Штучний інтелект змінює правила гри для бізнесу, технологічних компаній і світових держав. Колишній CEO Google Ерік Шмідт пояснює, чому ШІ може скоротити управлінські команди, змінити ринок праці та загострити конкуренцію між США, Китаєм і Європою. Які можливості відкриває нова технологічна епоха та які ризики створює для бізнесу й суспільства? Переказ подкасту In Good Company with Nicolai Tangen.
Інвестгід від Forbes Ukraine: нова розсилка про приватні інвестиції
Світ технологій проходить через серію трансформаційних хвиль: від епохи мейнфреймів IBM до персональних компʼютерів, інтернет-буму, соцмереж та штучного інтелекту. Кожен наступний етап виявляється більшим за попередній.
У випуску подкасту In Good Company керівник Норвезького суверенного фонду Ніколай Танген обговорює з колишнім генеральним директором Google Еріком Шмідтом зміни, які приносить новий етап технологічної еволюції.
Сьогоднішня технологічна хвиля розвивається з безпрецедентною швидкістю та розмахом, йдеться у їхній розмові. Перехід на нові рівні обчислювальної потужності, розбудова гігантських дата-центрів та небачене стиснення життєвого циклу продуктів виводять інновації на новий рівень. Раніше розробка та виправлення помилок вимагали років. Зараз базові моделі створюються, випробовуються та застарівають протягом кількох місяців.
Цей процес охоплює всі без винятку галузі та порушує питання про адаптацію сучасного бізнесу, геополітичної рівноваги між провідними державами та захист суспільства від нових технологічних ризиків.
Як штучний інтелект змінить бізнес, ринок праці та глобальний баланс сил? Та чи встигне людство адаптуватися до цих змін? Forbes Ukraine переказує головні думки Еріка Шмідта з подкасту In Good Company.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Стиснення часу та «сплющення» бізнесу. Як ШІ змінює корпоративний світ
Основною рушійною силою в бізнесі стають ШІ-асистенти та агенти – системи, які здані приймати вхідні дані, думати, виконувати послідовність дій та видавати підсумковий результат. Впровадження таких інструментів кардинально змінює практичні аспекти управління.
В одній із сучасних компаній засновники щопʼятниці задіюють ШІ-асистента для перевірки всіх внутрішніх процесів та комунікацій на відповідність корпоративним цінностям. В іншій організації керівник створив власний ШІ-клон, який самостійно ставить дедлайни працівнику на імʼя Вінні та контролює їх виконання. Додатково інструменти аналітики у Slack дозволяють відстежувати ефективність персоналу, відвертати витік конфіденційних даних до конкурентів та оперативно оцінювати нові угоди.
Швидкість розвитку технологій супроводжується зростанням фінансових показників. Темпи збільшення доходів компанії Anthropic більш ніж удвічі перевищили історичний рекорд, встановлений Google у часи, коли Шмідт обіймав посаду генерального директора. При цьому внутрішня структура організацій стає суттєво простішою.
«Бізнес стане плоскішим, розумнішим, інтенсивнішим і швидшим, – наголошує Ерік Шмідт. – Автоматизація рутини дозволяє зменшити виснажливі наради, на які топменеджери традиційно витрачають по 12 годин на день і до 63 годин на тиждень».
Зміна операційної моделі неминуче впливає на ринок праці. Скорочення торкаються «звʼязувального персоналу» – працівників, чия функція зводилася до перенесення даних та планування. Шмідт наводить приклад, де керівник під час стрімкого розширення бізнесу звільнив 20% такого штату без шкоди для операційної діяльності.
Натомість зростає попит на новаторів, спеціалістів із продажів, юристів у сфері регулювання та висококласних програмістів.
Менше бюрократії, швидші рішення та компактніші команди, так ШІ перебудовує бізнес, пояснює Шмідт Фото Getty Images
ШІ-стратегії США, Китаю та Європи
Паралельно з трансформацією бізнесу розгортається глобальне геополітичне суперництво, у якому чітко виокремилися три розбіжні підходи до інновацій.
США роблять ставку на максимальне прискорення розробок. «Біжіть так швидко, як можете, узгоджуйте це з людськими цінностями, а якщо виникають проблеми – негайно їх виправляйте», – так Шмідт формулює суть американської стратегії, до формування якої він особисто залучався.
