Якщо потрібно круто змінити своє життя, поставити мету й досягти її, допоможе коучинг. Він «навчить» мозок працювати так, щоб рішення завдання приносило задоволення, а не виконувалося з допомогою сили волі
23 березня в Wall Street Journal зʼявилася новина про те, що принц Гаррі приєднався до стартапу BetterUp в Кремнієвій долині на посаді chief impact officer.
BetterUP – це стартап, що пропонує послуги професійного коучингу співробітникам великих корпорацій. Цього року BetterUP закрив черговий раунд фінансування, і його капіталізація склала $1,7 млрд.
Що ж таке коучинг і як він впливає на мозок людини.
Як «хоче» наш мозок
Згідно з триєдиною моделлю мозку за МакЛіном, людський мозок можна умовно розділити на три частини: рептильний мозок, лімбічна система та неокортекс.
Рептильний мозок – найдавніша частина нашого мозку. Відповідає вона за задоволення найнеобхіднішого: їжа, боротьба за виживання, порятунок втечею й розмноження.
Однією з основних функцій лімбічної системи є емоційно-мотиваційна поведінка. Іншими словами, вона відповідає за наші почуття, відчуття, страхи, емоції.
Неокортекс – усе те, що робить нас людиною. Він відповідає за вищі когнітивні функції (мова, письмо, вирішення завдань), а також управляє аналітичним і математичним мисленням.
У мозку є приблизно 86 млрд нейронів. Із них 7000 нейронів знаходяться в вентральній області покришки (зона рептильного мозку). Саме вони й виробляють дофамін. Його можна розглядати як одиницю енергії, яка допомагає нам чого-небудь хотіти й рухатися до своїх цілей.
Після цього дофамін передається в лімбічну систему, і якщо наша лімбічна система переконана в тому, що ми знаходимося в безпеці і нічого не боїмося, він потрапляє до передньої поясної звивини.
Передня поясна звивина – це невеликий «перемикач» між «хочу» і «роблю». Вона передає дофамін руховій корі, щоб ми могли фізично зрушити з місця, й одночасно префронтальній корі, щоб зосередитися на конкретному завданні та «смакувати задоволення» від його виконання. Рухова кора та префронтальна кора – це вже ділянка неокортексу.
Все це – дуже короткий опис системи WANT. Того, як ми «хочемо».
Але для того щоб дофамін стабільно вироблявся в рептильному мозку і у нас завжди була енергія на виконання завдання, необхідно мету та завдання правильно формулювати. Ваш рептильний мозок має розуміти, для чого йому необхідно це виконувати. Інакше дофамін не виділиться, нічого не захочеться робити й доведеться вдаватися до «силі волі», яка рано чи пізно вичерпається – і наступить вигорання.
Коучинг – це така собі «мова», за допомогою якої, умовно кажучи, наш людський, усвідомлений мозок (неокортекс) може «звертатися» до рептильного мозку та лімбічної системи й правильно «випрошувати» дофамін на реалізацію своїх завдань.
Головний інструмент коуча – запитання, які він задає клієнту, а іноді пряма комунікація, для того щоб поділитися своїми спостереженнями й звернути увагу людини на те, що для неї буде важливо.
Що відбувається всередині коуч-сесії.
Укладення контракту
Йдеться не про юридичний контракт, а про загальне розуміння між коучем і клієнтом, над яким завданням обидва будуть працювати й до якого результату клієнт дійсно хоче прийти.
На цьому етапі задаються такі запитання:
«У чому глибинна цінність в досягненні цієї мети?»
«Яким має бути результат?»
«Як ви зрозумієте, що результат досягнено?»
«Яким чином ви зможете використати результат на свою користь?»
Ставлячи їх, коуч активізує ваш рептильний мозок і стимулює вироблення дофаміну для наступних завдань.
1. Гормон не буде виділятися, якщо ваша «внутрішня рептилія» не розуміє, для чого конкретно вона має його виділяти, яким має бути результат.
2. Дофамін не буде виділятися, якщо ваша «внутрішня рептилія» не розуміє, як саме вона зможе використовувати результат на свою користь. Великий прибуток для компанії, KPI, порятунок людства не є настільки цінними для рептильного мозку. Все це відноситься до категорій неокортексу. Ви маєте розуміти, як цей результат ви зможете використовувати ОСОБИСТО для себе, а не для когось іншого.
3. Нейромедіатор виділяється вже від самого передчуття результату, ще до того, як ви його отримали. Тому чітке розуміння і уявлення того, яким буде результат, також стимулює вироблення дофаміну.
Для індивідуальної роботи з коучем зазвичай відводиться 10–12 тижнів. Тому умовний «контракт» укладають на загальну коучингову взаємодію, а результат вимальовується на кінець 12-ї сесії. Але, крім загального «контракту», укладають також контракт на кожну сесію, для якої також мають бути окреслені результати. Тобто, ви ділите велику мету на більш дрібні. Такий поділ також сприяє виробленню дофаміну.
Встановлення рапорту і активне слухання
Особливість коуча полягає в тому, що він веде діалог з вами абсолютно без оцінювання. За рахунок активного слухання він вас приймає таким, яким ви є, не осуджуючи. Це дуже сильно налаштовує на довірливий лад. У такому випадку виробляється окситоцин, який необхідний кожному. Людина – істота соціальна, і щоб відчувати себе в безпеці, йому необхідно бути «в стаді», серед таких самих, як він, і відчувати схвалення.
Планування дій і авторизація результату
Кожна коуч-сесія завершується плануванням дій на наступний тиждень у рамках запиту, з яким працювали. І наступна сесія починається з авторизації результатів, досягнутих за тиждень. Навіщо потрібна авторизація? Щоб замкнути цикл.
Системою WANT усе не обмежується. Щоб «випрошувати» кредит енергії на наступні завдання в рептильного мозку, необхідно повернути йому цей кредит енергії з минулого завдання. Це вже система LIKE. Наша «внутрішня рептилія» має отримати свій «лайк», щоб спокійно віддати нам дофамін. Якщо вона цього не отримає, то дофамін доведеться випрошувати в лімбічної системи і діяти за допомогою «сили волі». А це вже не про «хочу», а про «треба». Довго так тривати не може, тому що джерело дофаміну все-таки знаходиться в рептильному мозку і домовлятися з ним рано чи пізно доведеться.
Плюс до всього, авторизація власних результатів стимулює усвідомленість. Коли ми отримуємо щось, ми маємо усвідомлювати, що це Я – молодець, що саме Я це зробив, цей результат належить МЕНІ. Я можу спертися на цей результат і підтвердити свою позицію в «зграї» (це вже про статус, і тут підключається серотонін). Ось саме це ми і можемо «продавати» нашому рептильному мозку – «повернути» кредит і «попросити» енергії на наступні завдання.
Ці дві системи (WANT і LIKE) не обовʼязково працюють разом, але нам потрібно збирати їх в одне ціле.
Авторизація негативного результату
Коли ми отримуємо не такий результат, який очікували, трапляється дофамінова дірка. Щоб вона була не надто великою, перед тим, як рухатися до своєї мети, слід авторизувати негативний результат. І це також враховується під час коуч-сесії.
Робиться це приблизно так:
а) перераховуємо все, що плануємо зробити;
б) описуємо очікуваний результат;
в) формуємо ставлення до негативного результату за такими векторами:
- «мені буде шкода, якщо так вийде, але я спробую з цим щось зробити»;
- «так, може не вийти через 1-ше, 2-ге, 3-тє, 4-те, значить, наступного разу я врахую 4-те і спробую все спочатку»;
- «якщо не вийде, то знову починати не буду (довго, дорого, немає бажання, немає можливості)».
Наш мозок – ідеальна машина передчуття
Якщо ми, умовно, лежимо на дивані, а до цього також лежали на дивані, то нам буде дуже легко тішитися, уявляючи (екстраполювати) наше подальше лежання на дивані. Просто ми знаємо, як це робити. Тут ніяких проблем немає.
Але якщо раніше ми лежали на дивані, а потім раптом захотіли чогось іншого, то тут уже розпочинаються труднощі. Ми були на одній прямій, а потім зненацька захотіли змінити градус.
Голова-то, можливо, і хоче, але намір не вибудовується. Немає енергії на вчинення будь-яких дій. Це називається загин екстраполяції. І ось для вирішення таких завдань і винайшли коучинг. Він допомагає рухатися до того, чого організм ще не вміє робити.
Коучинг структурно змінює мозок, роблячи його мозком «людини, яка йде до мети».
За 10–12 тижнів ми отримуємо «моє минуле – людина, яка йде до мети» (а раніше було «моє минуле – людина, яка лежить на дивані»). І потім після досягнення кількох цілей за допомогою коучингу ми розбудовуємо мозок «людини, яка йде до мети» на мозок «людини, яка досягає цілей і отримує від цього задоволення».
Нейропластичність
Коли ми говоримо про зміну структури мозку, ми маємо на увазі структуру нейронних звʼязків. Будь-яка наша звичка – це певний звʼязок нейронів, і в міру повторюваності звички цей звʼязок зміцнюється. Туди ж можна віднести і переконання, які обмежують і є нічим іншим, як «звичкою» мислити певним чином.
Думки здатні змінити наш мозок, перебудувати нейрони і синапси. Мова мозку – це електрохімічні послання, що передаються через аксони й активують нейрони. Ці послання – результат як фізичних дій, так і розумових процесів. І те, й інше мозок кодує однаково.
Наш мозок нейропластичний.
Думки змінюють мозок, а потім змінений мозок визначає наші майбутні думки. Якщо ми думаємо про щось постійно, поступово нам стане простіше думати про це. Так і створюються уявні звички, які надихають або обмежують нас, і вони подібні до звичок фізичних. На сьогоднішній день є результати досліджень, які переконують у тому, що мозок – це не інертне незмінне скупчення клітин, а самооновлювальна система. І розуміння цього обіцяє звільнення. Це означає, що зміни не просто можливі, а неминучі. Щодня ми потроху змінюємося завдяки нашим вчинкам і думкам. Коуч здатний стати тією самою людиною, яка допоможе розвинути нейропластичність. Клієнт визначає, що він хоче змінити, домагається бажаного й підтримує результат, перебудовуючи свій мозок.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
