«Вірте, донатьте, допомагайте». Важливі запитання людям, які наближають перемогу. Відповідають Кожемяко, Гуляк, Берлінська і Михайлова /Ілюстрація Shutterstock / Анна Наконечна
Категорія
Лідерство
Дата

«Вірте, донатьте, допомагайте». Важливі запитання людям, які наближають перемогу. Відповідають Кожемяко, Гуляк, Берлінська і Михайлова

4 хв читання

Ілюстрація Shutterstock / Анна Наконечна

Всеволод Кожемяко, Аліна Михайлова, Марія Берлінська та Юрій Гуляк були героями матеріалів Forbes у 2023-му. Вони розповідають про головні риси для командира, чим пишаються та як мотивують себе продовжувати боротьбу

Всеволод Кожемяко, 51 

​​Засновник підрозділу «Хартія», радник командувача Національної гвардії України на громадських засадах

Найголовніша якість командира?

Розум. Якщо він є, то можна навчитися всього. Щодо людей найважливішими є людяність і вміння спілкуватися. На спілкування треба витрачати час, зусилля та енергію. Люди повинні знати, що командир робить і навіщо.

Що ви дізналися про себе за ці майже два роки?

Те, що люди можуть приймати мене як командира, що хтось може довірити мені своє життя. Це дуже висока відповідальність. Можливо, для військових це звично, але для цивільної людини це неймовірно.

Що прискорить нашу перемогу?

Збільшення ефективності та інноваційності нашої армії. Це складається з навченості особового складу, передусім піхоти. А також із забезпечення дронами, артилерією, важкою технікою – тих рішень, що полегшують просування піхоти. Адже це саме вона йде вперед.

Ваша порада українцям?

Вірте у Сили оборони, донатьте, допомагайте. Але не забувайте, що війна триватиме довго і воюватимуть усі. На дивані перележати не вийде.

Всеволод Кожемяко

Всеволод Кожемяко

Юрій Гуляк, 24

Командир батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Список Forbes «30 до 30: творці майбутнього»

Які головні риси для командира?

Завжди треба залишатися людиною, хоч би як складно це було. І треба не жаліти солдатів, а берегти.

Чого вас навчив 2023 рік?

Не розслаблятися й не втрачати пильності. Навіть у ситуаціях перемог.

Який найбільший ризик може на нас чекати у 2024 році?

У тилу поступово забувають про те, що в країні війна. Вона залишається десь на Донбасі, за межами щоденної реальності.

Яка річ може наблизити Україну до перемоги?

Якщо вся країна разом почне працювати на перемогу, то це і пришвидшить.

Як ви мотивуєте себе робити те, що робите?

Цю боротьбу вели ще наші предки. Моя прабабуся воювала в УПА. І я не зміг би просто так взяти і це все залишити.

Що б ви порадили українцям?

Готуватися до того, щоб захищати Україну. Вчитися поводитися зі зброєю, управляти безпілотниками і тренуватися.

Юрій Гуляк /Антон Забєльський для Forbes Україна

Юрій Гуляк Фото Антон Забєльський для Forbes Україна

Марія Берлінська, 35

Засновниця та керівниця Центру підтримки аеророзвідки та проєкту «Невидимий батальйон»

Що ви дізналися про себе за ці майже два роки?

Що можу працювати майже без відпусток і вихідних. Те, що здавалося вчора межею, завтра – просто ще один робочий день. Що в 2022-му на фронті так само страшно, як і в 2014-му. Що так само цей страх можна і треба контролювати. Що все ще вмію тримати удар.

Що для вас зараз найскладніше?

Не пуститись в інформаційні гойдалки. У суспільстві безліч кейсів несправедливості, хейту, відвертих політичних маніпуляцій. Я свідомо не дозволяю себе емоційно втягувати в такі дискусії. Білий інфошум забирає найдорожчий ресурс – час. Час має бути присвячений єдиному, що вбереже нас від поразки – розвитку технологій.

Чого вас навчив 2023 рік?

Працювати, незважаючи ні на що. Сьогодні з тобою фотографуються і просять автографи, завтра призначають винним і хейтять десятками тисяч коментарів, післязавтра знову захоплюються, а потім взагалі забудуть, і ти можеш залишитися наодинці зі своїми проблемами. Це не має ніякого значення. Важливо тільки те, що ти робиш, яка б соціальна погода не була за віртуальним вікном. Можливість у кінці чесно подивитися собі в очі. Це безцінно.

Чим ви пишаєтеся?

Цифрами, конкретними КРІ і людьми, які дають вимірюваний результат. Певно, найбільша гордість команди – близько 50 000 військових пройшли нашу підготовку на полігонах, це майже кожен 20-й у війську.

Як ви мотивуєте себе робити те, що робите?

Мотивація дуже проста – у нас немає інших варіантів. Або ми працюємо на захист себе і свого племені, або ми помремо. Або нам доведеться все життя тікати від росіян і власної совісті по світах. Це нам не підходить.

Найголовніший ризик і виклик у 2024 році?

Технологічний розвиток російського та китайського ВПК. Рої дронів, системи автоматичного оптичного наведення та навігації (нейронки, компʼютерний зір, ШІ), стійкі до перешкод канали звʼязку, інтегровані системи сенсорів і засобів нанесення ураження, системи моделювання, управління військами, ситуаційної обізнаності.

Ворог працює постійно, їхня галузь ВПК працює в три зміни, нас чекає максимальна автоматизація та роботизація способів і методів ведення війни.

Одна річ, яка прискорить нашу перемогу?

Все суспільство від школяра до президента має вкластися в розвиток технологій. Моя пропозиція до президента – створити Інженерну Ставку Верховного Головнокомандувача. Кращі інженери країни мають працювати над рішеннями і раз на кілька тижнів доповідати особисто президенту. Так було під час Другої світової, президент США особисто приймав доповіді від команди кращих інженерів. Так, на жаль, зараз це працює і в Росії – Путін вже більше року особисто контролює технологічні виробництва. Це війна технологій, її виграють не солдати, а інженери.

Яку книгу обовʼязково потрібно прочитати в 2023 році?

Віктор Франкл «Людина в пошуках справжнього сенсу». І трохи віршів Жадана.

(відповіді Марії Берлінської доповнені після публікації)

Марія Берлінська

Марія Берлінська

Аліна Михайлова, 29

Начальниця медичної частини батальйону «Вовки Да Вінчі» 67-ї ОМБ Сухопутних військ ЗСУ. Список «50 лідерок України»

Головна якість командира?

Людиноорієнтованість. Коли твій особовий склад іде за тобою, вірить тобі й у тебе.

Найбільший виклик у 2023 році? Як ви з цим впоралися?

Втрата коханого, командира і втрата з тим себе. Не впоралася, хоча здається, можливо, що так.

Що вас найбільше вразило за останні три місяці?

Втрати в моєму підрозділі і загалом за лінією фронту, де ми воювали.

Інновація, яка спрацювала?

У батальйоні активно застосовуємо турелі – намагаємося воювати з росіянами не людьми, а технікою. Проте без підтримки держави та партнерів, тільки на волонтерських плечах це важко вивозити.

А що із запланованого не вдалося зробити?

Зберегти батальйон, який нам лишив Дмитро (Коцюбайло, Да Вінчі).

Яке найскладніше менеджерське/людське рішення вам довелося приймати у 2023 році?

Лишитися з батальйоном після загибелі Да Вінчі. Продовжувати його справу.

Як мотивуєте себе продовжувати робити те, що робите?

Мотивації в мене вже нема. Я перебуваю у війську і продовжую цю боротьбу лише заради Дмитра, в памʼять про нього. Бо це була справа його життя.

Яку проблему ви розвʼязуєте зараз?

Складне питання. Дедалі частіше думаю про те, навіщо я все це роблю. Чи дійсно я на тому шляху. І чи буде з цього всього вихід.

Найголовніший ризик у 2024 році?

Втрата людей. Втрата країни.

Яку книгу обовʼязково потрібно прочитати в 2023 році?

Зараз читаю «Я бачу, вас цікавить пітьма» Іларіона Павлюка.

Аліна Михайлова

Аліна Михайлова

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд