Науковці, які досліджують памʼять, часто підкреслюють: вони вивчають не пам’ять, а синаптичну пластичність мозку. Звʼязки між окремими нервовими клітинами не постійні. Вони можуть змінюватись. «Сьогодні ми вважаємо, що ці зв’язки і є матеріальним носієм памʼяті, — говорить нейрофізіолог Олексій Болдирєв. — Ми майже повністю певні: в основі формування та зберігання пам’яті лежать синаптичні механізми».
Із нашим мозком постійно відбувається щось нове. Пластичність – це його здатність бути не таким, як він був раніше. По мірі того, як по нервових закінченнях йдуть сигнали, вони стають більш потужними чи слабкими. Нейронні зв’язки змінюються і анатомічно, і функціонально – синапси з’являються і зникають, пропускають сигнали краще чи гірше. Основним механізмом тренування пам’яті Болдирєв називає різноманітну та повторювану діяльність. Бути людиною – це навчатись все життя, підкреслює нейрофізіолог.
Разом із Олексієм Болдирєвим Forbes розповідає, що відомо науці про роботу пам’яті, та як ми можемо використовувати ці знання, щоб покращити здатність до запам’ятовування та памʼять людини відповідно.
Цікаві факти про памʼять
1. Консолідація памʼяті – одна з основних функцій сна. Взаємозв’язок прямий: що краще ми спимо, тим сильше поліпшуємо памʼять. Під час сну стирається значна кількість нових синаптичних звʼязків, утворених за день. Відбувається формування памʼяті, під час якого непотрібні спогади стираються, а важливі – залишаються. Сон важливий для роботи пам’яті в цілому, і якщо вам треба запам’ятати щось конкретне. В останньому випадку корисно буде подумки повторити це перед тим, як заснути.
2. Наш мозок запамʼятовує речі, на які ми звертаємо увагу. Саме тому, якщо ви хочете щось запам’ятати, важливо усвідомлено сконцентруватись на цьому. Речі, з якими повʼязані сильні емоції – неважливо, хороші чи погані – ми також запам’ятаємо яскраво.
Цьому є просте еволюційне пояснення. Гіпокамп – зона мозку, яку асоціюють з утворенням короткочасної пам’яті та переходом її у довготривалу – знаходиться в рамках лімбічної системи. Елементами цієї системи формуються наші емоції. «Можливо, через анатомічні особливості, зв’язки та походження цих структур вони працюють в унісон. Один із головних принципів запамʼятовування — нам легше запам’ятовувати те, що пов’язано з потужними емоціями», – зазначає Болдирєв.
3. У певному сенсі пам’ять схожа на м’язи: вона постійно має тренуватись, щоб добре функціонувати. Принцип роботи абсолютно той самий. Тільки у першому випадку синапси утворюються між 2 нервовими клітинами, а у другому – між нервовою та м’язовою клітинами. Чим більше ми запамʼятовуємо, тим краще працюватиме памʼять. Болдирєв наголошує: тренування та навчання мозку має відбуватись в різних площинах. «Найкраще з того, що рекомендують сьогодні спеціалісти – це різноманіття типів активності, – говорить нейрофізіолог. – Воно допомагає підсилювати різні властивості мозку».
4. Робота пам’яті залежить від ефективності роботи мозку загалом. Для того, щоб підтримувати функцію цього органу, корисно займатись спортом. Тренування забезпечує краще постачання всіх тканин та органів тіла киснем — враховуючи мозок. Сучасний стиль життя із постійним сидінням та нездоровою дієтою формує хронічні запалення, атеросклеротичні бляшки в судинах тощо. «Це все впливає на функцію мозку. Спорт корегує ці стани, тож в цьому сенсі рух – дійсно, життя», – говорить Болдирєв.
Як працює памʼять людини?
5. Памʼять налаштована на механізм запам’ятовування образів, а не просто цифр або літер. «Тут можна звернутись до еволюції та припустити, що наші предки просто не зустрічались з цифрами та таким типом інформації», – пояснює Болдирєв. Відповідно, нам краще запамʼятовувати щось паралельно із чимось іншим – утворювати асоціації. На цьому принципі часто будуються популярні мнемонічні техніки. Асоціації формуються в корі головного мозку. Ця частина виконує найвищі функції, які відповідають за те, що ми пов’язуємо одне явище з іншим. Тож коли необхідно запам’ятати номер машини, адресу, чиєсь ім’я або день народження – встановіть знайому асоціацію та створіть повноцінний образ.
6. Здатність до запам’ятовування залежить від здатності фокусувати увагу. Людська увага неподільна: ми не можемо робити різні речі одночасно. Постійна взаємодія з гаджетами негативно впливає на нашу концентрацію. А якщо ми часто розсіюємо увагу, не залишиться можливості для запам’ятовування. Ми отримуємо повідомлення, дзвінок, сповіщення, звертаємо увагу на кожну з цих подій – немає часу сконцентруватись на тому, що треба запамʼятати. В результаті ми не звертаємо увагу на те, що хотіли запам’ятати і підкреслити для мозку як важливе.
7. Гейміфікація допомагає розвивати когнітивні навички. Деякі дослідження демонструють, що для людей похилого віку та людей з нейродегенеративними захворюваннями ігри корисні у розвитку та підтримці функції мозку, зазначає Болдирєв. Це актуально і для дітей: є наукові роботи, які показують, що ігри дуже тренують увагу та здатність до концентрації. Втім, за іграми не варто проводити весь час. «Все добре у балансі, – говорить Болдирєв. – Для розвитку та роботи пам’яті найкорисніше – різноманіття типів діяльності».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