ЄС натомість опинився у пастці передчасного контролю. «Регулятори регулюють до того, як інновують», – зазначає Шмідт. Він згадує, що європейська стратегія ШІ від самого початку була сформульована через систему заборон та обмежень. Це призвело до виїзду талантів до США, оскільки стартапи не спроможні рости на ринку з жорсткими рамками.
Ситуацію в Європі ускладнює висока вартість електроенергії для дата-центрів, дефіцит венчурного капіталу та суворе трудове законодавство.
Шмідт пропонував президенту Франції Емманюелю Макрону звільнити молоді стартапи розміром від 0 до 20 працівників від жорстких трудових норм та зберегти базову безпеку, щоб дати імпульс новим компаніям. Без власних базових моделей Європа ризикує втратити контроль над інтерпретацією власної історії та культури. Позитивними винятками залишаються Mistral у Франції, Helsing у Німеччині та ASML у Нідерландах.
Третій центр сили – Китай. Він діє за стратегією швидкого послідовника. Китайські розробники активно тренують власні системи на основі відповідей провідних західних моделей та використовують контрабандні чіпи.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Китай зараз відстає від США орієнтовно на шість місяців. Але масово поширює моделі з відкритими даними. Це створює важіль впливу у країнах, що розвиваються, які через брак ресурсів обирають безкоштовні китайські рішення.
Глобальна гонка штучного інтелекту загострює конкуренцію між США, Китаєм та ЄС і посилює ризики поширення дезінформації через соціальні мережі, вважає Шмідт Фото Getty Images
Алгоритми дезінформації та виклики для демократичних інститутів
Застосування штучного інтелекту в поєднанні з алгоритмами соціальних мереж створює загрозу для демократичних процесів. Зниження довіри до офіційних інститутів призводить до того, що люди починають вірити інформації від онлайн-середовища.
Шмідт описує механіку маніпуляцій через створення «фейкових друзів» – автоматизованих ШІ-ботів, які вступають у довірливі відносини з користувачами та просувають деструктивні ідеї. Соціальні алгоритми навмисно підхоплюють та популяризують найбільш тривожні фейки заради залучення аудиторії.
Як приклад алгоритмічного викривлення реальності Шмідт згадує випадок зі своєю знайомою. Вона повірила чуткам про те, що дата-центри ШІ вбивають худобу. Після дослідження цього питання Шмідт зʼясував, що першоджерелом була поодинока не підтверджена заява фермера. Алгоритми TikTok чи Instagram розповсюджували її як сенсацію, хоча жодних поліцейських чи ветеринарних звітів, які б підтверджували ці твердження, не було.
Здатність ШІ переконувати великі групи людей у неправдивих фактах створює ризик, що громадяни голосуватимуть на виборах усупереч власним інтересам.
AGI, «міф про засновника» та масштабування науки майбутнього
Досягнення загального генеративного штучного інтелекту (AGI) Шмідт прогнозує у проміжку 5-10 років. Поточні системи вже здатні самостійно писати код та вирішувати складні завдання. За один місяць ШІ розвʼязав десять складних математичних проблем, які раніше вважалися неможливими для рішення.
Але моделі все ще мають обмеження у здійсненні фундаментальних наукових відкриттів із нуля без наявних даних. Це довів експеримент із невдалою спробою ШІ вивести загальну теорію відносності на основі знань лише до 1902 року.
У сфері управління технологічними гігантами важливу роль відіграє «міф про засновника». Засновники компаній, такі як Стів Джобс в Apple чи Марк Цукерберг у Meta, володіють унікальним політичним та економічним капіталом. Вони дозволяють кардинально змінювати напрям розвитку й витрачати мільярди доларів на нові напрями.
«Як професійний CEO, я не мав тієї влади, яку мали засновники компаній, де я працював», – зізнається Шмідт. Він зауважив, що наймані керівники зазвичай втрачають посади під час подібних масштабних трансформацій.
Сьогодні ключовими рисами лідера стають швидкість обробки інформації та вміння миттєво приймати рішення. Своєю особистою місією Шмідт вважає масштабування науки та фінансування фундаментальних досліджень. Він згадує свій досвід у 22-річному віці під час навчання в Берклі на компʼютері VAX-11/780. Шмідт прагне надати сучасному молодому поколінню доступ до суперінтелектуальних систем у сфері біології, фізики та архітектури для розвʼязання найважливіших проблем людства.
