона точно знає, чого хоче: написала книжку про досвід тінейджерів. Зараз пише ще одну, про стосунки.

Скільки їй?

15. Старший син – на ти з гумором, природжений стендап-комік. Хоче займатися диджитал-медіа. Йому 18, він закінчує вчитися в Лондоні, вступив одразу до двох американських університетів, але вирішив повернутися в Україну і вступив до Київської школи економіки. Каже, що любить Україну і хоче жити тільки тут.

Я рада, що діти самі приймають рішення. Нехай роблять що хочуть. Нехай розвивають бізнес тут, працюють, щось роблять. Моя батьківська позиція – підтримувати і спрямовувати.

Як ти ставишся до підходу деяких світових мільярдерів на кшталт Білла Гейтса і Уоррена Баффета, які збираються залишити свої гроші не дітям, а благодійним фондам?

Чудово ставлюся і навіть планую слідувати такому прикладу. Нині багато роблю у цьому плані. Мої проєкти – Одеський кінофестиваль, WTECH, Code Club, ОМКФ – теж почасти створені із думкою про це.

Петро Чернишов, член наглядової ради «Фармак», засновник освітньої платформи Kontora Pi.

Петро Чернишов, член наглядової ради «Фармак», засновник освітньої платформи Kontora Pi.

До речі, про Одеський кінофестиваль. У що він виріс за ці 10 з лишком років? Які його ідея й місія?

Одеський кінофестиваль – стартап-ідея. Мені так подобалося розумне, цікаве артхаусне кіно, що я хотіла поділитися можливістю дивитися його на великому екрані з широкою аудиторією.

За 10 із гаком років ми побудували майданчик міжнародного формату, здатний прийняти 1000 гостей. Ці роки взагалі стали дуже важливим періодом для українського кінематографу: почали щорічно знімати до 50 картин, запрацювали профільні інституції, зʼявилася онлайн-база кіноіндустрії.

Ми хочемо розвернути фестиваль у бік підтримки українського кіно і звʼязати його в єдину екосистему з нашою кінопремією «Золота дзиґа».

Тобі коли-небудь пропонували піти в політику?

Пропонували.

Чому відмовилася?

Тому що я керую своїми і чужими грошима, на мені велика відповідальність «завдовжки» мінімум у 10 років. Неможливо просто взяти і передати все це до трасту – такої системи у нас, на жаль, ще не існує.

Треба робити те, що у тебе добре виходить. У мене виходить працювати з інвестиціями і будувати комʼюніті. Мені важливо також допомагати молодим українським підприємцям.

Я намагаюся фокусуватися на тому, де можу дати результат і відповілати за нього. Наприклад, я входжу до борду Українського фонду стартапів. Серед інших членів – такі круті професіонали, як Дмитро Шимків або Олена Кошарна. Ми видали молодим підприємцям вже понад 80 млн грн грантів.

Порадь хорошу книжку.

Перша рекомендація – книга «Навіщо ми спимо?» Метью Уолкера. Там дуже чітко пояснюється, чому потрібно щодня спати по вісім годин, знати свої біоритми і жити відповідно до них.

Тим, хто хоче доторкнутися до венчурного бізнесу, раджу почитати книжку «Секрети Сенд-Хілл-роуд» (це місце у Кремнієвій долині, де розташовані всі топові фонди). Вона про те, як працює венчур.

БЛІЦ

Apple Watch чи Rolex?

Apple Watch.

Похід у кіно чи Netflix удома?

Netflix удома.

Борщ чи том ям?

Борщ, звичайно. Завжди його готую для друзів і партнерів, які приїздять у гості.

Вранці біг чи капучіно з круасаном?

Біг.

Мальдіви чи Лас-Вегас?

Мальдіви.

Жити в центрі міста чи за містом?

За містом.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Розпочний свій бізнес. 25 жінок в IT