Категорія
Лідерство
Дата

Міцний тил. Війна підштовхнула жінок до управління родинним бізнесом. Сім історій, що надихають

Родинний бізнес /Антон Забєльський для Forbes Ukraine

Вікторія Давиденко, управителька ферми «Соломахине Ранчо» Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine

Forbes Ukraine розповідає та показує сім історій жінок, які взяли на себе керування родинним бізнесом, доки їхні чоловіки боронять Україну. Кожна з них – взірець незламності та креативності

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

Вікторія Давиденко, 34

Управителька ферми «Соломахине Ранчо» с. Литвинівка, Київська область

ферма «Соломахине Ранчо» /Антон Забєльський для Forbes Ukraine/фото з особистого архіву

Вікторія Давиденко, 34 Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine/фото з особистого архіву

Дата заснування компанії: 2016 рік

Продукт: школа верхової їзди, виправлення проблемних коней

Кількість співробітників: до п’яти людей

Виторг: 2021 рік – 250 000 грн, 2022 рік – 102 000 грн

Про бізнес

В орендованій стайні родина Давиденків утримує понад 50 коней. Вони навчають людей та коней розуміти одне одного й виправляють поведінку тварин. Клієнти – коневласники та люди «з конем у серці», розповідає Вікторія.

Зміни війни

До вторгнення Максим Давиденко займався побутом і розбудовою ранчо, а ветеринарка за освітою Вікторія відповідала за корми для коней. «Зараз його роботу виконую я», – каже Вікторія. Чоловік допомагає дистанційно та під час відпусток. «Він – моя опора, знає, що я завжди поруч», – відзначає Вікторія.

Досвід

Найбільший виклик – закупити корм для коней після деокупації Київщини. «Вберегти бізнес допомогли команда і люди, – говорить Вікторія. – Постачальники давали сіно в борг, конюхи доглядали коней під час окупації, закордонні кіннотники допомагали з кормами, ліками». Зараз найскладніша проблема – прилаштувати коней, які втратили власників.

Майбутнє

Навесні Вікторія планує відновити роботу школи відповідального коневласника, де навчатимуть ветеринарії та взаємодії з тваринами. «Хочемо запровадити іпотерапію, реабілітацію для військовослужбовців», – розповідає вона.

Тетяна Тімошенко, 48

Керівна партнерка Regata Club м. Київ

Regata Club /Антон Забєльський для Forbes Ukraine/фото з особистого архіву

Тетяна Тімошенко, 48 Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine/фото з особистого архіву

Дата заснування компанії: 2015 рік

Продукт: білизна та одяг

Кількість співробітників: до трьох осіб

Виторг: у 2021 році – 3 млн грн, у 2022-му – 300 000 грн, за 11 місяців 2023-го – близько 1,5 млн грн

Про бізнес

Олександр Матяш заснував торговельну марку Regata Club разом із другом дитинства Євгеном Алєксєєвим у 2015 році, перебуваючи в добровольчому батальйоні в зоні АТО. Складні умови служби наштовхнули на ідею створити зручну білизну.

Так з’явилися «труханяки» та «шкарпетони», як називає свою продукцію Олександр. «Ми з Олександром познайомилися пізніше», – каже Тимошенко. Вона працює у Всесвітній організації охорони здоровʼя, де відповідає за напрям «Екстрена медична допомога та медицина катастроф». «Regata Club – бізнес, в який я вкладаю душу».

Зміни війни

Після 24 лютого вести бізнес Тетяні допомагають син Кирило і помічниця Оля. Олександр, який до війни відповідав за корпоративні замовлення та розробку моделей, веде сторінки бренду в соцмережах.

Тетяна була готова стати на чолі бізнесу, бо має досвід – у другій половині нульових очолювала правління медичного центру «Добробут». «Знаю, що таке бізнес-процесування, маркетинг, фінанси», – каже вона. Тетяна ініціювала розширення асортименту Regata Club та диверсифікацію каналів збуту.

Майбутнє

«Для мене основне – зберегти бізнес і за можливості розвинути, доки Олександр воює», – зазначає Тетяна. У планах запустити власний виробничий цех.

