Олександра Матвійчук, лауреатка Нобелівської премії миру /Антон Забєльський для Forbes Україна
Категорія
Лідерство
Дата

«Наші доньки не мають доводити, що вони теж люди. Ми за це боремося». Лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук про силу українських жінок

Олександра Матвійчук, лауреатка Нобелівської премії миру Фото Антон Забєльський для Forbes Україна

Forbes запропонував американським та українським політикиням, топменеджеркам, волонтеркам, парамедикиням, дипломаткам та акторкам написати есе, що таке сучасне жіноче лідерство. Жінка може виконувати будь-яку роль, яку захоче, це має сприйматися як норма, вважає голова організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук.

Інвестувати? Почекати? Продавати? Війна змінює все, крім обов’язку лідера приймати виважені рішення. Вже 30 травня 40+ спікерів поділяться досвідом на Першій щорічній конференції про фінанси, інвестиції та економічне зростання. Купуйте квиток за посиланням.

Мене часто питають про роль жінок під час вторгнення Росії. Складно відповісти з однієї простої причини: жінка може виконувати будь-яку роль, яку захоче. І саме це має сприйматися як норма. Чому нас дивує, що близько 60 000 жінок у ЗСУ? 

Ми змушені говорити про роль жінок, бо в Україні досі існують стереотипи, якою має бути жінка та що вона повинна чи не повинна робити. Тому висвітлюємо конкретні приклади, які показують, що ці штучні рамки давно не витримують випробування реальним життям. Люди раптом відкривають для себе історії жінок, які воюють як снайперки, артилеристки, танкістки тощо.

Війна з Росією – це війна двох систем: авторитаризму та демократії. Кожній із них відповідає свій набір цінностей та установок.

В «русском міре» жінка виконує лише визначені для неї ролі в родині та суспільстві, а чоловік має домінувати за визначенням. На цих культурних установках тримається авторитарний режим. Усталені взаємини в суспільстві відображають, якою може бути політична влада: чи буде у відносинах із владою простір для гідності та свободи, що є допустимими методами управління? Так особисте стає політичним. Тому в Норвегії жінки мають рівні права з чоловіками, а в Росії домашнє насильство декриміналізоване.

Тому нам в Україні треба дивуватися, чому серед мерів великих міст немає жодної жінки, чому великий бізнес має суто чоловіче обличчя, чому в Раді жінка ніколи не обіймала посаду спікера?

Це питання насамперед до нас. Коли ми виштовхуємо жінок із певних ролей, ми обмежуємо свій потенціал як країни до розвитку.

Культурні установки впливають на судження чи рішення. Треба періодично питати себе: чи моє бачення цієї ситуації відповідає принципу, що люди мають рівні права, незалежно від статті? Якщо ні, варто її переглянути, щоб оцінювати людей за їхніми здібностями та вчинками. 

Власне, у цій війні з Росією ми боремося також за те, щоб наші доньки вже ніколи не були змушені комусь доводити, що вони теж люди.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні