Особисті якості керівника – ключові для життєстійкості компанії. Емоційний інтелект дозволяє лідеру тримати удар і водночас залишатися емпатичним та надихаючим для своєї команди. Це особливо важливо, коли компанію штормить
«Якщо корабель не знає, куди плисти, ніякий вітер не буде для нього попутним»,
Сенека
У моменти кризи співробітники дивляться у бік лідера та оцінюють, як він справляється із ситуацією. Що відчуває, які рішення ухвалює. Це древній емоційний зв'язок між ватажком та зграєю, який існує сотні тисяч років.
І від того, як лідер себе проявляє, співробітники визначають своє ставлення до нього. Поважати чи не поважати? Довіряти чи сумніватися? Слухати чи ігнорувати?
Що лідерам допомагає впоратися зі складними ситуаціями.
Савва Лібкін, «Ресторани Савви Лібкіна»:
«Коли ведеш бізнес 30 років, неприємності сприймаєш крізь істину з Біблії: «Все минає, і це минеться». Варто ставитись до проблем із внутрішнім спокоєм. Головне – сконцентруватися на тому, що від тебе залежить, і робити це на 100%. І сприймати крізь призму прийняття те, що від тебе не залежить».
Фокусування впливу. Один із факторів, що призводять керівника до стресу, – це розуміння, що він не може вплинути на ситуацію.
Заразом важливо сконцентрувати свою увагу на тому, що ти можеш контролювати. Відчуття контролю за ситуацією дає стан впевненості.
Наприклад, на що можна вплинути під час кризи:
- особиста мотивація та мотивація команди;
- стратегія досягнення мети;
- випуск якісної продукції чи послуги.
Водночас потрібно приймати зміни курсу валюти або введення локдауну.
Сприймати кризу як особистий виклик. Такий шлях дозволяє сконцентрувати увагу на своїх вольових якостях та побачити в ситуації ресурс.
Один із постулатів емоційного інтелекту – це принцип інтерпретації. Важливо не те, що з нами відбувається, а те, як ми це інтерпретуємо. Здатність знаходити «правильні» інтерпретації визначає, чи буде ситуація фатальною, а чи виявиться точкою зльоту і виходу на новий рівень.
В'ячеслав Лисенко, «Укр-Китай Communication»:
«Спробуйте подивитися на ситуацію як на завдання, яке точно має вирішення, і його потрібно знайти, щоб впоратися. Мені завжди допомагає сувора самодисципліна: психологічна, фізична, дотримання розкладу життєвих цілей та планів. Зовнішня дисципліна переходить у внутрішню і з'являються правильні вирішення ситуацій.
Потрібно пам'ятати, що під час труднощів ми робимо найбільші прориви у житті. Розвиток завжди йде через дискомфорт, тому складні ситуації надіслані, щоб ми досягали неординарних результатів у нашому житті».
Опора на майбутнє. Коли компанія входить у період турбулентності, погляди співробітників спрямовані у бік керівника. І якщо керівник не виявляє лідерських якостей, колектив охоплює тривога і навіть паніка. Людям потрібний емоційний лідер, який дасть чітку перспективу майбутнього. Такими опорами можуть бути:
1. Сприятливі можливості, які відкриваються для кожного.
2. Позитивні зміни, про які шкодуватимемо, якщо зараз здамося.
3. Конкретний план із кількох найближчих кроків, які приведуть до результату.
Багато лідерів минулого використовували стратегію «опори на майбутнє» у кризові періоди.
· Христофор Колумб – під час тривалого плавання до Америки.
· Мартін Лютер Кінг – у період боротьби за рівноправʼя.
· Вінстон Черчілль – при облозі Англії під час Другої світової війни.
· Махатма Ганді – у тривалій боротьбі за незалежність Індії.
· Стів Джобс – коли його компанія опинилася на межі банкрутства.
· Волт Дісней – завдяки виходу Міккі Мауса його компанія змогла благополучно пережити велику депресію.
· Акіо Моріта, який створив успішну компанію Sony у повоєнній зруйнованій та бідній Японії.
Тетяна Лукинюк, Kyivstar:
Один зі способів зберігати спокій під час «чорних лебедів» – фокусуватися не на жахливому «зараз», а на світлому «завтра». Другий – «очі бояться, а руки роблять» – чудовий народний рецепт. Дія, навіть якщо вона здається безглуздою, допомагає зберігати рівновагу. І третє – подихати повітрям, прогулятися парком, коли ви відчуваєте, що перебуваєте у розбурханому стані, – контакт із природою допоможе відновити душевний баланс».
У житті кожної людини, як і в житті компанії, трапляються кризи. Криза – це порушення рівноваги. Як на рівні особистості, так і на рівні компанії. І у здатності відновлювати цю рівновагу та виходити на новий виток свого розвитку полягає життєстійкість як особистості, так і компанії.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