Ірина Ланцова, 28

Креативна директорка виробника кави Minelly м. Гостомель, Київська область

Minelly /Антон Забєльський для Forbes Ukraine/фото з особистого архіву

Ірина Ланцова, 28 Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine/фото з особистого архіву

Дата заснування компанії: 2015 рік

Продукт: виробництво кави під власним брендом та для сторонніх марок

Кількість співробітників: до 50

Виторг: у 2022 році – 26 млн грн, за 11 місяців 2023-го – 71 млн грн

Зміни війни

Ірина Ланцова півтора року робила все, за що у кавовій компанії до війни відповідав її чоловік Олександр Нищик. Під час окупації Гостомеля у них було викрадено продукції на 500 000 грн, констатує Ланцова.

Обстрілами пошкодило склад і виробництво, проте обладнання не постраждало. Втримати продажі допомогла попередньо замовлена велика партія зеленого зерна. Раніше Ланцова консультувала компанії з розвитку власних брендів, але у воєнний час взяла на себе продажі кави. «Партнер чоловіка Володимир Тригуб робив так, щоб нам було що продавати», – каже Ланцова.

Внесок

«Я принесла в бренд креативну рекламу, якої до мене не робила жодна кавова компанія», – розповідає Ірина. Фішка бренду, яку запровадила Ланцова, – ароматизована кава в дріпі. «Судячи з відгуків клієнтів, досить вдало змінила логотип Minelly», – зазначає Ланцова.

Майбутнє

Олександра Нищика евакуювали з-під Бахмута, зараз він проходить реабілітацію, повертається в бізнес. «Я зайняла роль креативного директора», – каже Ірина. Найближча ціль – потрапити на полиці всіх великих торговельних мереж і вийти на ринок Польщі.

Діана Шестакова, 23

Співвласниця видавництва «Стилет і стилос» м. Київ

«Стилет і стилос» /Антон Забєльський для Forbes Ukraine/фото з особистого архіву

Діана Шестакова, 23 Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine/фото з особистого архіву

Дата заснування компанії: 2021 рік

Продукт: книги

Кількість співробітників: п’ять

Виторг: н/д

Зміни війни

Чоловік Діани Шестакової Олександр Андрієвський повернувся до лав ЗСУ 26 лютого 2022-го. Відтоді вона опанувала багато бізнес-навичок. Окрім маркетингу, Діана веде бухгалтерію, співпрацює з авторами, друкарнями, книгарнями. Видавництво спеціалізується на інтелектуальній та мілітарі-літературі.

Виклик

Втримати бізнес допоміг наклад книги «Війна як внутрішнє переживання» Ернста Юнґера, який замовили до повномасштабного вторгнення. «Після анонсу отримали багато замовлень від військових», – каже Діана.

Наклад книги «Українська демонологія» Івана Нечуя-Левицького допоміг залучити нову аудиторію. Зараз видавництво масштабується. «Перехід на новий рівень – завжди стрес для бізнесу», – говорить Шестакова.

Плани на майбутнє

Через пʼять років Діана з чоловіком планують щорічно публікувати понад 20 книжок із накладами від 5000. А також збільшити залученість до роботи ветеранів і переселенців. «Мій чоловік – ідейний натхненник. З ним усе вийде», – каже Шестакова.

Олена Шушпанова, 46

Співвласниця дегустаційної зали «Лямпа» м. Одеса

«Лямпа» /Стефанія Амамджян для Forbes Ukraine

Олена Шушпанова, 46 Фото Стефанія Амамджян для Forbes Ukraine

Дата заснування компанії: 30 жовтня 2022 року

Продукт: дегустації вина від українських крафтових виноробів

Кількість співробітників: усе робить сама, для просування послуги співпрацює з гідами

Виторг: н/д

Про бізнес

П’ять років тому Олександр Шушпанов почав розвивати власну торговельну марку вина Wine Valley на потужностях виноробні, що на Одещині. Олена займалася інтер’єрним текстилем. Після початку повномасштабного вторгнення довелося зупинити виробництво вина, але за пів року подружжя відкрило в центрі Одеси дегустаційну залу українських крафтових вин.

Зміни війни

Олександр Шушпанов – професійний сомельє, до того, як став військовим, проводив дегустації. «На мені зараз усе управління «Лямпою», – каже Олена. Проблема, з якою зіткнулася Шушпанова, – брак знань. «Для кожної дегустації, під кожне вино, під кожен зразок вивчала багато матеріалу», – розповідає вона. Чоловік допомагає порадами. Що найскладніше? «Виконувати фізичну роботу», – визнає Олена.

Досвід

«Коли на мене звалилася вся відповідальність за бізнес, зрозуміла, що не така вже й тендітна та немічна, – каже Шушпанова. – Війна показала, що наші жінки можуть усе». Оленина мета – зберегти бізнес заради Олександра: «Щоб йому було куди повернутися і займатися тим, що він любить».

Гася Оксюковська, 46

Співвласниця сімейної ферми «Ферма для друзів» с. Водяники, Черкаська область

«Ферма для друзів» /Олександра Вдовиченко для Forbes Україна/фото з особистого архіву

Гася Оксюковська, 46 Фото Олександра Вдовиченко для Forbes Україна/фото з особистого архіву

Дата заснування компанії: 2014 рік

Продукт: вирощування ягід та овочів, фермерська консервація, агротуризм

Кількість співробітників: до чотирьох осіб у сезон

Виторг: н/д

Про бізнес

На сімейній фермі на 2 га в Черкаській області родина Оксюковських вирощувала та переробляла овочі й розвивала агротуризм. Чоловік Андрій відповідав за обробку землі та рослин, збір урожаю, інженерію, відправлення замовлень.

«За освітою він інженер-будівельник, тому все, що побудовано на фермі та вмикається «однією кнопкою», зроблено його руками», – каже Гася. До війни вона відповідала за соцмережі та кулінарію. Вони одружені з Андрієм 23 роки.

Зміни війни

«Після мобілізації чоловіка і зупинки агротуризму бізнес втратив 50% обсягу», – повідомляє Гася. Скорочення ключового напрямку компенсують збільшенням виробництва консервації на 20%.

Виклик

«Я не хвилювалася, чи зможу управляти цим бізнесом – був досвід керування командою з 300 осіб», – пояснює Гася. Зараз на ній завʼязано більшість процесів: від логістики та обробки рослин до збирання врожаю і відправлення замовлень.

«Коли Андрій ішов на війну, боявся, що я не впораюся фізично, але я навчилася робити багато чого нового», – каже Гася. Вона пишається, що вдалося втримати ферму, в чому допомогла їй 75-річна матір. «Схудла, погіршився сон, але не зупинюся, – каже Гася. – Чоловік мене дуже оберігає».

Марина Максимюк, 51

Комерційна директорка «Авто-Сила» м. Дніпро

«Авто-Сила» /Михайло Чайка для Forbes Ukraine/фото з особистого архіву

Марина Максимюк, 51 Фото Михайло Чайка для Forbes Ukraine/фото з особистого архіву

Дата заснування компанії: 2010 рік

Продукт: продаж автотоварів, виробництво антифризів, моторних олив та гальмівної рідини

Кількість співробітників: 35

Виторг: 2021 рік – 100 млн грн, 2022-й та 2023-й – 55–60 млн грн

Про бізнес

Юрій Максимюк займався автобізнесом 18 років, дистрибутора «Авто-Сила» заснував у 2010 році. Після початку повномасштабного вторгнення компанія втратила майже половину доходів внаслідок розірвання контрактів із російськими постачальниками. «Довелося перелаштовуватись, – говорить Марина. – Підписали контракт з італійським концерном на імпорт автохімії та моторних олив».

Зміни війни

«Очолити бізнес для мене – виклик долі, – каже Марина. – Зібралася докупи, ніколи було плакати, треба було діяти». У листопаді 2023-го компанія повернулася на довоєнні обсяги продажів.

Досвід

«Зрозуміла: що страшніша ситуація, то щасливішою повинна бути. Ми з подругами заснували мініклуб: щодня з 7:30 займаємося спортом – бокс, пробіжки. Потім нагороджуємо себе сніданком у кафе. Із друзями зустрічаємося щонеділі на гру «Мафія». Ми ніколи не були такими щасливими. «Якщо ви знайдете таких однодумців, це велике щастя», – запевняє Марина.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні